|
|
10.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі», заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Таким чином, системний аналіз положень Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави стверджувати, що для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону двічі відмінено має бути одну й ту саму процедуру відкритих торгів, тобто таку, що передбачена одним й тим самим річним планом закупівель (на той самий рік).
Такому висновку відповідає зміст листа Мінекономіки № 3304-04_60124-06 від 03.10.2020 та додатків до нього, відповідно до яких застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону пов’язується з умовою прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
Аналогічною була і практика роз’яснень Мінекономіки, зокрема, роз’яснення на запит № 1455/2021.
Однак, в подальшому, практика роз’яснень Мінекономіки змінилась шляхом зміщення акцентів. Так, на запит № 1600/2021 зазначено, що «виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у поточному році» замість «за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році».
Тобто, при буквальному прочитанні, згідно актуальної практики Мінекономіки, для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має не включення відповідних закупівель до річного плану на один і той самий рік, а фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року.
У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу того, чи згідно актуальної практики Мінекономіки для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має лише фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року та при цьому не має значення планом на який рік такі закупівлі передбачені; чи для застосування вказаної норми має значення проведення процедур закупівель, що передбачені одним й тим самим річним планом закупівель, тобто на один і той самий рік, та при цьому не має значення чи в межах одного й того самого календарного року вони проводяться?
Прошу надати відповідь по суті поставленого питання та без посилання на попередні роз’яснення, оскільки зміст таких відомий.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом.
Згідно з статтею 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Отже, виходячи з норм статей 4 і 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, для забезпечення потреби якого року здійснюється закупівля. Так, для потреб поточного року всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у одному бюджетному періоді. У разі ж, якщо закупівля шляхом застосування відкритих торгів для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах для наступного бюджетного року за відповідним предметом закупівлі була розпочата наприкінці поточного бюджетного року та не відбулася через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, то замовник може враховувати таку закупівлю для укладання договору про закупівлю в наступному бюджетному році на підставі переговорної процедури закупівлі у відповідності до пункту 1 частини другої статті 40 Закону.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання висвітлено в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
|
05.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура проводиться, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Підкажіть, будь-ласка, як діяти, якщо замовник вимагав від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 шляхом заповнення чек-боксів, але під час проведення переговорної процедури в Прозорро не передбачено заповнення чек-боксів учасником. Тому виникає питання, яким способом вимагати від учасника підтвердження відсутності підстав для відхилення по ст. 17 під час проведення переговорної процедури, якщо у відкритих торгах вимагалось заповнення чек-боксів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” (сторінки 2, 3) та від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" (сторінки 4,5) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82&fNum=34835
|
|
|
04.01.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша вимога у тендерній документації згідно ст.17: підстава для відмови в участі у процедурі закупівлі: Учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника
(п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону)
Учасник надав лише довідку у довільній формі про наявність заборгованості, в якій зазначено ,що заборгованість буде погашено. Чи маємо право оголосити учасника переможцем?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема підставам, встановленим у статті 17 Закону визначається замовником самостійно.
Поряд з цим відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82&fNum=34835
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
22.12.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною першою статті 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, та беручи до уваги, що зазначеними вище статтями Закону не встановлено виключної умови щодо проведення переговорної процедури закупівлі протягом того ж бюджетного року, в якому проводилися відмінені процедури відкритих торгів, та щодо здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель в тому ж бюджетному році, в якому проводилися відмінені спрощені закупівлі, а також не встановлено вимоги щодо тотожності суми договору, укладеного за результатами переговорної процедури чи договору, укладеного без застосування порядку проведення спрощених закупівель і очікуваної вартості відповідних відмінених закупівель, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі в новому бюджетному 2022 році, якщо в попередньому 2021 році було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій учасників, при цьому предмет закупівлі, технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не будуть відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації?
2. Чи може Замовник здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у новому бюджетному 2022 році, якщо в попередньому 2021 році було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнятимуться від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю?
3. Чи може сума договору, укладеного за результатами переговорної процедури чи договору, укладеного без застосування порядку проведення спрощених закупівель відрізнятись від очікуваної вартості відповідних відмінених закупівель?
4. Чи має бути тотожною очікувана вартість першої і другої процедури закупівель (першої і другої спрощеної закупівлі), які були відмінені у встановленому порядку, для того, щоб у замовника виникло право на застосування переговорної процедури закупівлі (на здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель), за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнятимуться від тих, що були визначені замовником у тендерній документації (в оголошенні про спрощену закупівлю)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом.
Отже, виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у поточному році.
За таким підходом - здійснення закупівель у поточному році без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, має відбуватися придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом).
При цьому в обох випадках саме предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником у тендерній документації або в оголошенні про спрощену закупівлю. Обмежень щодо зміни очікуваної вартості Закон не містить.
|
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Процедура відкриті торги. В оголощенні ТД у Додатку 1 ФОРМА "ЦІНОВА ПРОПОЗИЦІЯ" зазначено, що «Учасник не повинен відступати від даної форми». Абзац перший у Додатку 1 викладений наступним чином: «Уважно вивчивши документацію електронних закупівель, цим подаємо на участь у процедурі закупівлі: ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги. (Послуги з охорони об’єктів, (пости) щодо ведення цілодобового спостереження охорони порядку і майна: відповідний код 79713000-5)».
У документі «Форма «Цінова пропозиція», що наданий Учасником, перший абзац викладений так: «Уважно вивчивши документацію електронних закупівель, цим подаємо на участь у процедурі закупівлі: ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги (послуги з охорони об’єктів, (пости) щодо ведення цілодобового спостереження, охорони порядку і майна)», тобто відсутній текст «відповідний код 79713000-5)». Таким чином, Учасником наданий Додаток 1 з порушенням форми документу. Як повинен вчинити Замовник:
1) відхилити Учасника керуючись абзац 3 ч.1 п.1 Ст.31 (зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону);
2)відхилити Учасника керуючись абзац 1 ч.1 п.2 Ст.31 ( тендерна пропозиція учасника:
не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;)
Згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 Закону:
-У разі отримання факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Замовником в оголошені ТД зазначено:
-Тендерна пропозиція не буде відхилена у разі допущення учасником торгів формальних (несуттєвих) помилок, пов'язаних з оформленням тендерної пропозиції та які не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки у тому числі зазначення неправильної назви документа, що підготовлений безпосередньо учасником, у разі якщо зміст такого документа повністю відповідає вимогам цієї документації (наприклад: замість вимоги надати довідки в довільній формі учасник надав лист-пояснення).
Замовник вважає це допущенняv учасником торгів формальних (несуттєвих) помилок, пов'язаних з оформленням тендерної пропозиції та які не впливають на зміст пропозиції,
Як вчинити? Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-11-17-003780-a.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Разом з тим згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 затверджено перелік формальних помилок (далі – Перелік), який є вичерпним.
Отже, замовник в тендерній документації зазначає опис формальних помилок керуючись Переліком.
При цьому віднесення помилок, допущених учасниками в тендерних пропозиціях до формальних (несуттєвих), здійснюється замовником самостійно та відповідно до Переліку.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності замовників в конкретних випадках
|