Напередодні відзначення 30-ти річчя Незалежності України Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко ініціював проведення круглого столу: «Українська перспектива: погляд міністрів економіки незалежної України», на який були запрошені міністри економіки часів незалежної України. Захід відбувся 19 серпня у Києві.

Також у заході взяли участь представники Федерації роботодавців України, Українського союзу промисловців та підприємців, Американської торговельної палати в Україні, Європейської бізнес-асоціації, Спілки українських підприємців, Торговельно-промислової палати України, Інституту економіки та прогнозування НАН України.

«Сьогодні вперше зібрали міністрів економіки незалежної України. Але ця зустріч - не про підбиття підсумків, адже 30 років - це молодість для людини, тим паче дитячий вік для побудови економіки та держави. Ми всі розуміємо, що робити, але питання – як. Це головний меседж до сьогоднішнього зібрання. Ми зібралися для обміну думками, компетенціями та досвідом, адже, впевнений, що у нас спільна мета – побудова сильної економіки, і ця синергія стане підґрунтям міцності України», - привітав учасників заходу Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко.

Олексій Любченко окреслив основні пріоритети та виклики, які нині стоять перед командою Мінекономіки: «Ми увійшли у таку систему координат, коли світ стрімко змінюється, виникають нові центри економічного впливу, технологічні центри. Зважаючи на це, поставили собі за мету працювати над розробкою нової моделі економіки України, яка базуватиметься на галузях, які визначені точками росту. Також у фокусі - покращення інвестиційного клімату, розробки та практичні втілення у сфері цифровізації, дерегуляції і багато іншого. Але головним питанням для нас є людський капітал. Ми всі усвідомили, що найцінніший ресурс України – це її люди. Наша місія – міцна економіка України та щасливі люди. Саме це завдання перед нами ставив Президент України».

Більшість учасників круглого столу схвалили пріоритети роботи Мінекономіки та запропонували свої поради та побажання щодо того, що держава може зробити для розвитку економіки і бізнесу.

«Ми всі усвідомлюємо, наскільки важливо зберігати інституційну пам’ять, спадкоємність поколінь та передавати здобутий досвід. Особливо це актуально зараз, у контексті збереження суверенітету України, а це насамперед конкурентоспроможна та сучасна економіка та високий рівень якості життя людей. Саме ці цілі повинні нас об’єднувати. Кожна держава бореться за місце під сонцем, але перемагають консолідовані, які чітко усвідомлюють національні інтереси, вміють їх захищати і мають для цього чітку стратегію», - зазначив під час заходу Анатолій Кінах (Міністр економіки 2007 року, 8-й Прем’єр-міністр України).

Міністр економіки 1997 року, 11-й Прем'єр-міністр України Юрій Єхануров зазначив, що генеральний штаб економіки України, яким є Мінекономіки, повинен ставити перед собою завдання підвищення індексу глобальної конкурентоспроможності економіки. Також він побажав зменшувати обсягів зовнішніх інвестицій, збільшення внутрішніх та відновлення довіри у громадян до банківської системи: «Основою довіри є цифрова економіка, блокчейн технології. Це глобальний світовий тренд. Також необхідно проводити активну роботу з місцевими владами у розрізі процесу децентралізації, вирішити питання з оборонним замовленням для наших заводів.  Необхідно активізувати роботу у даних напрямках». 

Міністр економіки 2007-2010 років Богдан Данилишин зазначив важливість налагодження взаємодії з банківською системою: «Також важливим є питання взаємодії Уряду з Національним банком України. На мою думку, за останній період ця взаємодія не завжди така, яка відповідає інтересам національної економіки. Саме тому, я вважаю, що Уряд за допомогою Ради фінансової стабільності мають знайти координацію між фіскальною та монетарною політикою, яка має стати складовою та джерелом подальшого економічного зростання України. Сьогодні банківська система відповідає світовим стандартам. Ліквідність банківської системи понад 200 млрд грн, на рахунках банків-нерезидентів, у цінних паперах українські банки тримають понад 9 млрд дол. Також за різними оцінками у населення у валюті - 70-90 млрд дол. та понад 550 млрд грн готівкою. Це той ресурс, який потребує фінансова економіка. Треба повернути довіру до банківської системи та розширювати програми з кредитування економіки».

Економічне зростання - ключ до вирішення практично всіх питань в Україні - таку думку озвучив міністр економіки 1999-2000 років Сергій Тігіпко: «Щороку економіка має зростати на 5-6%. Як цього досягти? Першочергове - потрібно узгодити спільну позицію між Національним банком України, Урядом та більшістю у парламенті. Синергія цих інституцій є ключовою для розвитку економіки. При чому, вирішуючи проблеми, необхідно спускатися на макрорівень і розбиратися в усіх нюансах, не можна опікуватися виключно створенням макроекономічних умов. Головний фінансовий резерв - це інвестиції. Для збільшення інвестицій необхідна швидка реакція влади на проблеми інвесторів. Фокус на підтримку секторів з високою доданою вартістю, зокрема, машинобудування та переробку».

Міністр економіки 2014 року Павло Шеремета підтримав ініціативи щодо дерегуляції економіки: «Світова та українська практика показують, що точки росту з’являються в приватних компаніях, яким приблизно 5-6-7 років, які вже довели, що можуть стояти на ногах, що вони навчилися виробляти, продавати, але їм не вистачає для масштабування чи кредитних ресурсів, чи інновацій, освіти, інфраструктури. Основна точка болю для таких підприємців – це рейтинг економічної свободи світу. Я знаю, що наразі готуються закони про свободу підприємництва, там є, на мій погляд, одна точка для зростання. Підприємцям треба дати більше свободи».

Доктор економічних наук, професор, академік НАН України Валерій Геєць висловився у підтримку підходу довгострокового планування в економічних процесах та залучення фундаментальної науки: «Сьогодні економічна наука навчилася та є інструментальною базою, що дозволяє надати оцінку всім процесам та їх результатів для держави, бізнесу та суспільства. Ми можемо адекватно відповідати на виклики, опанувати технології, побудувати інформаційну базу, на основі яких прийматимемо рішення, що  дозволяють виважено підходити до економічних викликів. Отже користуючись такими підходами, які відповідають європейській практиці та інструментарію  можемо плідно працювати і з Мінекономіки».

Також під час круглого столу представники професійних організацій та асоціацій підтвердити важливість зустрічі й висловили свої очікування від Міністерства економіки України. «Ми точно будемо підтримувати політику Уряду та Міністерства економіки для того, щоб координація взаємовідносин між шанованими інституціями – політикою Національного банку, Мінекономіки і Мінфіном - була таким чином сформована, щоб зайнятість населення та економічне зростання були теж у фокусі Нацбанку», - зазначив голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Спілка українських підприємців виступає за поліпшення комунікацій та позитивно оцінила пільгову кредитну програму з підтримки бізнесу: «В Україні є багато нової промисловості – це виробництва, які не вимагають величезних земельних ділянок, не вимагають і ніколи не просили жодних пільг, вони конкурентно здатні на світових ринках, все, що їм треба – це рівні правила гри та передбачуваність дій з боку влади. І є ще дві речі – бізнесу для розвитку не вистачає кваліфікованих кадрів і доступного фінансування. Необхідно продовжити Урядову програму пільгового кредитування 5-7-9, адже загальна думка – що ця програма себе виправдала, COVID не скінчився, тому треба продовжувати її, і вона вирівнює правила гри на банківському ринку також», - зазначила виконавчий директор спілки Катерина Глазкова.

Загалом під час круглого столу були відзначені позитивні зміни, які сталися впродовж останніх років для розвитку економіки України. Це державницький підхід щодо довгострокового планування розвитку економіки, що передбачено Національною економічною стратегією на період до 2030 року, правильні законодавчі ініціативи щодо залучення інвестицій, підтримка створення та розвитку індустріальних парків, дерегуляція та лібералізація економіки, удосконалення системи державних закупівель, розвиток людського капіталу, цифровізація та спрощення процедур отримання дозвільних документів тощо. Вірним є продовження курсу удосконалення корпоративного управління, приватизації, демонополізації.

Під час діалогу було зазначено, що багато важливих та вкрай необхідних економічних ініціатив йдуть від Президента України Володимира Зеленського. 

Всі учасники погодилися, що перед Міністерством економіки стоять важливі завдання переорієнтації з сировинної моделі на виробництво, з фокусом на підтримку військово-промислового комплексу, науковмісних, ІТ галузей, виробництв перероблення аграрної продукції. Пріоритети – розвиток людського капіталу, стимулювання фінансового сектору до збільшення інвестицій у бізнес та багато іншого.

«Сьогоднішня дискусія, яка тривала майже три години, показала найважливіше – у нас є синергія та системність мислення. Є позитивним, що наразі рішення Уряду приймаються не лише в кабінетах, а спираються на досвід та знання управлінців, фахівців, аналітиків та експертів. Маю надію, що ці рішення будуть професійними, системними, на користь розвитку держави та суспільства. За результатами круглого столу особисто я маю багато думок, впевнений, що частина з них трансформується в управлінські рішення», - підсумував Перший віце-прем’єр-міністр –Міністр економіки України Олексій Любченко.

Також Олексій Любченко запропонував присутнім організувати на базі Міністерства економіки України платформу для комунікації у регулярному режимі та розширювати список учасників діалогу.

Загалом у круглому столі “Українська перспектива: погляд міністрів економіки незалежної України” взяли участь:

Володимир Лановий (Міністр економіки України (05.03.1992- 11.07.1992);

Віктор Пинзеник (Міністр економіки України (27.10.1992 – 13.04.1993);

Василь Гуреєв (Міністр економіки України (03.07.1995 – 26.02.1997);

Юрій Єхануров (Міністр економіки України (26.02.1997 – 25.07.1997);

Віктор Суслов (Міністр економіки України (25.07.1997 – 24.04.1998);

Сергій Тігіпко (Міністр економіки України (31.12.1999 – 09.08.2000);

Микола Деркач (Міністр економіки та європейської інтеграції України (11.01.2004 – 04.02.2005);

Анатолій Кінах (Міністр економіки України (21.03.2007 – 18.12.2007);

Богдан Данилишин (Міністр економіки України (18.12.2007 – 11.03.2010);

Василь Цушко (Міністр економіки України (11.03.2010 – 10.12.2010);

Павло Шеремета (Міністр економічного розвитку і торгівлі України (27.02.2014 – 02.09.2014);

Айварас Абромавичус (Міністр економічного розвитку і торгівлі України

(02.12.2014 – 14.04.2016);

Дмитро Олійник - Голова Ради Федерації роботодавців України;

Катерина Глазкова - Виконавчий директор Спілки українських підприємців;

Геннадій Чижиков - Президент Торгово-промислової палати;

Андрій Гундер - Президент Американської торговельної палати в Україні;

Світлана Михайловська - Заступник директора з представництва інтересів компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації;

Валерій Геєць - доктор економічних наук, професор, академік НАН України.