Україна прискорює розробку Національного плану з енергетики і клімату і планує представити перший проєкт документу вже до кінця листопада. Це дуже стислі терміни – стандартно такий документ готується не менше 1-1,5 року. Про це заявила Перший віцепрем’єр-міністр України Юлія Свириденко під час засідання Групи високого рівня з підготовки Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК).

«З моменту підписання Меморандуму про співпрацю щодо Національного плану енергетики та клімату пройшло майже три місяці, і українська сторона за цей час досягла певного прогресу. По-перше, була сформована команда всередині уряду і команда зовнішніх експертів, яка почала працювати над розробкою плану. По-друге, сформована команда з моделювання, яка починає свою роботу з вересня. По-третє, ми намітили графік підготовки НПЕК з урахуванням того, що він має бути синхронізованим з підготовкою Плану України Ukraine Facility.

Очікуємо перший проєкт документу НПЕК з основними сценаріями до кінця листопада. Це дуже стислі терміни – стандартно такий документ готується не менше 1-1,5 року. Команді доведеться працювати напружено, і ми будемо вдячні за розуміння і підтримку в цьому процесі», – розповіла Юлія Свириденко.

За словами віцепрем’єр-міністра, фінальна версія документу має бути затверджена у червні 2024 року. Тому між листопадом 2023 року і червнем 2024 року будуть будуть проводитись додаткові обговорення, уточнення і консультації з усіма стейкхолдерами.

При цьому треба враховувати, що Україна буде розробляти НПЕК, моделюючи сценарії в умовах війни, а відповідно, нестачі або неповноти даних. Режим воєнного стану дозволяє компаніям не надсилати свої звіти до Держстату, відповідно розробники плану не матимуть багато статистичних даних за 2022-2023 роки для моделювання.

Ще одна важлива обставина, яку треба врахувати при розробці НПЕК, це необхідність поєднувати одночасно відновлення і «зелений» перехід. Розробка плану має дати чесну відповідь, наскільки у наступні 4 роки ми інтегруємо «зелений» перехід у відновлення.

«Крім того, у нас є потреба у значній фінансовій та експертній допомозі міжнародних партнерів. Україна перебуває у стані війни, тому більшість публічних коштів йде на фінансування армії. Не лише розробка, але і виконання Національного плану з енергетики і клімату буде залежати від готовності міжнародних партнерів допомогти Україні профінансувати всі позначені ініціативи.

Наша зустріч покликана знайти відповідь на ці обставити і допомогти українській команді краще сфокусувати моделювання майбутніх сценаріїв. Вони мають бути реалістичні, тому я закликаю говорити не лише про мрії, але і про чіткі результати, які ми хочемо побачити в 2030 році», - підсумувала Юлія Свириденко.

Довідково:

Початково НПЕК розроблялися державами-членами ЄС у рамках Енергетичного Союзу. Ці плани покликані посилити процес управління між ЄС та державами-членами, забезпечити відповідність міжнародним зобов’язанням щодо клімату, підвищити прозорість політики держав-членів та врегулювати їх взаємодію.

Як договірна сторона Енергетичного Співтовариства, Україна також взяла на себе зобов’язання розробити власний НПЕК. План має охоплювати період до 2030 року та містити прогноз до 2050 року.