Українські розробники, які працюють над виявленням та ідентифікацією вибухонебезпечних предметів, випробували на тестовій ділянці свої сенсорні технології. Завдяки тому, що українські інноватори мають можливість працювати на кількох типах ґрунтів з різним рівнем рослинного покриття, вони можуть перевірити ефективність своїх розробок в різноманітних умовах.
«За рік роботи над інноваціями у сфері протимінної діяльності ми перейшли від фази «винайти магічну кулю, яка розвʼяже всі проблеми» до конкретних підходів і роботи за певними напрямками: сенсорами, засобами доставки, програмним забезпеченням. Для того, щоб такі розробки зʼявлялися системно, ми в Уряді разом з такими партнерами як Програма розвитку ООН, Київською школою економіки напрацьовуємо єдину рамку для розробників – готуємо технічні вимоги до сенсорів, які будуть використовуватися в детекції вибухонебезпечних предметів. Головна наша ціль – пришвидшити розмінування України. Але крім цього ми пишемо стандарти, які перейматимуть в усьому світі і перекладатимуть їх на іноземні мови», – розповів заступник Міністра економіки України Ігор Безкаравайний.
На тестовій ділянці ДСНС Благодійна фундація «Поступ» в рамках проєкту MinesEye, який полягає у створенні мультисенсорної системи і на даному етапі для виявлення вибухонебезпечних предметів використовує підвішений до БПЛА магнітометр, випробувала покращене кріплення, яке стабілізує обладнання і дозволяє підвищити точність проведених замірів. Дрон додатково обладнали ортофокамерою, яка робить 5-7 фото на секунду або ж 120 тисяч знімків з одного гектара, що дозволяє отримати вкрай детальну фотомапу, синхронізовану з іншими результатами вимірювань. Крім того, фахівці MinesEye розробили власне програмне забезпечення для опрацювання результатів обстежень.
Зараз розробники працюють над тим, щоб навчити штучний інтелект аналізувати фото, зроблені ортофотокамерою, і шукати на них протитанкові міни. Це дозволить виявляти пластикові міни, які може не знайти магнітометр.
Команда розробників UADamage для обстеження території теж використовує магнітометр та ортофоткамеру і додатково сканує ділянки в інфрачервоному спектрі. Найближчим часом вони планують додатково використовувати георадар. Зібрані дані обʼєднують і складають кількарівневу мапу обстеженої площі. За рік роботи команда скоротила час обробки інформації із кількох днів до одного. В планах підвищити швидкість обробки інформації до кількох годин, щоб віддавати готову мапу майже одразу після обстеження.
Обидві команди брали участь в першому Demining Bootcamp, який реалізується за ініціативи Міністерства економіки України спільно із Київською школою економіки. Випробування на тестових ділянках відбулися за підтримки Програми розвитку ООН.
«Ми в UNDP прагнемо протестувати найпопулярніші технології виявлення вибухонебезпечних предметів в максимально ідентичних умовах, аби перевірити їхню ефективність. Це експериментальна платформа для українських та іноземних розробників. Минулого року ми вже випробували сім БПЛА/сенсорних технологій під час першої фази досліджень, три з яких змогли стабільно виявляти міни та боєприпаси. Наразі UNDP вже готується до наступного етапу досліджень, аби підтримати Міністерство економіки в розробці єдиного стандарту використання технологій дистанційного обстеження з використанням БПЛА в гуманітарному розмінуванні України», – зазначила Наталія Шепель, спеціалістка з управління інформацією Програми протимінної діяльності UNDP в Україні.