Міністерство економіки України

У червні 2024 року ВВП України зросло на 1,1% [±1%] у порівнянні із червнем минулого року. У підсумку за перше півріччя зростання ВВП оцінюється на рівні 4,1% [±1%] у порівнянні з таким само  періодом минулого року.
Українська економіка за перше півріччя зросла на 4,1% навіть попри негативні фактори 
12.07.2024 | 12:25 | Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації

У червні 2024 року ВВП України зросло на 1,1% [±1%] у порівнянні із червнем минулого року. У підсумку за перше півріччя зростання ВВП оцінюється на рівні 4,1% [±1%] у порівнянні з таким само  періодом минулого року. Такі дані оприлюднили у Мінекономіки. 

Основним чинником сповільнення темпів росту економіки стали відключення електроенергії через її дефіцит. Але попри негативні чинники, економічне відновлення продовжується.

«Протягом червня економіка функціонувала в складних умовах відключень електроенергії, що послабляло економічну активність як підприємств, так і споживачів. Проте, завдяки високому рівню адаптивності до складних умов і досвіду реагування на такі виклики, українська економіка продовжила зростання. Серед факторів, які цьому сприяли, також є високі  темпи експорту продукції гірничо-металургійного комплексу та ранній початок збору врожаю озимих культур.

До позитивних чинників, які впливали на економічне зростання можна віднести і стабільну роботу Українського морського коридору та можливості окремих підприємств забезпечувати собі стабільний доступ до електроенергії завдяки прямому імпорту»,  – наголосила Перша Віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

За її словами, динаміка зростання економіки у першому півріччі 2024 року на рівні 4,1%, наразі відповідає оновленому урядовому прогнозу, згідно з яким, зростання реального ВВП за підсумками 2024 року очікується на рівні 3,5%.

Водночас аналіз показує, що дефіцит кваліфікованих кадрів, негативно впливає на очікування бізнесу. 

Загалом за словами Юлії Свириденко, у червні збереглась позитивна динаміка у внутрішній торгівлі. Зростала і будівельна сфера, де основними драйверами росту стали бюджетне фінансування відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, проведення капітальної відбудови, а також проведення ремонту дорожнього покриття на аварійних ділянках. Також відбувалось суттєве зростання у сільському господарстві завдяки більш ранньому початку збору врожаю через погодний фактор, який дозволив обробити більші площі та зібрати більші обсяги врожаю. У тваринництві позитивна динаміка зберігається через стабільний попит на внутрішньому ринку та державну підтримку виробників. Водночас збільшення витратності виробництва через використання резервного живлення негативно впливає на виробників продукції птахівництва, зокрема виробників яєць.

Наразі ключовими не розв'язаними проблемами лишаються високі безпекові ризики, а також наслідки руйнування енергетичної інфраструктури.  Відновлення енергетики потребуватиме часу і ресурсів, що, за прогнозами, може стримувати темпи відновлення виробничої активності. Також негативними чинниками для економіки залишаються логістичні проблеми та складна ситуація на ринку праці.