Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

На сьогодні на Державному підприємстві «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» (надалі – Театр) використовується агентська система реалізації квитків на вистави та заходи на підставі договорів консигнації. За умовами укладених договорів Театр зобов’язується передати Агенту, а Агент зобов’язується за дорученням Театру прийняти для продажу третім особам та реалізовувати від імені та за дорученням Театру квитки на театральні вистави та заходи за обумовлену Договором винагороду (встановлено відсоток від обсягу реалізації квитків Агентом) протягом строку цього Договору. Вказані договори укладені з окремими фізичними особами-підприємцями у жовтні 2015 року із застереженням про безстрокову їхню дію. Згідно з фінансовим планом діяльності Театру, витрати на оплату послуг реалізації квитків (предмет закупівлі визначено нами згідно з ДК 021:2015 за кодом 55900000-9 «послуги з роздрібної торгівлі») у 2017 році становлять понад 200 тисяч гривень. Зважаючи на вищевикладене, чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на правовідносини між Театром та агентами, які виникли на підставі таких договорів, укладених до набрання ним чинності ?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Так, відповідно до статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно з частиною першою статті 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим відповідно до статті 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок.

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Частинами першою та другою статті 301 Господарського кодексу України передбачено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються за договором доручення або агентським договором та не мають на меті придбання товарів, робіт чи послуг за укладеним договором про закупівлю, норми Закону на такі правовідносин не розповсюджуються.

В іншому випадку, якщо передбачається здійснення закупівлі (придбання) товарів, робіт та послуг, то замовнику необхідно здійснити таку закупівлю з дотримання вимог Закону, застосувавши одну із процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить відповідь щодо договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону.

01.09.2017

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6627 / 6649

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з вимогами частини п’ятої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Перелік інформації та документів, які має містити тендерна документація визначений статтею 22 Закону. Так, відповідно до частини другої статті 22 Закону крім технічних вимог та вимог щодо відповідності учасників кваліфікаційним критеріям тендерна документація також може містити інші вимоги щодо інформації та документів, які необхідно подати учаснику для участі у відповідній процедурі закупівлі, таких як: забезпечення тендерних пропозицій, довідки від учасників щодо відсутності підстав для відмови у участі у процедурі закупівлі, визначених статтею 17 Закону, інші документи та довідки, які не віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв). Частиною четвертою статті 28 Закону визначено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Таким чином, просимо надати проінформувати з наступних питань: 1) Чи повинен Замовник, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, розглядати тендерні пропозиції учасників виключно на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначати відповідність учасників кваліфікаційним критеріям; 2) Чи повинен Замовник, відповідно до статті 28 Закону, після автоматичної оцінки тендерних пропозицій розглянути тендерні пропозиції учасників на відповідність іншим вимогам тендерної документації, а саме вимогам, які не були віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв), починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною; 3) Чи має право учасник процедури відкриті торги, відповідно до абзацу другого частини другої статті 18 Закону, протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір подати скаргу до органу оскарження на дії чи бездіяльність Замовника торгів, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, у випадку невідповідності тендерної пропозиції учасника-переможця саме іншим вимогам тендерної документації, які не були віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв).

Відповідь

16.11.2020

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

6624 / 6723

Просимо надати роз'яснення, щодо алгоритма застосування п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про публічні закупівлі.Приклад 1: перший раз аукціон не відбувся через відсутність пропозицій, другий раз торги не відбувся через недостатню кількість пропозиції, пропозицію подав лише один учасник. Замовник уклав договір відповідно до п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про публічні закупівлі з компанією, яка не надавала пропозиції у щоден з аукціонів стосовно даної закупівлі. Чи мав право замовник укладати такий договір, не запросивши на переговорну процедуру компанію, яка подавала пропозицію у повторній процедурі відкритих торгів? Приклад 2: Відкриті Торги не відбулися двічі через відсутність пропозиції. Чи має право замовник провести переговорну процедуру відповідно о п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про публічні закупівлі запросивши учасника/учасників на свій розсуд(будь яку компанію). Предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації у всіх Прикладах.

Відповідь

22.01.2019

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

6611 / 6541

Доброго дня!Нашим лікувальним закладом була зроблена додаткова угода на пролонгацію що не перевищує 20 процентів від остаточної суми договору.На початок 2019 року постачальник не має змоги відпускати лікарські засоби за цінами які були в договорі за 2018 рік.Надайте будласка відповідь, чи може змінюватись ціна за одиницю товару в додатковій угоді на пролонгацію?

Відповідь