|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Який державний орган має право на проведення технічного нагляду за системою управління безпечністю харчових продуктів та ціна такої послуги згідно законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Отже, щодо роз'яснення вимог, встановлених в тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Водночас відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від 02.09.2015 № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем’єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Тому, з питання проведення технічного нагляду за системою управління безпечністю харчових продуктів та ціни такої послуги пропонуємо додатково звернутися до Держпродспоживслужби.
|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! У своєму листі від 20.08.2021 № 4712-03/42338-01 Мінекономіки зазначає «…згідно з п.2 ч. 5 ст. 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміни не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю,- не частіше 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного палива, природного газу та електричної енергії.
Отже сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному п.2 ч.5 ст.41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару».
Звертаємось з проханням надати відповідь - чи може підприємство-Замовник при закупівлі бензину та дизельного палива вносити зміни до істотних умов договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 % в порядку передбаченому договором без кількості обмежень такого підвищення. Наприклад, договір укладено 01.06.2021, підприємство відповідно до умов договору та за наявності документально підтвердженого коливання ціни на ринку 01.07.2021 підвищено вартість товару до 10 % від початкової суми (обсяг товару відповідно зменшено). Чи має право підприємство підвищити ще раз вартість товару 01.08.2021 до 10 % від попередньо встановленої вартості за наявності документально підтвердженого коливання ціни та якщо таке підвищення передбачено умовами договору? Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. При цьому обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару у разі закупівлі бензину та дизельного пального не застосовується.
|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Інформаційно-телекомунікаціна система "Prozorro" є основою електронної системи закупівель, що функціонує відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та розроблена відповідно до технічного завдання, затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Під час відхилення тендерної пропозиції торгівельні майданчики (які працюють відповідно до технічної реалізації прозорро) технічно надають можливість обрати підставу лише визначену ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" . Враховуючи, що система має відповідати вимогам Закону, чи означає це, що ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" містить вичерпний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця. Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1373/2021 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e5bf9ccd-142b-4638-819e-038b74e38d44&lang=uk-UA
|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» пов’язана особа це особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у графі " про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) - тип бенефіціарного володіння: Не прямий вирішальний вплив
З огляду на вищезазначене просимо надати роз`яснення чи є учасники аукціону у яких тип бенефіціарного володіння: не прямий вирішальний вплив, пов’язаними особами в розумінні ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі»
Просимо Вас надати роз’яснення до 08.11.2021 р. (кінцевий термін розгляду тендерної пропозиції учасника).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1167/2021, який розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bb202008-254c-46a1-93da-08f00d83df33&lang=uk-UA
|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Ми територіальний центр надання соціальних послуг, обслуговуємо пенсіонерів, і з них по закону стягується 25% пенсії. За рахунок тих грошей придбали 2 холодильники в стаціонарне відділення. Раніше не звітували в прозоро закупівлі товарів за рахунок пенсійних коштів. Зараз казна не хоче реєструвати договір без оприлюднення в прозоро.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|