10 лютого у Києві відбулося засідання колегії Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, під час якого підбили підсумки роботи у 2025 році та визначили пріоритети на 2026 рік.
У заході взяли участь заступники Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький та Ірина Овчаренко, голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, голова Держрибагентства Ігор Клименок, керівники структурних підрозділів та територіальних органів.
Одним із ключових результатів роботи стало повноцінне запровадження електронних аукціонів у системі Прозорро. Продажі, що забезпечило суттєве зростання бюджетних надходжень. Якщо у 2021 році від реалізації лотів держава отримала 15,4 млн грн, то у 2025 році – вже 52,3 млн грн. Із цієї суми 11,1 млн грн спрямовано до спеціально створеного фонду для фінансування заходів із зариблення водойм, що дозволяє поєднати прозорий розподіл ресурсу з його відтворенням.
Протягом року проведено 599 аукціонів і укладено 189 договорів щодо 260 лотів. Найвищий рівень реалізації лотів зафіксовано на Кременчуцькому та Канівському водосховищах, у пониззі Дністра й Дністровському лимані, а також на Дунаї.
«Електронні аукціони – це вже не просто інструмент прозорості, а повноцінний механізм розвитку галузі. За чотири роки ми маємо більш ніж трикратне зростання надходжень. І принципово важливо, що понад 11 млн грн спрямовано саме на зариблення та відновлення ресурсної бази. Тобто цифровізація безпосередньо конвертується у відтворення водних біоресурсів і довгострокову сталість галузі», – зазначив Тарас Висоцький.
Позитивна динаміка також зберігається і у виробництві: у 2025 році вилов водних біоресурсів становив понад 11,4 тис. тонн, а обсяг продукції аквакультури – понад 16 тис. тонн, переважно у ставках. У галузі працюють близько 6,5 тис. осіб, що свідчить про збереження виробничого потенціалу.
Крім того, у 2025 році забезпечено вселення майже 11 млн екземплярів водних біоресурсів, зокрема за рахунок коштів від електронних аукціонів. Додатково проведено зариблення обсягом 50 тонн (короп, товстолоб, білий амур) у Дністровському лимані, Кременчуцькому та Канівському водосховищах. Водночас у більшості регіонів уже діють програми розвитку рибного господарства до 2030 року, а їх фінансування в окремих областях вимірюється сотнями мільйонів гривень.
Під час засідання окремо наголосили на практичній реалізації меліоративної реформи. В Україні вже зареєстровано 75 організацій водокористувачів, із яких вісім отримали у власність об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем. Одночасно триває залучення міжнародної підтримки для модернізації та відновлення державної меліоративної інфраструктури.
«Меліоративна реформа вже дає конкретні результати. Ми системно приймаємо інфраструктурні об’єкти у сферу управління Держрибагентства, передаємо державні меліоративні системи в регіонах та формуємо ефективну модель управління через організації водокористувачів. Водночас залучаємо міжнародних партнерів для інвестицій у модернізацію й підвищення енергоефективності. Наше завдання - побудувати сучасну, стійку систему управління водними ресурсами для потреб аграрного сектору», - зазначила Ірина Овчаренко.
Також під час засідання приділили увагу євроінтеграційному напряму. Держрибагентство реалізує план діяльності, що передбачає імплементацію 20 основних актів права Європейського Союзу у сфері інспекції, контролю та моніторингу. Розроблено проєкт закону щодо імплементації права ЄС та вдосконалення державного регулювання у галузі, а також напрацьовуються підзаконні акти з протидії незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальству.
Крім того, держава системно просуває імпортозаміщення рибної продукції, налагоджуючи координацію між замовниками та українськими виробниками. Створено окремий інформаційний простір із каталогом продукції, даними про виробничі потужності та узагальненими потребами закупівель, що дозволяє бізнесу планувати обсяги та формати постачання.
За результатами засідання колегії визначено пріоритети на 2026 рік, серед яких подальша цифровізація управління галуззю, розширення програм зариблення, посилення контролю та поглиблення інтеграції до європейських стандартів.