Україна продовжує наближати сферу географічних зазначень харчових продуктів, спиртних напоїв, вин та продуктів винних ароматизованих до стандартів ЄС – і ці зміни вже помітні на практиці. Про це йшлося під час 9-го засідання Підкомітету Україна – ЄС з географічних зазначень, у якому взяв участь заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Під час засідання сторони обговорили розвиток законодавства і політик у цій сфері, застосування та захист географічних зазначень, а також подальші спільні кроки України та ЄС.

Українська сторона представила не лише оновлення правил, а й конкретні результати їх впровадження. Сьогодні в Україні вже сформована законодавча база для захисту географічних зазначень у сферах харчових продуктів, сільськогосподарської продукції, вин і спиртних напоїв. Паралельно триває завершення підзаконних механізмів, необхідних для повноцінної роботи цієї системи. 

«Географічні зазначення для України – це не формальності, а інструмент розвитку. Вони дають змогу захищати унікальні українські продукти, розвивати сильні регіональні бренди і відкривати для них шлях до європейського ринку. Суть цих змін – у зрозумілих правилах, які працюють для виробника, підсилюють довіру до продукту і допомагають споживачу краще орієнтуватися на ринку», – зазначив Тарас Висоцький.

Виробники вже переглядають підходи до багатьох чутливих географічних зазначень. Наприклад, відходять від назви сиру «Фета» та переходять на нові комерційні позначення. Це наочно показує, український ринок узгоджує свої правила з європейськими.

Також було зазначено, що окремі товари зі старим маркуванням ще можуть залишатися в продажу, але йдеться лише про залишки продукції, виробленої до 1 січня 2026 року. У таких випадках передбачене спеціальне маркування із зазначенням дати виробництва, а контроль за обігом такої продукції здійснюють уповноважені державні органи.

Окрему увагу під час засідання приділили інструментам, які мають забезпечити роботу системи географічних зазначень на практиці. Як зазначив Тарас Висоцький, в Україні вже створено механізми для реєстрації, використання та контролю таких позначень, розвивається система сертифікації та підтримки виробників. У Мінекономіки сформовано експертну комісію, яка погоджуватиме специфікації продукції – саме вони визначають унікальність продукту, його зв’язок із територією та право на географічне зазначення. Паралельно ця система вже відкриває нові можливості для регіональних виробників: один із прикладів – розвиток продукції з географічним зазначенням «Мед Закарпаття». Водночас триває робота і над новими такими продуктами в регіонах, зокрема на Закарпатті та Одещині.

9-те засідання Підкомітету підтвердило: географічні зазначення для України – це не вузька технічна тема, а практичний інструмент розвитку регіональних виробників, захисту унікальних українських продуктів і ще один крок до європейського ринку.