У Світовій організації торгівлі 5 та 7 жовтня 2022 року проходило засідання, присвячене проведенню сьомого Огляду торговельної політики Мексики. У рамках цього заходу члени СОТ мали можливість проаналізувати зміни та досягнення економічної, торговельної та інвестиційної політики Мексики, що відбулися у період між проведенням попереднього Огляду у 2017 році, а також порушити запитання та отримати письмові відповіді на них безпосередньо від Мексики.

Мексика є важливим торговельним партнером для багатьох членів СОТ, про що свідчать понад 800 письмових запитань, завчасно направлених Мексиці, у тому числі і від України, а також оголошення виступів представниками 43 делегацій безпосередньо під час засідання.

У виступах учасників відзначалися заходи Уряду Мексики, вжиті з метою стримування падіння економіки, що розпочалося ще у 2018 році та посилилося з початком пандемії COVID-19, особливо негативно вплинувши на домогосподарства та бізнес, зокрема на малі та середні підприємства. Так, у 2020 році обсяг ВВП Мексики скоротився на 8,2 відсотка, проте вже у 2021 році економіка почала відновлюватися, і показник зростання ВВП становив близько 4,8 відсотка. Цьому сприяли заходи, спрямовані на боротьбу з пандемією та надання допомоги найбільш постраждалим сім’ям та підприємствам, а також швидке пожвавлення обсягів зовнішньої торгівлі Мексики, які також суттєво зменшилися з початком пандемії.

У структурі зовнішньої торгівлі Мексики продовжують домінувати промислові товари, частка яких складає понад 85 відсотків від загального обсягу торгівлі товарами. Як і під час попереднього огляду, члени СОТ зазначали про значну залежність Мексики від одного ринку товарів і пропонували диверсифікувати торгівлю, використовуючи переваги укладених преференційних торговельних угод.

Віталася активна участь Мексики у діяльності СОТ та її прихильність принципам вільної торгівлі, сприяння ефективному функціонуванню багатосторонньої торговельної системи та реформуванню СОТ, залучення до спільних ініціатив щодо внутрішнього регулювання послуг, електронної комерції, спрощення інвестування, обговорень питань щодо взаємозв’язку торгівлі з охороною навколишнього середовища, а також прагнення Мексики посилити роль жінок у торгівлі. Згадувалося і про виконання Мексикою своїх зобов’язань щодо направлення нотифікацій до СОТ, проте зазначалося про необхідність направлення нотифікацій стосовно програм підтримки у сфері сільського господарства. Знову висловлювалися пропозиції щодо приєднання Мексики до багатосторонніх угод СОТ про інформаційні технології та державні закупівлі.

Учасники засідання також вітали створення Національного комітету Мексики з питань спрощення процедур торгівлі та реалізацію заходів, спрямованих на удосконалення митних процедур. Водночас деякі члени СОТ згадували наявні проблемні питання, що ускладнюють процедури імпорту та потребують подальшого вирішення, наприклад, необхідність призначення митного брокера або офіційного представника для здійснення митного оформлення.

Високу оцінку членів СОТ отримали зміни законодавства Мексики про інтелектуальну власність, які сприяли підвищенню рівня захисту відповідних прав та прозорості.

Під час засідання були також позитивно відзначені цілі сільскогосподарської політики Мексики, пов’язані з гарантуванням харчової безпеки шляхом підвищення продуктивності та імплементації екологічних ініціатив для забезпечення сталого розвитку, а також проведення важливих структурних реформ, зокрема у таких секторах, як енергетика, фінансові послуги та телекомунікації.

Обговорюючи тарифний режим Мексики, учасники засідання зауважували про зростання середньої ставки ввізного мита, що застосовується, – з 5,5 відсотка у 2016 році до 6,7 відсотка у 2021 році і закликали Мексику до зниження тарифів, в тому числі і на сільськогосподарську продукцію, середня ставка ввізних мит на яку становила 13,2 відсотка у 2021 році.

Що стосується нетарифних заходів, питання у членів СОТ викликали критерії проведення економічного аналізу при визначенні доцільності запровадження обмежень імпорту, реалізація окремих санітарних та фіто-санітарних заходів, технічне регулювання, а також застосування заходів торговельного захисту, зокрема антидемпінгових заходів. У сфері державних закупівель члени СОТ пропонували Мексиці продовжити відкриття свого ринку для іноземних компаній.

Аналізуючи інвестиційну політику Мексики, деякі члени СОТ висловлювали занепокоєння щодо погіршення інвестиційного клімату, зокрема зростання правової невизначеності щодо здійснення інвестиційної діяльності та реалізації окремих заходів в енергетичному секторі. Учасники засідання закликали Мексику до забезпечення прозорості національного законодавства, що є важливим фактором привабливості та передбачуваності бізнес-середовища, а також до подальшої лібералізації інвестиційного режиму, що може сприяти подальшому розвитку та підвищенню конкурентоспроможності мексиканської економіки. У відповідь на зазначені занепокоєння та пропозиції представником Мексики було повідомлено про важливу роль прямих іноземних інвестицій для економіки Мексики та підтверджено зобов’язання щодо забезпечення стабільного інвестиційного режиму, який базується на правилах.

Від України до Мексики було завчасно направлено письмові запитання щодо: планів надання тарифних преференцій; можливостей розширення прав іноземних інвесторів, зокрема у секторі послуг; особливостей оподаткування; зростання кількості тарифних ліній, щодо яких застосовується автоматичне ліцензування; процедур відміни або перегляду необхідності застосування антидемпінгових заходів; фінансування програм у сільському господарстві; регулювання сектору телекомунікаційних послуг та запровадження технології 5G; критеріїв та інструментів пошуку нових ринків для гарантованого постачання необхідних імпортних товарів до Мексики; можливого механізму співробітництва для забезпечення інтеграції обох країн до міжнародних ланцюгів поставок.

Згадані запитання були окреслені у виступі представника делегації України під час першого дня засідання. У виступі було також відзначено макроекономічну стійкість Мексики та нарощування обсягів зовнішньої торгівлі, незважаючи на негативний вплив пандемії COVID-19 та жахливі наслідки теперішньої геополітичної кризи, викликаної військовою агресією РФ проти України. Учасників засідання було поінформовано, що внаслідок розпочатої РФ війни, що впливає на весь світ, у тому числі і на економіку Мексики, у першій половині 2022 року обсяг торгівлі товарами між Україною та Мексикою скоротився майже вдвічі у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року (до 97,7 млн. доларів США). Українська сторона високо оцінила рішення Мексики, прийняте у травні 2022 року з метою стримування зростання цін, яким на рік скасовано ввізні мита на 73 категорії харчової продукції, включаючи м’ясо птиці, кукурудзяне та пшеничне борошно, яйця тощо, а також наголосила на важливості питання подальшої лібералізації торгівлі для відновлення української економіки, зокрема шляхом скасування ставок ввізних мит та перегляду антидемпінгових заходів щодо українських товарів, акцентувала на заінтересованості України у подальшому розвитку торговельного та економічного співробітництва з Мексикою.

Довідково: у 2021 році Мексика посідала друге місце серед торговельних партнерів України у регіоні Латинської Америки та Карибського басейну. До розпочатої РФ війни проти України обсяги торгівлі між Україною та Мексикою суттєво зростали. Так, у 2021 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами збільшився на 79,5 відсотка у порівнянні з 2020 роком і склав 527,2 млн. доларів США (у тому числі експорт – 219,6 млн. доларів США (збільшився більше, ніж втричі), імпорт – 307,6 млн. доларів США (зростання на 37,6 відсотків).

З більш детальною інформацією щодо проведення сьомого Огляду торговельної політики Мексики можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Урядом зазначеної країни та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/429 і WT/TPR/S/429), та інші матеріали щодо торговельної політики цього члена СОТ.