|
|
22.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. При розкритті Замовником Тендерної пропозиції, що надала наша організація, виявився пошкоджений документ, а саме Банківска гарантія, він не відкривається.
Як ми, як Учасник закупівлі, можемо виправити цю ситуацію? Наша пропозиція розглядається кваліфікаційною комісією Замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 2139/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a53675a-ef4d-46c7-b796-ac2364ea2e61&lang=uk-UA
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО”, тому з питання технічної реалізації пропонуємо звертатись до адміністратора.
|
|
|
22.10.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
В тендерному договорі необхідно змінити джерело фінансування. Який підпункт ч5ст41 ЗУ "Про публічні закупівлі" необхідно вказувати в Додатковій угоді?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону − протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.
Поряд з цим норми частини п’ятої статті 41 Закону застосовуються у разі зміни істотних умов договору про закупівлю.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
При цьому статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Отже, у випадку необхідності змін умов договору про закупівлю, які не є істотними для даного договору, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.
Водночас оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про такі зміни Законом не передбачено.
Водночас пропонуємо ознайомитися з відповіддю у запиті № 806/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37cb3a32-3fb1-44b4-9256-e04a1ce9e6ec&lang=uk-UA
|
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військовою частиною А0215 здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг у тому числі для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період відповідно до Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону, відбір учасників відміняється замовником за таких підстав:
1) неподання жодної цінової пропозиції на участь у відборі;
2) відхилення цінових пропозицій всіх учасників відбору;
3) відсутність подальшої потреби у предметі закупівлі;
4) скорочення видатків на предмет закупівлі.
При цьому, при відміні відбору учасників при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель замовником завантажується протокольне рішення та окремо зазначається підстава відміни шляхом вибору одної із таких підстав (відповідно до Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”):
відсутність подальшої потреби у предметі закупівлі;
скорочення видатків на предмет закупівлі.
З інших підстав, визначених Законом України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” відбір учасників відміняється електронною системою закупівель автоматично, а саме:
неподання жодної цінової пропозиції на участь у відборі – після закінчення строку подання пропозицій;
відхилення цінових пропозицій всіх учасників відбору – після відхилення останньої пропозиції та закінчення періоду оскарження (через 10 днів з дня відхилення останньої пропозиції).
Разом з тим, при відміні відбору учасників замовником також можливо зазначити одну із підстав, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, а саме: неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”, закупівля товарів, робіт і послуг замовниками здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Ураховуючи зазначене, прошу надати роз’яснення:
1. Чи має право замовник відмінити відбір учасників за “переговорною процедурою закупівлі для гарантованого забезпечення потреб оборони” у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”)?
2. Чи є вичерпним перелік підстав для відміни за “переговорною процедурою закупівлі для гарантованого забезпечення потреб оборони”, який визначений статтею 5 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідно до частини дев`ятої статті 3 Закону особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Поряд з цим перелік підстав відміни відбору учасників визначений статтею 5 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” та є вичерпним.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі –
ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог закупівельного законодавства, у тому числі щодо забезпечення потреб оборони, в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповіді на запит 2350/2020 відсутнє найголовніше - сама відповідь.
Мене така відповідь органу державної влади не влаштовує.
Вважайте, що цей запит одночасно є скаргою на такого роду відписку. У разі, якщо орган державної влади, до напряму якого входить цілий Департамент сфери публічних закупівель, то, очевидно, що він просто не виконує покладені на себе обовязки.
У листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” відповіді на моє питання немає.
Ще раз повторюю своє питання.
Якою нормою Закону України "Про публічні закупівлі" має керуватися замовник, у разі, якщо хоче змінити умови оплати по договору (з оплати по факту поставки на передоплату), укладеного за результатами проведених відкритих торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Уповноваженим органом на запит 2350/2020 надано посилання на узагальнений лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” у якому на сторінці 3 вказно основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього, та зазначено, що згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Також у листі зазначено, що згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У свою чергу, лист також містить інформацію, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”.
Тому звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Щорічно за результатами проведення переговорних процедур закупівель наша установа укладає договори про надання комунальних послуг з компаніями-монополістами.
Цього року у зв’язку зі зростанням тарифів на послуги та використанням коштів за діючими до кінця цього року договорами, нами проведено переговорні процедури на додаткові обсяги послуг до кінця року.
При цьому, компанії-монополісти відмовляються укладати нові договори за результатами проведення переговорних процедур та пропонують укласти додаткові угоди до діючих договорів на додаткові обсяги послуг.
Зважаючи на вищенаведенне, просимо надати роз’яснення чи відповідатиме законодавству України у сфері публічних закупівель укладення за результатами проведення переговорної процедури закупівлі з компанією-монополістом додаткової угоди до укладеного на початку цього року договору на додатковий обсяг послуг до кінця року? Чи необхідно укладати окремий договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Разом з тим згідно зі статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, за результатами проведення переговорної процедури закупівлі між замовником і учасником укладається саме договір про закупівлю, який передбачає надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.
Разом з тим пункти 1-7 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають випадків збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Крім того, у разі необхідності здійснення додаткової закупівлі послуг замовник здійснює таку закупівлю у спосіб та з дотриманням вартісних меж, що визначені в Законі.
При цьому аналогічна відповідь щодо меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|