У Мінекономіки відбулося чергове засідання Наукової платформи за участю близько 120 експертів – науковців, урядовців та фахівців міністерств та відомств. На заході презентували результати двох важливих досліджень: щодо системи стратегічних документів та механізмів забезпечення економічної безпеки і стійкості в Європейському Союзі, а також щодо особливостей застосування Процедури макроекономічних дисбалансів та перспектив її впровадження в Україні. Ці дослідження було підготовлено експертами Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Учасники заходу розглянули європейські підходи до управління економічними ризиками, координації економічної політики та зміцнення стійкості національних економік, а також обговорили практичні аспекти адаптації відповідних інструментів у контексті підготовки України до членства в ЄС.
Перше дослідження «Система стратегічних документів та процедур ЄС у сфері економічної безпеки та економічної стійкості» показало, що в Європейському Союзі не існує одного універсального документа у сфері економічної безпеки. Натомість економічна безпека та стійкість забезпечуються через взаємопов’язану систему політичних стратегій, правових актів, процедур координації, національних планів, фінансових інструментів, моніторингу та звітності.
У дослідженні було розглянуто, як у ЄС поєднуються фіскальна стійкість, конкурентоспроможність, промислова і технологічна політика, енергетична та кліматична трансформація, захист критичної інфраструктури, кібербезпека, політика згуртованості та готовність до криз. Окрема увага була приділена Європейській стратегії економічної безпеки, логіці зниження ризику (de-risking), Компасу конкурентоспроможності, Звіту Драгі, новій фіскальній рамці ЄС після реформи 2024 року, а також ролі Європейського семестру як центрального механізму координації економічної політики.
Висновки. Для України підготовка до членства в ЄС означатиме не лише впровадження норм права ЄС, а й поступове входження в систему стратегічного планування, координації та звітності ЄС. Україні потрібно буде забезпечити узгодженість між середньостроковим стратегічним і бюджетним плануванням, секторальними стратегічними документами, інвестиційними програмами, а також майбутніми механізмами доступу до фінансування ЄС. Важливим завданням є формування цілісної ієрархічної національної системи стратегічного планування, сумісної з архітектурою і вимогами ЄС.
У рамках другого дослідження за темою «Процедура макроекономічних дисбалансів: шлях до впровадження в Україні» було відзначено, що Процедура макроекономічних дисбалансів є одним із ключових елементів Європейського семестру та спрямована на раннє виявлення, запобігання виникненню і корекцію існуючих макроекономічних дисбалансів, які можуть негативно впливати на стабільність окремої країни, єврозони або ЄС загалом.
Дослідження розглядає правову основу Процедури, роль Європейської Комісії, Ради ЄС та держав-членів, а також основні елементи процедури: Звіт механізму попередження, таблицю показників, поглиблені огляди, посилений моніторинг, специфічні для країн рекомендації для корегування дисбалансів. Окремо було проаналізовано, які інституційні, статистичні та процедурні зміни будуть необхідні Україні для майбутньої участі в цій системі.
Висновки. Впровадження Процедури макроекономічних дисбалансів в Україні є важливим елементом підготовки до членства в ЄС у межах переговорного розділу 17 «Економічна та монетарна політика». Оскільки регулювання процедури визначається на рівні ЄС, для України ключовим завданням буде створення ефективної системи взаємодії з Європейською Комісією, забезпечення якості статистичних даних, узгодження бюджетного та політичного циклів із Європейським семестром, а також визначення відповідальних органів і механізмів міжвідомчої координації. Ці кроки потрібно починати вже зараз, щоб підготувати всі дані, процедури, інституції до запровадження Процедури як елементу координації економічної політики.
Окрім учасників наукової платформи, в дискусії також взяли участь фахівці департаментів Мінекономіки та представники інших міністерств і відомств, представники Федерації професійних спілок України та Федерації роботодавців України.