|
09.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
На оголошення процедури відкритих торгів з особливостями UA-2023-02-20-001710-a в період уточнень скаржник подав скаргу до АМКУ, закупівлю заблоковано. Орган оскарження виніс рішення, згідно я яким Замовник зобов'язаний внести зміни да тендерної документації з метою усунення порушень. За цей час у Замовника змінилась потреба в закупівлі товарів в бік зменшення. Яким чином Замовник може скасувати дану закупівлю? Чи не буде порушення спочатку виконати рішення АМКУ-внести зміни до ТД, а наступного дня скасувати закупівлю, враховуючи реальну потребу Замовника в придбанні товарів на даний момент? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. Згідно з абзацом другим пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Виходячи з частин вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пунктом 47 Особливостей визначено вичерпний перелік підстав за яких замовник відміняє відкриті торги. При цьому зазначаємо, що будь-які рішення, у тому числі щодо відміни процедури закупівлі, приймаються замовником самостійно, оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
08.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, яким чином державний замовник сфери оборони визначений в Постанові КМУ від 03.03.2021 №363 уповноважує підконтрольні йому органи на здійснення закупівель у відповідності до Постанови КМУ від 11.11.2022 № 1275, чи повинен бути це наказ або розпорядження, чи є вимоги до виду документу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон про оборонні закупівлі) державні замовники у сфері оборони – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України. Перелік державних замовників у сфері оборони визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”. Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі служба державного замовника – суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Таким чином, військова частина, організація (установа, заклад) повинна належати до сфери управління державного замовника або бути структурним підрозділом державного замовника та відповідно отримати відповідні повноваження, наприклад шляхом видання відповідного наказу, розпорядження, доручення або іншого розпорядчого документа державного замовника.
|
|
08.03.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго здоров’я! Просимо надати роз’яснення, в яких випадках Замовник може застосовувати підпункт 1 пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 (зі змінами).
Заздалегідь дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів та/або в тендерній документації, належить до інформації з обмеженим доступом або коли її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, та/або безпеці об’єктів енергетичної чи газової інфраструктури та/або об’єктів електроенергетики, та/або об’єктів розробки чи видобування вуглеводнів, за наявності відповідного обґрунтування. У свою чергу, за потреби, підстави, за наявності яких замовник укладає договір про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, можуть бути підтверджені як внутрішніми документами (наприклад, наказом, розпорядженням, доповідною/службовою запискою, протоколом тощо), так і зовнішніми документами (наприклад, листом військової адміністрації, або військового командування, або компетентних органів влади, установ, підприємств, організацій тощо). При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей приймається замовником самостійно.
|
|
08.03.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відбулась закупівля електричної енергії за наслідками проведення відкритих торгів з особливостями наприкінці 2022 року. В січні 2023 року була укладена додаткова угода про збільшення тарифу, та відповідно був зменшений обсяг закупівлі. Наразі постачальник пропонує зменшити вартість тарифу. Чи можливо при зменшенні ціни за одиницю товару, збільшити обсяг закупівлі до того обсягу, який був при укладанні основного договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. В листі від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06, міститься відповідь щодо випадків зміни істотних умов договору про закупівлю згідно з Законом. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), які прийняті Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених підпунктами 1-8 цього пункту.
|
|
07.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оборонні закупівлі» (надалі – Закон) рівень прибутку у складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником.
Пунктом 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 363 від 03.03.2021, (надалі – Порядок) визначені розміри прибутку у складі ціни.
Статтею 30 Закону встановлено, що Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз.
Відповідно до ч. 2 п. 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022, (надалі – Особливості) державні контракти (договори) укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 20.03.2022 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану” (надалі – Постанова №335).
Згідно з пп. 1 п. 1 Постанови №335 на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору).
Враховуючи вищезазначене просимо надати роз’яснення щодо наступних питань:
1. Чи повинні державні замовники, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до Особливостей застосовувати норми Порядку.
2. Чи може включатися в калькуляцію витрат прибуток підприємства-виконавця державного контракту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки не є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (далі – постанова № 335) в поточній редакції, а тому відсутня можливість відповісти на питання по суті Вашого звернення. Водночас повідомляємо, що наразі Мінекономіки веде роботу щодо внесення змін в постанову № 335. Враховуючи зазначене, Мінекономіки надасть загальне роз’яснення, в тому числі згідно з піднятими питаннями у Вашому зверненні, після затвердження проєкту постанови Кабінетом Міністрів України.
|