|
|
08.05.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Наше підприємство визнано переможцем у відкритих торгах. Документи, які надаються переможцем вже надано але договір ще не підписаний. Ми плануємо змінити керівника. Які документи необхідно надати для підписання договору новим керівником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
|
|
|
01.05.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Надайте будь ласка роз'яснення, як правильно вчинити в ситуації, що склалася: у січні Замовник провів торги на фармацевтичну продукцію на наркотики (тендер відбувся уклали договір на 16000 грн), на фармацевтичну продукцію (медикаменти) -206000 грн усіх учасників відхилили, не відповідали вимогам.Потім зменшили суму закупівлі медикаментів 206 000.00 грн., оскільки відпала потреба в закупівлі певної кількості товару у зв'язку з тим, що вже пройшло два місяці нового бюджетного року, і в березні підписали договір на медикаменти на суму 198000 грн, зробили звіт про Укладений договір, випустивши НЕ УМИСНО з уваги вже підписаний договір з наркотиків. Якщо скласти ці суми 2-х договорів, то Замовник перевищив 200 тис. грн по одному коду ДК і цим порушив ЗУ "Про публічні закупівлі". Які тепер дії Замовника в такому випадку? Яка відповідальність чекає членів тендерного комітету Замовника? Чи потрібно розривати підписаний договір Замовника та постачальника на суму 198 000.00 грн., який діє до 31.12.2018 року для того щоб на суму, яка залишилася провести відкриті торги? .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
27.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне агентство рибного господарства України проводило тендер на закупівлю послуг з виконання науково-технічних робіт у рибній галузі (ідентифікатор закупівлі: UA-2018-03-19-000605-c)
Переможцем за лотами №1 та №2 було визнано ДП «Інститут рибного господарства та екології моря», яке надежить до сфери управління агентства.
За день до підписання договорів до Агентства надійшов лист від Нацполіції, у якому стверджувалось, що цей тендер повинен бути скасований з причини порушення вимог п.7 ст.17 Закону, а саме: тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Членами тендерного комітету Агентства, дійсно, є посадові особи Агентства (заступники керівника), але їх туди включено не як фізичних осіб. Посадові особи та представники учасників в тендерному комітеті відсутні.
Поясніть, чи можна вважати ДП «Інститут рибного господарства та екології моря», яке надежить до сфери управління агентства, пов’язаною з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника, та чи повинна бути скасована ця закупівля?
Лис нацполіції додається
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 197/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=650e3d64-8a95-4e6e-a524-c8cd7b6422f8&lang=uk-UA
Крім того зазначаємо, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.
|
|
|
25.04.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ №922-VIII Замовник самостійно оприлюднює: звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання;
Мелітопольське ВДК у Запорізькій області відмовляється реєструвати додаткову Угоду «№2» від 25.04.2018 р. Відділу освіти Мелітопольської РДА (далі – ВО РДА) у Запорізькій області, оскільки вважає що така додаткова Угода укладена після закінчення строку дії основного Договору. Замовник з іншою стороною договору, фактично не можуть зменшити обсяги закупівлі газу та позбавлені можливості припинити строк дії договору за взаємною згодою сторін, та, відповідно до ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» скласти звіт протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору.
Додатковою угодою «№2» від 25.04.2018 р. зменшено об’єм закупівлі газу та припинено строк дії Договору з 25.04.2018 р.
Аргументи Мелітопольського ВДК:
- Строк дії Договору сплинув до укладення додаткової угоди про зменшення об’єму закупівлі газу та про припинення строку дії Договору (Додаткова угода 2);
- Інша додаткова угода «№1» «про тлумачення змісту» договору Мелітопольським ВДК не приймається до уваги (Додаткова угода 1).
Про сплив строку дії договору Мелітопольське ВДК дійшло до висновку самостійно, аналізуючи п.11.1 щодо строку дії основного Договору:
- «11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє в частині постачання газу до 28.02.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України Сторони домовилися що умови, передбачені цим Договором, можуть застосовуватись до правовідносин, що склалися між сторонами до моменту підписання цього Договору.»
Мелітопольське ВДК ігнорує та не приймає до уваги додаткову угоду Сторін «№1» від «28» лютого 2018 р. про тлумачення умов договору, а саме:
Фактично, після тлумачення Сторонами змісту Договору Закупівлі - п. 11.1 читається наступним чином:
«11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє в частині постачання газу до 28.02.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України Сторони домовилися що умови, передбачені цим Договором, можуть застосовуватись до правовідносин, що склалися між сторонами до моменту підписання цього Договору.»
При тлумаченні змісту Договору Сторони керувались ст.ст. 213 «Тлумачення змісту правочину», 637 «Тлумачення умов договору» ЦК України, норми якого прямо дозволяють Сторонам робити відповідні дії.
Чи правомірні дії Мелітопольського ВДК. Як протидіяти неправомірній відмові зареєструвати додаткову угоду у відділенні державного казначейства? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання продовження строку дії договору про закупівлю розглянуто в розділі “Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань” листа від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", є вичерпним.
При цьому, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у конкретних випадках.
|
|
|
24.04.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
26 березня 2018 року центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (Держенергоефективності) оприлюднений середньозважений тариф на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання.
Dідповідно до ч. до ч. 11 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи(виконавчим комітетам міських, сільських рад), заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п’ятої цієї статті.
Згідно з п.7 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Просимо, надати роз'яснення:
1.Чи тарифи розраховані та оприлюднені Держенергоефективності та встановлені органом місцевого самоврядування є регульованими тарифами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі − Міненерговугілля), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі − паливно-енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.
Тому, з питань встановлення регульованих тарифів додатково пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
|