|
28.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Проводилась процедура закупівлі відкритих торгів. Переможець торгів має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), але згідно ст.17 Закону України, такий учасник повинен здійснити заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості. Учасник надав листи в податкову, має копії цих листів з вхідними номерами, що податкова їх зареєструвала, але не отримав відповідь, щодо реструктуризації боргу. Чи можна вважати, що на підставі цих листів учасник здійснив заходи, щодо щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема підставам, встановленим у статті 17 Закону визначається замовником самостійно.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 розміщено лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”.
При цьому питання розстрочення і відстрочення заборгованості регулюється Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 “Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків”.
Так, згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику та відповідно до покладених на неї завдань, зокрема приймає рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань та/або податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки, повідомляє Мінфіну про прийняті рішення та здійснює їх погодження з Мінфіном у випадках та порядку, визначених законодавством.
Тому з питання роз"яснення процесу розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) пропонуємо звернутися до Державної податкової служби України.
|
|
28.08.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону проводить закупівлю лікарських засобів для проведення хіміотерапії (золедронова кислота, бікалутамід, деносумаб) відповідно до заявок осіб, які мають право на охорону здоров'я, медичну допомогу та безкоштовне отримання ліків відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у нашому випадку 2 чоловіка: ветеран військової служби та інвалід війни І групи).
Медичне майно («Фармацевтична продукція» за ДК 021:2015, код – 33600000-6) заплановано закупити за рахунок загального фонду за КПКВ 2101020/24 «Медичне забезпечення особового складу Збройних Сил України, ветеранів військової служби та членів їх сімей, ветеранів війни» за КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали» шляхом проведення конкурентної тендерної процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою згідно Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ), очікувана вартість предмету закупівлі становить 146 000,00 грн.
Орієнтовні ціни на препарати згідно медико-технічного завдання не перевищують оптово-відпускні ціни на лікарські засоби у Реєстрі, що задекларовані відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 240 «Питання декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби».
Було проведено двічі процедуру закупівлі ліків (UA-2020-06-05-004870-b, UA-2020-07-09-006788-c). На відкриті тендерні торги двічі подав пропозицію лише один учасник – ТОВ "БАДМ-Б" з ціновою пропозицією 125 258,84 грн. (у тому числі препарат ІКСДЖЕВА (деносумаб) по ціні 10 640,18 грн.), тому електронна система закупівель анулювала торги. Причина відміни: подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
Відповідно до частини першої пункту 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» слід застосувати переговорну процедуру закупівлі як виняток.
При зверненні до даного учасника щодо участі у переговорній процедурі закупівлі було отримано листа б/н від 20.08.2020 року, у якому зазначено, що компанія змушена підняти ціну на препарат ІКСДЖЕВА (деносумаб), розчин для ін`єкцій по 1,7 мл (70 мг/мл) у флаконі №1. З ціною - 10 640,18 грн. з ПДВ приймати участь у переговорній процедурі закупівлі немає можливості, так як нова партія від виробника надійшла з новою ціною. Учасник пропонує ціну на препарат ІКСДЖЕВА (деносумаб) - 11 981,68 грн. з ПДВ.
При проведенні моніторингу інші учасники фармацевтичного ринку України поставити дані ліки не можуть.
Чи може тендерний комітет прийняти рішення щодо проведення переговорної процедри закупівлі ліків з даним учасником на більшу суму від попередніх пропозицій учасника, але не більшу за очікувану вартість предмету закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
10.08.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Надайте будь-ласка розяснення щодо застосування п.4
ч. 2 ст. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме: які саме строки балансу (просимо вказати кодя рядка балансу) підприємства підтверджують його фінансову спроможність?
Чи можна говорити, що підприємство фінансово спроможне, якщо обсяг річного доходу (виручки) (код рядка балансу 2000) більше очікуваної вартості предмета закупівлі, але підприємство має збиток?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Так, відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Разом з тим згідно з частиною третьою статті 16 Закону у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Отже, вимоги в тендерній документації, зокрема кваліфікаційні критерії, встановлюються замовником самостійно з дотриманням статті 16 Закону.
Тому, визначення фінансової спроможності на підставі наданих згідно вимог тендерної документації документів, здійснюється замовником самостійно з огляду на специфіку предмета закупівлі та з дотриманням мети і принципів, закріплених Законом, у конкретних випадках.
|
|
07.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до оновленої редакції Закону України "Про публічні закупівлі" 25.12.2015 р. № 922-VIII з 19.04.2020 р. закупівлі товарів, робіт і послуг вартістю від 50 тис. грн. до 200 тис. грн для товарів і послуг і 1, 5 млн. грн для робіт проводяться із застосуванням процедури спрощених закупівель, а допороговими відповідно вважаються закупівлі від 1 коп. до 50 тис. грн.
Прошу роз’яснити:
Як бюджетним установам здійснювати передплату періодичних видань, якщо загальна сума за передплату декількох видань перевищує 50 тис. грн? Чи потрібно проводити спрощену закупівлю? Чи можна зазначати конкретну назву видання, яке установа бажає передплатити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 14 Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов’язково зазначаються, зокрема назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); умови оплати.
Поряд з цим пунктом 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Водночас відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 14 Закону у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
Крім того, зазначаємо, що питання попередньої оплати регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” (далі – Постанова).
Так, пунктом 1 Постанови передбачено, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі, зокрема періодичних видань - на строк не більше 12 місяців.
Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель".
|
|
07.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Нами було проведено закупівлю послуг готельного обслуговування із розміщення іноземних делегацій (ДК 021:2015 55110000-4) на суму 170 тис.грн. (2 лоти - категорії готелю 3* і 5*) та укладено договір з переможцем (послуги фактично не надавалися), проте нещодавно нам було доведено інформацію щодо проведення у вересні - жовтні позапланових заходів військового співробітництва які передбачають додаткові витрати на оплату зазначених послуг на орієнтовну суму 50 тис.грн.
Питання наступне?
1. Чи в праві ми вносити зміни до укладеного договору у бік збільшення його загальної вартості без порушення вимог чинного законодавства?
2. У разі неможливості збільшення вартості договору просимо надати роз'яснення щодо можливих варіантів вирішення зазначеного питання з урахуванням вимог законодавства.
Будемо дуже вдячі за допомогу!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання внесення змін до договору, укладеному за результатами спрощеної закупівлі, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
|