|
|
29.02.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня
Уповноважена особа довгий час знаходиться на лікарняному та не відомо, чи вийде вона працювати.
Заклад своїм наказом визначає іншу уповноважену особу, яка має досвід у закупівлях та свого часу була головою тендерного комітету.
Суть питання: Закладу необхідно терміново опубліковати річний план на закупівлі.
Тому питання - чи необхідно новій уповноваженій особі проходити безкоштовне тестування на веб-порталі Уповноваженого органу. Чи їй у період дії воєнного стану можна одразу приступати до виконання обов'язків.
Обов'язки уповноваженої особи ідуть як додаткові, це не окрема посада.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Хто може виконувати обов’язки уповноваженої особи у разі її тимчасової відсутності?), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
|
|
|
27.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство було визначене переможцем у ході процедури закупівлі 79820000-8 Послуги, пов’язані з друком (Послуги з висвітлення діяльності Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у друкованих засобах масової інформації). Ми працюємо за цим договором два місяці, отримали оплату послуг за вказаний період. Але за висновком моніторингу закупівлі, проведеного Держаудитслужбою на другому місяці виконання договору, наш договір належить скасувати, оскільки після завершення процедури закупівлі переможцем не було оприлюднено у системі zakupivli.pro довідку про виконання попереднього договору із замовником. Така довідка була подана нами разом з конкурсною пропозицією учасника і підкріплена документами про виконання попереднього договору. Як діяти у такій ситуації - припиняти договір, замовнику оголошувати повторно закупівлю і виконавцю брати у ній участь? Чи маємо повертати оплату за надані послуги, отриману за два мсяці дії договору? У замовника є потреба у отриманні таких послуг, претензій до виконання договору він не має і ми, як виконавець, хотіли б продовжити подальше надання послуг. Як врегулювати відносини за діючим договором і укласти новий? Наперед дякуємо за консультацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Так, виходячи з частини сьомої статті 8 Закону, зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель зазначаються у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, складеному органом державного фінансового контролю.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
14.03.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення, яким чином можна провести публічну закупівлю матеріально-технічних ресурсів, згідно ЗУ "Про публічні закупівлю", якщо є тільки три учасники, по прикладу нижче.
Приклад, згідно умов тендеру планується закупити 10т реагенту із очікуваною вартістю 1 млн. грн. Для одного учасника витрата реагенту, по обробці одного кубу води, становить 50 г/т при вартості реагенту 200 тис.грн/т; другого учасника - 100 г/т при вартості 100 тис. грн/т; третього учасника 200 г/т при вартості 50 тис. грн/т. Вказані витрати реагентів задовільняють технічні вимоги по ефективності обробки води. Для компанії вигідна закупівля як 5 т в першого учасника, так і 10т та 20т в другого й третього учасників. Згідно розділу IV Закону, тендерна документація повинна містити чітку кількість закуповуваного товару, тобто цією вимогою відсікаються інші учасники, оскільки питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків (згідно статті 29).
Які механізми можливо застосувати при проведенні закупівлі або яким чином прописати вимоги тендерної документації, щоб можна було провести відкриті торги між трьома учасниками, й як результат отримати найвигіднішу, економічно, пропозицію й відповідну кількість товару на склад (або 5т або 10т або 20т)? Закупівля повинна бути саме товару, а не послуги по обробці води.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надавалась Вам листом Мінекономіки від 13.03.2024 № 3323-04/19010-09, що додається.
|
|
|
09.01.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ознайомившись з відповіддю на запит № 837/2023 (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=57debae7-962b-4c71-9b34-d2a9dbd84b11&lang=uk-UA) щодо встановлення та застосування замовниками вимог по локалізації вимушені повідомити, що в тексті відповіді відсутні роз’яснення стосовно ступеню локалізації, а саме:
«Наразі плануємо проведення в 2024 р. закупівлі підіймачів каротажних самохідних (за кодом ДК 34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби), що підпадають під вимоги по локалізації.
Орієнтовний строк виробництва даних підіймачів каротажних самохідних складає 525 календарних днів. Тобто, визначати переможця процедури закупівлі та укладати договір плануємо в 2024 р., а поставка товару буде вже в 2025 р.
Прохання роз’яснити:
1) який ступінь локалізації замовник повинен передбачити в даному випадку в тендерній документації: 20 відсотків (2024 р.) або 25 відсотків (2025 р.)?;
2) під час поставки товару учасник/постачальник повинен надати, а замовник оприлюднити підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару зі ступенем локалізації 20 відсотків (2024 р.) або 25 відсотків (2025 р.)?»
Прохання надати роз’яснення на питання щодо встановлення та застосування ступеню локалізації вищенаведеного запиту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в запиті № 946/2022 (лист Мінекономіки від 19.10.2022 № 3323-04/51565-09 (Щодо питань 2 і 16)), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30551fc2-1117-4ca5-9e7e-33d3359312e4&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості).
Відповідно до пункту 3 постанови № 1178 Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Разом з тим 14.07.2022 набрав чинності Закон України від 16.12.2021 № 1977-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості”, який передбачає застосування замовниками обов’язкових вимог щодо визначеного Законом ступеня локалізації виробництва під час закупівлі наведеного у Законі переліку товарів галузі машинобудування.
Згідно з пунктом 29-1 частини першої статті 1 Закону ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10 відсотків; у 2023 році - 15 відсотків;у 2024 році - 20 відсотків; у 2025 році - 25 відсотків; у 2026 році - 30 відсотків; у 2027 році - 35 відсотків; з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту - 40 відсотків. Ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі – перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації) здійснюється на підставі переліку товарів, визначеного у підпункті 2 пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на вебпорталі Уповноваженого органу.
Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, зокрема, затвержений постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861 (далі – Порядок).
На виконання абзацу другого пункту 10 Порядку перелік оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://prozorro.gov.ua/page/localisation та офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням: https://cutt.ly/SX8MmIQ
Отже, з метою виконання пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону необхідно враховувати наступне: вимога про ступінь локалізації виробництва застосовується замовником до закупівель у разі якщо товар, що є предметом закупівлі:
а) наявний у переліку згідно з підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону;
б) має підтверджений ступінь локалізації, тобто наявний у переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації.
|
|
|
06.03.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Яким документом (інформацією) повинен керуватися Замовник при визначенні очікуваної ціни на закупівлю товару (продуктів харчування)?
2. Механізм здійснення розрахунку, щодо внесення змін до договору про закупівлю (прямих договорів до 100 000,00 грн. та тендерних договорів більше 100 000,00 грн, та укладених договорів по підпункту 6 пункту 13 Особливостей) в частині зміни ціни за одиницю товару?
3. При визначенні очікуваної ціни на закупівлю товару (продуктів харчування), та при заключенні договору в результаті відкритих торгів при наявній специфікації, чи можна керуватися граничними цінами Головного управління статистики у Рівненській області?
4. Якщо при тендерній закупівлі, Учасник вийшов на торги з загальною сумою меншою від очікуваної, але одна із позицій по ціні за одиницю товару значно перевищує граничну ціну / ринкову ціну за одиницю товару, чи може Замовник вимагати внесення змін, щодо цієї позиці в бік зменшення та на підставі чого?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та у запиті № 652/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=10473c46-4dac-4434-8186-90d2f3cf33ff&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Подночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|