|
30.01.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Було проведено переговорну процедуруу з одного предмету закупівлі за двома лотами 24.01.2020 року. Після цього з бюджету було виділено додаткові кошти (за цим же предметом закупілві) у розмрірі 7000 гривень. В майбутньому є можливість виділення додаткових 8-10 тисяч гривень. Чи можливе пряме укладання договору без проведення процедури закіпвлі? Чи потрібен Звіт про укладання договору? Які дії потрібно вжити згідно чинного законодавства України? Заздалегідь вдячні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", який містить відповідь щодо застосування законодавства у разі здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі та в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07
|
|
24.01.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Суть питання: Згідно п.5 ст.3 Розділу 1 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та відповідно до Постанови КМУ від 31.03.2015 №160 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфані) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання, закупівлю відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання держава цілком покладає на місцеві бюджети.
Хворі на фенілкетонурію згідно заключень медико-генетичних центрів, для лікування потребують забезпечення відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання (амінокіслотні суміші) та спеціальні харчові (низькобілкові) продукти відповідно до медичних показників.
На цей час спеціальні харчові (низькобілкові) продукти не закуповуються, комунальні установи-лікувальні заклади надають інформацію, що питання закупівлі відносится до Управління праці та соціального захисту населення. Чи мають право комунальні установи-лікувальні заклади централізовано закуповувати за кошти державного та/або місцевих бюджетів спеціальні харчові (низькобілкові) продукти для хворих на фенілкетонурію?
Просимо надати роз’яснення хто регулює/ відповідає за закупівлю спеціальних харчових (низькобілкових) продуктів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Водночас відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, регулюються бюджетним законодавством. Так, відповідно до частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Таким чином, закупівлі здійснюються тими замовниками, які мають відповідні повноваження на здійснення видатків згідно закону про Державний бюджет України / рішення про місцевий бюджет.
Поряд з цим, відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
У свою чергу, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 160 “Про затвердження Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання”, МОЗ разом з Міністерством фінансів України під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачає видатки на здійснення заходів щодо безперебійного і безоплатного забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету.
З огляду на викладене, пропонуємо із зазначених питань звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
23.01.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна застосувати переговорну процедуру, якщо торги скасовано лише за одним із лотів, але при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запиті № 35/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
|
|
20.01.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником, як виняток, у разі якщо замовником було двічі скасовано тендер через відсутність достатньої кількості учасників. У такому разі предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
При цьому, торги може бути відмінено частково (за лотом) (абз. 9 ч. 1 ст. 31 Закону № 922).
Якщо торги відмінено частково за лотом чи можна провести на цей лот переговорну процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
При цьому питання часткової відміни процедури закупівлі (за лотом) та укладення договору про закупівлю за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо роз’яснити наступні питання:
1. Чи є молочні продукти з різним показником четвертої цифри відповідно до основного словника Національного класифікатора України “Єдиний закупівельний словник” ДК 021:2015, які відносяться до одного розділу 15500000-3, різними предметами закупівлі або ж окремими частинами одного предмету закупівлі (лотами)?
2. Чи правомірно підсумовувати окремі договори на постачання молочних продуктів з різним показником четвертої цифри цих продуктів згідно з ЄЗС, укладені одним замовником з одним та/або різними постачальниками, з метою визначення загальної вартості предмету закупівлі та, як наслідок, застосування певної процедури закупівлі?
3. Чи є правомірними дії по укладенню одним замовником декількох допорогових договорів поставки на постачання молочних продуктів з різним показником четвертої цифри згідно з ЄЗС, загальна вартість яких перевищує порогове значення 200 тис. грн, без застосування процедури закупівлі товарів у формі відкритих торгів, визначеної Законом про публічні закупівлі?
4. Чи можуть укладатися одним замовником договори поставки різних предметів закупівлі з різним показником четвертої цифри згідно з ЄЗС на суму, більш ніж 200 тис. грн, без застосування процедури закупівлі товарів у формі відкритих торгів, визначеної Законом про публічні закупівлі, за умови неперевищення вартості кожного предмета закупівлі порогового значення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06%20, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”.
|