|
|
27.07.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Директор підприємства/Замовник процедури закупівлі надає довіреність співробітнику підприємства (заступнику) представляти інтереси та виступати від імені підприємства з питань здійснення публічних закупівель. Чи несе відповідальність директор підприємства за правильність здійснення закупівлі? Чи може головний бухгалтер підприємства надати аналогічну довіреність заступнику на право підпису документів з питань здійснення публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Питання підписання правочину особами висвітлено у запиті № 488/2022 за посиланням: https://www. me.gov.ua/InfoRez/Details?id=868f601a-340e-4931-9bff-a815d3bd0cd1&lang=uk-UAПри цьому, частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) Державна аудиторська служба України є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади. |
|
|
25.07.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Виникла потреба в закупівлі предметів та матеріалів у серпні 2022 року на суму 40000 грн. (код ДК - 16810000-6 - Частини для сільськогосподарської техніки) При цьому, у березні 2022 року вже підписано прямий договір з аналогічним кодом ДК (код ДК - 16810000-6 - Частини для сільськогосподарської техніки).
Питання - нова потреба в закупівлі сумується до попередньої та потрібно проводити спрощену закупівлю, чи це новий предмет та можна підписати прямий договір? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20
|
|
|
08.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
В мене два питання.
Перше. Відповідно до останніх змін, внесених у Постанову 169 від 28.02.22 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану»,
«Замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому цього підпункту) здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України “Про публічні закупівлі”. Тобто, відповідно до ст. 14 Закону. Згідно із ст. 14, п. 15, Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 Закону.
Згідно із статтею 41, п. 5 «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:…»
Оскільки, спрощена закупівля проводиться відповідно до вимог Закону, проект договіру є додатком до оголошення і його зміст повинен відповідати вимогам ст. 41, зокрема «про істотні умови» (про які вже всі забули). Виникає проблема не тільки на етапі підписання договору, але й на етапі участі у закупівлі, бо учасник вже відкоригував свій договір під теперішні реалії (без урахування істотних умов, які, відповідно до Закону не можуть змінюватися, крім окремих випадків), інший підписувати не згоден.
Питання: Чи повинен замовник викладати умови ст.41 Закону у договорі при проведенні спрощенної закупівлі в умовах воєнного стану. Чи Постанова 169 вносить якісь корективи з цього приводу?
Друге. Відповідно до останніх змін, внесених у Постанову 168 від 28.02.22 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану»,
«Придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу у разі, коли:
відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі за лотом.»
Відповідно до с. 3, п. 7 Закону 7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі:
якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом).
Питання: Якщо спрощена закупівля проводиться відповідно до Постанови 169, достатньо щоб спрощену закупівлю через відсутність учасників було відмінено лише один раз, після чого можна укладати договір із любим постачальником, вірно я розумію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50213
|
|
|
24.06.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! В березні місяці було проведено переговорну процедуру та підписано Договір на поставку Товару. В Договорі було зазначено два лоті. По одному із лотів Товар вже поставлений, по іншому на сьогоднішній день виросла ціна майже на 40%. Яким чином потрібно вносити зміни до Договору та чи можна змінити ціну на 1 одиницю Товару без зміни загальної вартості Договору, при цьому зменшити обєм закупівлі. Крім того, якщо замовник укладає договір без застосування електронної системи закупівель за нагальною потребою в здійсненні закупівлі як виняток спрощеної закупівлі, чи повинен такий договір відповідати вимогам частини 5 статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі”, як і договір, укладений за результатами спрощеної закупівлі, чи має відповідати вимогам, які ставляться до прямого договору, який укладається без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
При цьому зазначаємо, що договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) не є предметом регулювання Закону та регулюється, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. При укладенні господарського договору предмет, ціна та строк дії договору погоджуються сторонами договору. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.
|
|
|
14.06.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна укладати договір про закупівлю у вигляді окремого електронного документа (PDF), підписаного сторонами кваліфікованим електронним підписом ( КЕП) за результатами проведеної відповідної процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому, виходячи зі змісту частини першої статті 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).
Так, вимоги до письмової форми правочину у відповідності до статті 207 ЦКУ допускають використання при вчиненні правочинів, зокрема, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
При цьому відносини, пов’язані з використанням електронних документів та кваліфікованих електронних підписів регулюються Законами України “Про електронні довірчі послуги” та "Про електронні документи та електронний документообіг".
Отже, законодавство у сфері публічних закупівель не містить обмежень щодо укладення договору у вигляді електронного документа та підписання сторонами договору про закупівлю кваліфікованим електронним підписом.
Крім цього, зазначаємо, що згідно з пунктом 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF.
|