11 та 13 жовтня 2016 року відбулося засідання Органу СОТ з огляду торговельної політики, під час якого було проведено сьомий Огляд торговельної політики Республіки Корея.

Корея стала членом СОТ з 1 січня 1995 року, і зазначений захід дозволив іншим членам цієї міжнародної організації дізнатися про останні досягнення торговельної політики цієї країни, а також про виклики, які перед нею постають.

Учасники засідання обговорили звіти, підготовлені Урядом Республіки Корея та Секретаріатом СОТ, а також запитання, які становили торговельний інтерес для інших країн, та відповіді на них від Кореї (всього було завчасно надано понад 700 письмових запитань). Під час засідання з заявами виступили представники 39 делегацій, що також свідчило про значну зацікавленість членів СОТ у розвитку торговельно-економічних взаємовідносин з Республікою Корея.

Під час обговорення члени СОТ відзначали стійкість економіки Кореї, яка відновилася після фінансової кризи 2008 року і продовжує зростати, а також все більш важливу роль країни у міжнародній торгівлі.

Делегація Республіки Корея поінформувала учасників засідання, що стратегічною основою досягнення такого економічного стану були трирічний план економічних інновацій та ініціатива створення “креативної економіки”. Також було повідомлено про заходи, спрямовані на створення більш відкритої та незалежної економічної системи через залучення іноземних інвестицій та реалізацію реформ державного сектору та регуляторної системи.

Представники багатьох делегацій оцінили зусилля Кореї з оновлення регуляторної бази, вбачаючи водночас можливості для подальшого удосконалення, зокрема реєстраційних, інформаційних, ліцензійних та дозвільних вимог щодо іноземних інвестицій. Зазначалося, що незважаючи на заходи з просування країни та високу позицію Кореї в рейтингу Світового банку за індексом легкості ведення бізнесу, показник залучення прямих іноземних інвестицій залишається значно нижчим, ніж відтік. Тому члени СОТ закликали Корею скоротити різні обмеження. На їх думку, зазначене в поєднанні з більш ефективним застосуванням норм законодавства щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності зробило б інвестування в Корею більш привабливішим.

Іншим викликом, який обговорювали члени СОТ, є розрив в продуктивності виробничого сектору та сектору послуг Кореї. Як і інвестування, торгівля послугами може бути одним з рушійних чинників майбутнього розвитку країни. Водночас сектор послуг залишається недостатньо розвинутим, з обмеженою конкуренцією в основних видах діяльності. Тому деякі учасники закликали Корею запровадити реформи, спрямовані на підвищення продуктивності цього сектору та подальше його «відкриття», особливо щодо тих видів діяльності, які в даний час передбачають обмеження на допустиму частку іноземного володіння.

Зазначалося також і про наявність розриву у продуктивності великих бізнес корпорацій та малих і середніх підприємств. Під час обговорення деякі члени СОТ акцентували увагу на потребі Кореї у забезпеченні відповідної підтримки малих і середніх підприємств, зокрема для того, щоб такі підприємства могли скористатися перевагами нових бізнес можливостей, що виникають в результаті укладання двосторонніх та регіональних торговельних угод.

У цьому зв’язку члени СОТ відзначали, що хоча Корея швидко розширює свою участь у преференційних угодах, вона залишається надійним прихильником багатосторонньої торговельної системи. Так, багато учасників високо оцінювали конструктивну участь країни у різних видах діяльності СОТ, зокрема таких як проведення торговельних переговорів та обговорення питань щодо електронної комерції тощо. Було також відмічено досягнення значного прогресу Кореї у спрощенні торгівлі, включаючи ратифікацію Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі та запровадження мінімальних вимог щодо митного оформлення під час здійснення он-лайн покупок. Багато членів СОТ також вітали приєднання Кореї до багатосторонніх ініціатив, зокрема в якості сторони Угоди СОТ про державні закупівлі та учасника інших переговорних процесів.

Водночас деякі члени СОТ закликали Корею до забезпечення своєчасності подання нотифікацій про експортні субсидії та внутрішню підтримку сільського господарства, а також до підтвердження та поновлення розкладу тарифних зобов’язань. При цьому багато учасників висловлювали занепокоєння щодо тарифного режиму в цілому, звертаючись до корейської делегації з проханням сприяти спрощенню структури митного тарифу та зниженню ставок.

Наголошувалося також на необхідності продовження процесу гармонізації промислових стандартів Республіки Корея з міжнародними стандартами. Висловлювалися занепокоєння щодо існуючої невідповідності між законодавством про санітарні та фітосанітарні заходи, положеннями багатосторонніх угод та міжнародними стандартами. Члени закликали Корею співпрацювати більш конструктивно з усіма зацікавленими особами з метою мінімізації ризиків створення потенційних торговельних бар’єрів.

У своєму заключному виступі Голова делегації Республіки Корея не лише надав чіткі відповіді на основні запитання, що порушувалися членами СОТ, а і запевнив учасників засідання, що Корея високо цінує міжнародні торговельні відносини та продовжуватиме реалізацію заходів, спрямованих на розвиток багатосторонньої торговельної системи.

Закриваючи засідання, Глава Органу СОТ з огляду торговельної політики висловила сподівання, що на наступному такому заході Корея зможе продемонструвати подальший прогрес у досягненні її економічних і соціальних цілей.

Таким чином, аналіз проблемних питань, що порушувалися членами СОТ під час проведення огляду торговельної політики, може бути корисним для Республіки Корея при визначенні подальших напрямів розвитку її економічної і торговельної політики.