Кабінет Міністрів на засіданні 13 січня ухвалив фінальний пакет документів, необхідних для завершення першого етапу реформи системи технічного регулювання. Головним завданням першого етапу було законодавче забезпечення переходу на європейські стандарти й процедури. Завдання нового етапу реформи - зняти зайві бар’єри для доступу українських промислових товарів на ринки ЄС.

До фінального пакету документів увійшли технічні регламенти на засоби вимірювальної техніки, модулі оцінки відповідності, а також план заходів щодо оптимізації мережі державних лабораторій. Однак загальний об’єм документації, затвердженої на першому етапі реформи, був набагато більшим. Так, було прийнято 24 постанови і видано 7 наказів Мінекономрозвитку. Із 27 актів європейського секторального законодавства, визначених Угодою про асоціацію, в Україні прийнято 24 технічних регламенти, з яких 21 вже є обов’язковим до застосування. Загалом в Україні прийнято 47 технічних регламентів, 45 з яких розроблено на основі актів законодавства ЄС, 41 технічний регламент вже є обов’язковим до застосування.

Ухвалення всіх цих документів було необхідною умовою для реалізації ключових законів реформи системи технічного регулювання. Мова йде про закони: «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про стандартизацію», які були ухвалені протягом 2014-2015 років.

Величезна підготовча робота, яка була проведена у 2014-15 роках, стала основою для наступного етапу реформи. Головне завдання нового етапу – підписання Угод про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods, ACAA). Підписання Угод ACAA означатиме, що торгівля товарами між ЄС та Україною буде проводитися на тих самих умовах, які застосовуються в торгівлі між країнами-членами ЄС. Крім того, продовжиться затвердження технічних регламентів і налаштування ринкового нагляду, який є одним із ключових елементів нової системи технічного регулювання.

«ЄС має економічне і стратегічне значення для українських виробників. Новими можливостями, які відкриває для них Угода про асоціацію, треба правильно скористатися. А для цього ми реформуємо нашу застарілу систему стандартизації та приводимо її у відповідність до європейської. Це зніме всі штучні бар’єри щодо торгівлі з ЄС», - підкреслив Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус.

Зі свого боку заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов зазначив, що сьогодні завершується величезний етап реформування системи технічного регулювання. Протягом цього етапу Мінекономрозвитку створило засади для переходу від неефективної і застарілої радянської системи контролю безпечності промислової продукції до сучасної європейської системи. «Європейська система ідеологічно відрізняється від пострадянської. Стара система базувалася на обов’язкових стандартах, ГОСТах, які регулювали абсолютно всі характеристики товару чи послуги. Відповідно, дотримання цих ГОСТів контролювалося шляхом аналізу окремих одиниць товару, які надавали самі виробники. Звісно, такий підхід не давав гарантію, що решта одиниць товару з цієї партії також відповідають ГОСТу», - розповів Максим Нефьодов.

Європейська система, навпаки, надає більше свободи виробнику – він мусить дотримуватися лише загальних вимог щодо безпеки (саме вони й закріплені в технічних регламентах), а характеристики товару виробник може обирати на власний розсуд. При цьому контроль за безпекою товарів в європейській системі здійснюється через ринковий нагляд. «Це схоже на метод «таємного покупця» - проводиться контрольна закупка товару в торговельній мережі, і якщо товар не відповідає вимогам безпеки – з продажу вилучається вся партія. Такій спосіб контролю більш ефективний, що підтверджено багаторічнім успішним досвідом США і країн ЄС», - додав заступник міністра.

Окрім затвердження низки технічних регламентів, перший етап реформи системи технічного регулювання містив скасування обов’язкового використання ГОСТів. У 2015 році було скасовано дію понад 15 773 ГОСТів, розроблених до 1992 року. Цей крок звільняє підприємницьку ініціативу і сприяє розвитку конкуренції, а отже створенню нових, інноваційних товарів та послуг.

Крім того, Національне агентство з акредитації України отримало визнання з боку Європейської кооперації з акредитації за всіма напрямами акредитації (випробувальні та калібрувальні лабораторії, органи із сертифікації, а також органи з інспектування). Це дозволить розбудувати в Україні ефективну систему сертифікації та ринкового нагляду.

Наступним кроком реформи стане реалізація Стратегії розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року, у тому числі підписання Угоди ACAA щодо продукції стосовно кожного технічного регламенту. З підписанням Угоди АСАА українські виробники зможуть вільно постачати свою продукцію без проходження додаткової сертифікації в країнах ЄС. Це знімає бар’єри для українських експортерів і дозволить вільний обіг промислових товарів на території країн ЄС.