|
|
28.03.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Установа відповідно до ст. 2 ЗУ Про публічні закупівлі замовила за прямим договором РОБОТИ у своєму філіалі, що не має статусу юридичної особи, на суму понад триста тисяч гривень. Надалі виникла необхідність закупити ПОСЛУГИ у іншому філіалі, що не має статусу юридичної особи за тим самим кодом ДК 021:2015 на незначну суму. Прошу надати роз'яснення чи перетинаються закупівлі робіт та послуг за одним кодом ДК (чи необхідно проводити процедуру відкритих торгів на послугу, якщо роботи по тому ж коду склали більше 200 тисяч гривен)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 "Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель", від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмета закупівлі” та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, які містять інформацію щодо визначення предметів закупівлі товарів, послуг і робіт.
|
|
|
08.02.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може замовник тендерної пропозиції вписувати такий пункт :
"При оцінці тендерної пропозиції Учасника, який запропонував найнижчу цінову пропозицію, Замовником враховується попередній досвід співпраці з Учасником та попередній досвід щодо виконання аналогічного договору (договорів) з даним Учасником, в тому числі строки, якісні та кількісні характеристики виконання договору (договорів), відсутність зауважень щодо виконання договору (договорів) з боку Замовника. У разі наявності письмових зауважень або претензій щодо виконання такого договору (таких договорів) з Учасником, Замовник відхиляє його тендерну пропозицію."
Чи він повинен встановлювати критерії тільки згідно ст. 16 закону "Про публічні закупівлі"???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасників та вимог до предмета закупівлі в тендерній документації розглянуто в листі від 07.02.2017№ 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що з питання розробки тендерної документації та узагальнених рекомендацій для замовників щодо складання тендерної документації додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/623?q=
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, прошу Вас надати розяснення щодо закінчення допорогових закупівель, а саме закупівель, які були розпочаті до введення в дію до 19.04.2020 року та проведені з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, із застосуванням “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі””, яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
В Прикінцевих положеннях нової редакції Закону сказано, що Замовник має право завершити розпочаті до 19 квітня процедури закупівель за положеннями того Закону, який діяв на момент оголошення закупівлі. Процедурами закупівлі в старій редакції Закону є: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.
При цьому, згідно з абзацом четвертим ч. 1 ст. 2 старої редакції Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини (далі – допорогові закупівлі), Замовники можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
При цьому в Прикінцевих положеннях нової редакції Закону не зазначено, що Замовник має право завершувати допорогові закупівлі в порядку, що діяв до введення в дію нової редакції Закону.
Тому постає питання чи має право Замовник після 19 квітня завершувати за старим Законом розпочаті до 19 квітня допорогові закупівлі відповідно до Наказу ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням на infobox.prozorro.org за посиланням: https://bit.ly/doporohy_19
|
|
|
10.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує гасіння пожеж, рятування людей, надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та інших видів небезпечних подій, що становлять загрозу життю або здоров’ю людей чи призводять до завдання матеріальних збитків.
Для виконання даних завдань пожежно-рятувальні підрозділи повинні бути забезпечені сучасним пожежно-рятувальним обладнанням та захисним бойовим одягом, які повинні відповідати нормативним документам та діючим стандартам України.
Так, на даний час Головне управління проводить процедуру закупівлі костюмів спеціальних захисних для пожежних, які безпосередньо беруть участь у гасінні пожеж та працюють у середовищі з високими температурами.
За цих умов не допустимо відхилення характеристик захисного одягу пожежного від нормативів та стандартів, так як це може загрожувати його життю та здоров’ю. До прийняття Закону України “Про публічні закупівлі” Головне управління керувалось Законом України “Про здійснення державних закупівель”, згідно з яким, під час проведення процедури відкритих торгів, була можливість вимагати від учасників подання ними зразків товару, як складової частини їхньої пропозиції конкурсних торгів. Замовник торгів у свою чергу самостійно або із залученням організацій відповідно до їх компетенції, перевіряв відповідність зразка умовам документації конкурсних торгів, нормативним документам та діючим стандартам. Невідповідність зразку товару або взагалі його ненадання являлось невідповідністю умовам документації конкурсних торгів. За результатами завершеної процедури закупівлі та укладеного договору приймання товару здійснювалось згідно вже розглянутого та затвердженого зразка, отриманого разом з документами пропозиції конкурсних торгів учасника. Даний варіант закупівлі для замовника був певною гарантією того, що якість та характеристики фактично поставленого товару повністю відповідають тим, які замовник встановив у документації конкурсних торгів.
Враховуючи практику проведення закупівель згідно Закону України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон), де різні замовники передбачають надання зразків, але учасники взагалі не надають зразків товару, посилаючись на те, що тендерна пропозиція подається виключно в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Згідно рішень постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 7710-р/пк-пз від 31.07.2018 та № 6711-р/пк-пз від 06.07.2018, зразки товару не є складовою пропозиції учасника у розумінні Закону, отже невідповідність наданих наведених вище зразків чи їх ненадання не може бути підставою для відхилення пропозиції учасника відповідно до вимог статті 30 Закону.
Таким чином, після укладання договору учасник може постачати товар, що повністю або частково не відповідає вимогам замовника, а враховуючи те, що договір вже укладено і процедура закупівлі завершена, замовник вже не має можливості відхилити пропозицію переможця торгів та провести розгляд пропозиції іншого учасника. В даному випадку замовник зобов’язаний прийняти товар, а невідповідність поставленої продукції можливо довести лише в судовому порядку.
Враховуючи викладене, а також те, що дія Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” не поширюється для Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, просимо надати роз’яснення стосовно того, на якому етапі проведення процедури відкритих торгів замовник має право розглядати зразки товару, на їх відповідність вимогам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 28.03.2017 № 440/2017 та від 03.05.2017 № 560/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b651f05-915b-4766-9ecb-16b63c3b04c6&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=91c8ccd2-13ca-4593-a3ff-8f769a6327b0&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
|
|
|
08.02.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проведено мультилотову закупівлю (відкриті торги) на 29 лотів, з яких не відбулося 27 лотів через подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Оголошено повторно процедуру закупівлі на 27 лотів - не відбулися через подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
Чи може Замовник провести одну переговорну процедуру на всі лоти, які було двічі відмінено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому Закон не містить обмежень щодо застосування на всі лоти, що були двічі відмінені через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, переговорної процедури закупівлі.
Водночас пропонуємо ознайомитися з листом від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та запитом № 33/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44179a63-75e3-41e6-b7f7-8507fd32ccf4&lang=uk-UA
Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за покликанням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|