|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
19 червня 2020 року вступив в дію Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708 (далі - Наказ), який затверджує новий порядок визначення предмета закупівлі. Відповідно до Наказу, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, які станом на сьогодні втратили свою чинність, а на заміну їм затверджено Наказом Мінрегіону №281 від 01.11.2021 «Кошторисні норми України». Питання наступне: як вірно, з урахуванням якого нормативного акту, визначати предмет закупівлі робіт після 01.11.2021?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|
|
05.04.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
22.12.2021 Тернопільська міська рада, як замовник робіт,за результатами процедури закупівель "Відкриті торги" уклала Договір підряду на виконання будівельних робіт відпочинково-рекреаційної зони. Строк виконання робіт до 01.12.2022 року (далі – Договір).
Умовами Договору було визначено, що договірна ціна є твердою, фіксованою, яка не може змінюватись протягом усього строку дії Договору.
У зв’язку з суттєвим зменшенням обсягів бюджетного фінансування виконання робіт за Договором на 2022 рік, на підставі умов Договору, сторонами було продовжено строк виконання Договору до 31.12.2023 року.
Пунктом 3.7. Договору встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, одним з яких є продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Враховуючи, те, що протягом дії Договору мало місце продовження строку виконання робіт за Договором на 2023 рік, внаслідок недостатнього бюджетного фінансування робіт за Договором, просимо надати консультацію з наступних питань:
- чи відповідатиме нормам Закону України «Про публічні закупівлі» внесення в укладений договір про закупівлю робіт змін в частині заміни договірної ціни з твердої на динамічну, після продовження строку дії договору внаслідок зменшення обсягів бюджетного фінансування виконання робіт та за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі?
- чи відповідатиме нормам Закону України «Про публічні закупівлі» прийняття замовником за договором про виконання будівельних робіт, виконані виконавцем роботи з іншими розцінками, ніж встановлені в укладеному договорі про закупівлю, за умови що це не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та в запиті № 106/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef4a4345-b2d0-4bfa-9831-7082f00168ec&lang=uk-UAВідносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги. При цьому відповідно до статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому згідно статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю, встановлених згідно статті 41 Закону.
|
|
01.06.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Якщо проводити ВТ.
Як перевірити учасника за ст. 17.
В особовому кабінеті ЕСЗ Замовника є, наприклад, що учасник процедури закупівлі може в системі проставити галочки, щодо відсутності підстав для відхилення за ст. 17. Але в Законі прописано наступне : « 3. Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.»
☝🏼Не написано, що можна просто проставити галочки по всім іншим пунктам частини 1. Ст. 17.
Також в Законі зазначено, що Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Реєстр, щодо перевірки учасника про корупції не працює.
Виходить, що Учасник ставить галочки в програмі, підтверджуючих документів ми не вимагаємо і повинні буду самі його перевірити як учасника, чи не має його в реєстрі згідно п.2 та 3 , ч.1,ст.17, перевірити по п.8, ч.1 ст. 17 і т.д. І тільки після цього прийняти рішення щодо визначення переможця.
Оскільки реєстри не працюють, перевірити ми не можемо, то виходить, що одразу порушуємо Закон ( учасника не перевірено).
Від переможця можна вимагати витяги. Ось витяги за п.2,3 ч.1 ст.17 бачила, що надають переможці, а по п.8. ч.1 ст.17 переможці надають гарантійний лист. Щодо гарантійного листа, то в Законі ніде не врегульовано використання гарантійного листа.
‼️Чи можна отримати якийсь файл де буде написано по кожному пункту, що вимагати від учасника по кожному пункту частини 1 статті 17 та де перевірити. І що вимагати від переможця і де перевірит
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F40967-06%20
|
|
28.12.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відділ освіти Куп’янської міської ради Харківської області (далі – Замовник) 09 грудня 2021 року розмістив оголошення UA-2021-12-09-004479-c про проведення закупівлі молока.
Замовником 17.12.2021 були внесені зміни до тендерної документації. Зокрема в п. 3. «Технічні характеристики» змінено характеристику «Термообробка» з Пастеризоване на Ультрапастеризоване. Замовник фактично змінив предмет закупівлі, але в оголошенні на титульній сторінці тендерної документації та в предметі проекту договору (додаток 4 до тендерної документації) залишив назву предмета закупiвлi Молоко (Код ДК 021:2015:15510000-6 Молоко та вершки), Фактично ж вимагається поставка за Кодом ДК 021:2015:15511210-8 Ультрапастеризоване молоко. Тобто, предмет закупівлі після внесення змін не відповідає оголошенню та змісту тендерної документації.
Чи є порушенням такі дії Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що порядок визначення предмета закупівлі міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC&fNum=53972
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Поряд з цим ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.
Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
19.11.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України “Про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” від 01.07.2021 №1599-IX пункт 3-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» викладено у новій редакції, згідно з яким передбачено поділ на дві групи товарів, що необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).
Перша група — це лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів;
Друга група — це усі інші товари (крім товарів першої групи).
Для першої групи передбачено, що перелік товарів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Для другої групи передбачено застосування спрощених закупівель.
Питання:
1)Чи розповсюджуються на спрощені закупівлі товарів другої групи вартісні обмеження до 50 тисяч грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1020/2021 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b07d032f-c3cc-4cc3-ac06-4e01a4fecef7&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2021 № 3304-04/47893-07 "Щодо закупівель, необхідних для боротьби з COVID-19", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=47893
|