|
|
02.12.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Установа має відокремлені структурні підрозділи, які не є окремою юридичною особою та здійснюють закупівлі від імені юридичної особи для забезпечення своїх потреб. На початку року головною організацією для забезпечення своїх потреб було укладено договір без використання електронної системи на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки на загальну суму 49 тис.грн. Відокремленим структурним підрозділом було закуплено послуги провайдерів на 133 тис. грн., а в кінці року, за рахунок економії, було знято 10 тис.грн. Ці кошти структурний підрозділ хоче направити на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки. Оскільки головною організацією консолідується потреба юридичної особи по всіх структурних підрозділах для визначення виду закупівлі, то загальна сума на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки уже буде складати 59 тис.грн. Чи вважаються 10 тис.грн, які були зекономлені, на закупівлю послуг з ремонту комп'ютерної техніки як закупівля, яку замовник об'єктивно не міг передбачити? Чи буде порушенням визначити вид закупівлі для структурного підрозділу - спрощені закупівлі? В такому разі чи кваліфікується укладання договору головною організацією на початку року без використання електронної системи як уникнення закупівлі (придбання послуги без проведення процедури)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (Щодо планування закупівель замовником, який має відокремлені структурні підрозділи (філії), приклад № 3) розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56256
Водночас додатково пропонуємо переглянути лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
09.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо розглянути запит, який доданий у вкладенні та надати відповідь у встановлений законом строк.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 852/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9850a89-1ef2-4146-88a9-8aa98cd24047&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=15309-06 розміщено лист від 10.04.2019 № 3304-04/15309-06 “Щодо застосування санкцій”.
|
|
|
25.04.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, № 2120-IX платники податків, які переходять на сплату єдиного податку у 2% не можуть бути платниками ПДВ.
Питання: чи є обов’язковим укладання додаткових угод до договорів надання послуг, які було укладено за результатами процедур публічних закупівель у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі», з метою зазначення зміни суми договору внаслідок відміни нарахування ПДВ до вартості послуг без ПДВ для уникнення ускладнень із оплатою таких послуг органами Державної казначейської служби України та/або інших порушень законодавства України в частині публічних закупівель та використання бюджетних коштів, або достатньо лише повідомити бюджетну установу про перехід на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку 2% та надавати в подальшому розрахункові документи вже без відображення ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, зазначаємо, що відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 № 643 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому з питань, пов'язаних зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування, пропонуємо звернутися до ДПС.
|
|
|
13.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Стикнулися з питанням: договір наприклад укладено 21.06.2021 року зі строком дії до 31.12.2021 року, строком поставки до 25.10.2021 року. За таким договором на кінець року 2021 року поставку не було виконано. Від постачальника надходить лист, про продовження терміну дії договору та поставки до 30.04.2022 року. Але даний лист про необхідність продовження терміну дії поставки та договору від постачальника надходить вже у січні 2022 року. Отже, я не бачу проблеми у складанні дадаткової угоду від 05.01.2022 року із вказанням і зміною пункту договору про продовження терміну дії договору з моменту підписання (21.06.21 року) до 30.04.2022 року та терміну поставки також до 30.04.2022 року. Дане підкріплюється ХУ №922 ст. 41: продовження строку дії договорупро закупівлю та строку виконання зобовязань щодо передачі товарів у разі виникнення документально підтверджуючих обєективних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереробної сили, затримки фінансування витрат замовника, якщо такі зміни не призведуть до збільшення суми. Чи можна всеж-таки продовжувати строк дії договору у 2022 році, який закінчився у 2021 році, при не виконанні зобовязань зі сторони постачальника щодо поставки у данному році.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
|
|
|
04.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пункт 6 частини 1 статті 17 Закону
Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
У Переможця Замовник вимагає довідку Міністерства внутрішніх справ України.
Питання перше:
У випадку представництва повноважень за довіреністю (тобто, якщо пропозиція підписана не керівником, а іншим працівником за довіреністю) на кого необхідно надати цю довідку: лише на того, хто фактично поставив підпис, чи на двох: і на того, хто фактично підписав і + на керівника, який видав довіреність?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Водночас ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Отже, замовник самостійно у своїй тендерній документації зазначає інформацію про спосіб підтвердження учасниками підстав, встановлених статтею 17 Закону.
Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містить інформацію з порушеного питання : https://infobox.prozorro.org/articles/shcho-robiti-pislya-peremogi-v-aukcioni
|