|
|
17.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16.12.2021 №1977-IX (далі – Закон про локалізацію), який набирає чинності 14 липня 2022 року, визначено, що замовник у публічних закупівлях здійснює закупівлю конкретних товарів, за умов забезпечення певного рівня локалізації виробництва.
Станом на сьогоднішній день, під час практичної реалізації Закону про локалізацію, залишаються неврегулюваними наступні питання, на які просимо надати відповідь, а саме:
1. Відповідно до Закону відсутня можливість закупівель товарів, які підпадають під локалізацію але не виготовляються в Україні. Тобто яким чином проводити закупівлю товарів, які є в переліку Закону №1977-IX але не виготовляються на території України?
2. Не зрозуміле трактування щодо лімітів застосування Закону про локалізацію. В зв’язку з наявним чітким розмежуванням лімітів міжнародних угод/договорів для різних типів замовників, які визначені даними угодами, а саме:
а) Угода про державні закупівлі Світової організації торгівлі передбачає наступні ліміти:
- центральні урядові органи – 130 000 СПЗ;
- інші органи влади – 200 000 СПЗ;
- інші установи та підприємства чи організації – 400 000 СПЗ;
б) Угода про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами передбачає наступні ліміти:
- для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг для центральних державних органів, за винятком державних контрактів на надання послуг, визначених у Директиві 2004/18/ЄС Стаття 7 b абзац 3 – 133 000 EUR;
- для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг, на які не поширюється пункт а – 206 000 EUR;
- для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг в комунальному та інфраструктурному секторах – 412 000 EUR.
Прошу надати відповдь в частині граничного ліміту застосування, в разі можливості, Закону про локалізацію виробництва саме для АТ "Укргазвидобування".
Звертаємо увагу, що АТ «Укргазвидобування» у своїй діяльності здійснює закупівлю відповідного обладнання з метою належного забезпечення процесу видобутку, підготовки, переробки, переміщення та транспортування природного газу.
Відсутність неврегульованих питань що зазначені вище, та регламентуються Законом про локалізацію виробництва призведе до повної зупинки закупівель товарів, на які поширюються норми Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
|
|
|
26.07.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відкриті торги з Особливостями.
Виготовлено ПКД на капітальний ремонт із зазначенням цін на товар та роботи. Очікувану вартість вказувати згідно ПКД? У календарному плані на роботи вказувати суми? чи ні?
Чи буде дискримінаційною вимогою попередній огляд об'єкта капітального ремонту замовника та складання акту обстеження, який буде підписаний учасником та Замовником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель” та у запитах № 413/2023, № 418/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE&fNum=13647
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0ab4c0d1-a9b8-4b2d-b684-d5e2d94f58f3&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb07248e-62b4-45f2-9226-0de48ee2c718&lang=uk-UA
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Вимоги, що зазначаються в тендерній документації, встановлюються замовником самостійно з дотриманням чинного законодавства. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Ураховуючи викладене, замовники самостійно встановлюють вимоги в тендерній документації не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
11.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”:
1) Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14);
2) керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної цим Законом (пункт перший статті 19);
3) Правління Національного банку України несе колегіальну відповідальність за діяльність Національного банку України в межах компетенції членів Правління. Голова Національного банку України несе відповідальність за діяльність Національного банку України перед Президентом України та Верховною Радою України (частина друга статті 15).
4) до структури Національного банку входять центральний апарат, відокремлені підрозділи (філії та представництва в Україні, а також представництва Національного банку за кордоном) та юридичні особи, створені Національним банком для забезпечення його діяльності, які здійснюють діяльність виключно в межах завдань та функцій Національного банку, встановлених законом (частина друга статті 22).
Банкнотно-монетний двір Національного банку України:
– є відокремленим підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи і діє від імені Національного банку України в межах отриманих від нього повноважень, має поточний рахунок в Операційному департаменті Національного банку України;
– підпорядковується заступнику Голови Національного банку України відповідно до розподілу функціональних обов’язків між Головою Національного банку України та його заступниками;
– очолює генеральний директор;
– генеральний директор керує діяльністю Банкнотно-монетного двору Національного банку України, має права та обов’язки відповідно до покладених на Банкнотно-монетний двір Національного банку України завдань.
З урахуванням вищезазначеного, відповідно до статті 40 Конституції України та частини першої статті 1 Закону України “Про звернення громадян” прошу надати обґрунтовані відповіді на такі питання:
1. Хто у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та Кодексу України про адміністративні правопорушення є керівником замовника і несе адміністративну відповідальність у разі виникнення адміністративних правопорушень, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за закупівлями, що проводяться Національним банком України (код ЄДРПОУ: 00032106) відповідно до річного плану, розміщеного за посиланням https://prozorro.gov.ua/search/plan?buyer=00032106: Правління Національного банку України чи Голова Національного банку України?
2. Хто у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та Кодексу України про адміністративні правопорушення є керівником замовника і несе адміністративну відповідальність у разі виникнення адміністративних правопорушень, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за закупівлями, що проводяться відокремленим структурним підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи (Банкнотно-монетним двором Національного банку України, код ЄДРПОУ: 21575489) відповідно до річного плану, розміщеного за посиланням https://prozorro.gov.ua/search/plan?buyer=21575489: Правління Національного банку України, Голова Національного банку України чи генеральний директор Банкнотно-монетного двору Національного банку України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу здійснюється Мінекономіки як Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель у відповідності до пункту 13 частини першої статті 9 Закону. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Питання щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) висвітлено в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Крім цього, відповідно до частини другої статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому, з питань адміністративної відповідальності, у тому числі стосовно керівника замовника, слід звертатися до Державної аудиторської служби України.
Водночас, оскільки відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, з порушених питань пропонуємо додатково звертатися безпосередньо до Національного банку України.
|
|
|
28.06.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наявна потреба на придбання палива до кінця року. Ціни на паливо різні, та не стійкі. Чи може комунальна установа замість укладання договору з підприємством на купівлю палива, оформити корпоративну платіжну картку, яку працівник зможе використовувати при оплаті палива. Чи не буде, це вважатися ухиленням від використання системи Прозорого ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та у запиті № 152/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06,
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0ab25320-14c0-467f-9661-c39de3be9ee8&lang=uk-UA
Водночас інформуємо, що в умовах воєнного стану для забезпечення потреб, пов'язаних з воєнним станом, Кабінетом Міністрів була прийнята постанова від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами). Докладна інформація про порядок закупівель товарів, робіт і послуг у період воєнного стану міститься в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 27.06.2022 № 3323-04/42505-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" та від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16796
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42505
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20
|
|
|
13.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Суть питання:
1) Як діяти замовнику по питанню оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень (далі- Звіт)? Використовувати положення п.3-8 ЗУ №2526-IX від 16.08.2022р., в якому говориться про те, що замовник оприлюднює Звіт не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору; чи положення Абзацу 8 підпункту 3 пункту 1 Постанови КМУ №169 від 28.02.2022р., в якій вказано, що замовник оприлюднює Звіт не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
2) На мою думку в даних нормах існує казус, так як не можна точно зрозуміти якого саме строку потрібно дотримуватись.
У свою чергу Лист МЕУ № 3323-04_64632-06 від 12.09.2022р. не дає чітких відповідей на дане питання. В ньому йдеться просте перерахування самих змін що були внесені ЗУ №2526-IX від 16.08.2022р.
Завчасно дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 12.09.2022 № 3323-04/64632-06 "Щодо інформування про зміни в законодавстві" та від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F64632-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20Так, до визначення Кабінетом Міністрів України особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що передбачені Законом України № 2526-ІХ від 16.08.2022 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Закон № 2526), закупівлі, розпочаті згідно із Законом України “Про публічні закупівлі” або чинними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, якими охоплюються питання закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану (у тому числі постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 No 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами)), завершуються відповідно до порядку, встановленого Законом або такими нормативно-правовими актами відповідно. |