У Дніпрі відбулося виїзне засідання національної платформи «Діалог влади та бізнесу» щодо викликів сьогодення та шляхів їх подолання. Захід пройшов за участі заступників Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького та Олександра Циборта, голови ОВА Олександра Ганжі, представників бізнес-спільноти та галузевих асоціацій.

Під час виступу Тарас Висоцький окреслив ключові напрями державної підтримки агропромислового комплексу та підприємництва в умовах воєнного стану – від програми «5–7–9%» до страхування воєнних ризиків та підтримки агропереробки.

Під час зустрічі обговорили такі ключові питання:

Фінансування та банківські обмеження.

Підприємці звернули увагу на заборгованість Фонду розвитку підприємництва перед банками з компенсації відсоткових ставок за програмою «Доступні кредити 5–7–9%». Через це банки почали перекладати сплату прострочених відсотків на агровиробників, що створює фінансове навантаження напередодні посівної кампанії.

Уряд опрацьовує механізм прискорення компенсацій Фонду розвитку підприємництва банківським установам. До кінця лютого передбачено спрямування першого платежу, що має стабілізувати ситуацію та не допустити покладання фінансових зобов’язань на сільгоспвиробників. 

Розвиток агропереробки та експорт.

Порушено питання стимулювання внутрішньої агропереробки. Зазначалося, що розвиток агропереробки є ключовим для зростання доданої вартості та експортного потенціалу.

Уряд готує окремі програми підтримки переробних підприємств, а також ініціює нормативне врегулювання класифікації переробленої продукції для прискорення експортних процедур. Паралельно посилюється розвиток експортних хабів та консультаційна підтримка виробників для виходу на ринки ЄС. Наразі в Україні вже переробляється близько 60% сої та 50% ріпаку.

Ризики втрати озимих культур. 

Через минулорічну посуху та поточні морози існує ризик зниження врожайності ячменю та ріпаку, що може призвести до додаткових витрат навесні через пересів.

Наприкінці лютого планується проведення загальної наради з бізнесом та банками щодо можливості залучення додаткового фінансування за програмою «5–7–9%» у разі, якщо за даними Укргідрометцентру підтвердиться загроза майбутньому врожаю.

Енергонезалежність бізнесу.

Підприємства харчової та легкої промисловості наголосили на зростанні витрат через подорожчання електроенергії та необхідність тривалої роботи від автономних джерел живлення.

Уряд розширив можливості програми «Доступні кредити 5-7-9%». Максимальну суму інвестиційного кредиту збільшено з 150 млн грн до 250 млн грн. Кошти можна спрямовувати на встановлення розподіленої генерації. Також розширено перелік обладнання – до нього включено когенераційні установки, газотурбінні, газопоршневі та біогазові установки. Паралельно опрацьовуються механізми часткової компенсації енерговитрат для експортоорієнтованих підприємств та посилення інструментів енергоефективності.

З 2 лютого розпочато реалізацію двох програм, спрямованих на посилення енергонезалежності малого бізнесу. Для фізичних осіб–підприємців діє програма грантової підтримки у розмірі від 7 до 15 тис. грн, де сума допомоги залежить від кількості найманих працівників; вона реалізується через Дія.Картку у співпраці з п’ятьма банками – ПриватБанком, Sense Bank, Банком Кредит Дніпро, А-банком та monobank, а отримані кошти можна спрямувати на закупівлю енергообладнання, оплату послуг електроенергії або придбання палива.

Також діє програма пільгового кредитування для бізнесу під 0% річних на закупівлю енергообладнання — підприємці можуть отримати до 10 млн грн строком до 3 років для придбання газотурбінних, газопоршневих і біогазових установок, а також дизельних, бензинових і газових генераторів; скористатися програмою можна через 43 банки-партнери.

Зниження закупівельних цін на молоко. 

Представники молочного сектору наголосили про зниження закупівельних цін на молоко. Це пов’язано з ситуацією на світових ринках. За прогнозами, ця тенденція може зберігатися до середини 2026 року.

У разі подальшого падіння цін Уряд розглядає можливість запровадження програм підтримки. Зокрема, дотацій на один літр молока або на одну голову великої рогатої худоби, щоб запобігти стагнації галузі та зберегти виробничі потужності.

«Дніпропетровщина – один із ключових промислових і аграрних регіонів країни. У прифронтових умовах бізнес потребує не лише декларативної підтримки, а конкретних механізмів – від кредитування та страхування до врегулювання кадрових і податкових питань. Платформа «Діалог влади та бізнесу» дає можливість швидко акумулювати проблеми й переходити до рішень, щоб підприємства регіону могли стабільно працювати навіть в умовах війни», – зазначив Тарас Висоцький.

Олександр Циборт представив Пульс як національний інструмент системного діалогу між бізнесом і державою. Платформа вже акумулювала понад 409 тис. оцінок, 30 тис. коментарів і 802 запропоновані рішення, а її ключова цінність – у тому, що кожне звернення підприємця стає частиною спільної аналітики, а не поодиноким кейсом.

На прикладі Дніпропетровської області він показав, як дані Пульс дозволяють бачити реальні проблеми бізнесу: податкове навантаження, падіння попиту через війну, складне регулювання, збої електронних сервісів і енергетичні ризики. Саме ці системні сигнали лягають в основу управлінських рішень, дерегуляції та швидких інструментів підтримки прифронтових регіонів, де стабільна робота бізнесу означає збережені робочі місця і присутність держави там, де найважче.

За підсумками засідання сторони домовилися про подальше опрацювання озвучених ініціатив на рівні Мінекономіки та профільних відомств, а також про продовження роботи платформи як постійного механізму реагування на потреби бізнесу регіонів.