Мінекономіки та Держпродспоживслужба посилюють роботу з наближення системи державного контролю до стандартів ЄС та впровадження цифрових рішень. Відповідні пріоритети визначено під час розширеного засідання колегії служби, що відбулося в Києві.

У заході взяли участь заступник міністра Тарас Висоцький, голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук, представники міністерства, керівники територіальних органів, міжрегіональних управлінь на державному кордоні та підвідомчих установ Держпродспоживслужби.

Колегія була присвячена аналізу результатів роботи служби у 2025 році, обговоренню актуальних викликів та визначенню пріоритетів подальшого розвитку – передусім у контексті євроінтеграції та цифровізації.

«Наша спільна мета – ефективна система державного контролю, безпечність продукції для громадян, а також створення прозорих і зрозумілих правил для бізнесу. Сьогодні ми маємо не просто координувати дії, а працювати як єдиний механізм – Мінекономіки і Держпродспоживслужба, центральний і регіональний рівні, законодавчі зміни, відповідні управлінські рішення і їх практична реалізація. Саме така синергія дозволяє швидко реагувати на виклики, впроваджувати європейські підходи та забезпечувати результат, який відчуває і громадянин, і бізнес», – підкреслив Тарас Висоцький.

Зокрема, в 2025 році ДПСС провела понад 11,6 тис. позапланових заходів державного нагляду у сферах безпечності харчових продуктів і ветеринарної медицини - це більш ніж на 30% більше, ніж роком раніше. Виявлено понад 7,5 тис. порушень та застосовано відповідні санкції.

«Ми рухаємося до ЄС через конкретні зміни: Держпродспоживслужба вже працює за європейськими підходами - ризик-орієнтований контроль, чіткі правила та відповідальність, що забезпечує безпечність продукції і довіру до ринку. Цифровізація пришвидшує ці процеси: ми переводимо процедури в електронний формат, інтегруємо дані та міжнародні системи, створюючи прозору і зрозумілу систему для бізнесу. Водночас зростає запит на перевірки з боку самих підприємств, які прагнуть виходити на нові ринки», - зазначив Сергій Ткачук.

Окрему увагу приділено реагуванню на звернення громадян і повідомлення через міжнародні системи, зокрема системи швидкого оповіщення про харчові продукти та корми RASFF, а також захисту прав споживачів в умовах воєнного стану - у сферах ціноутворення на лікарські засоби, житлово-комунальні послуги та паливо.

Серед ключових результатів євроінтеграційного напряму:

• 44 українські підприємства у 2025 році отримали право експорту до ЄС;
• система державного контролю безпечності харчових продуктів отримала позитивну оцінку Європейської Комісії;
• відновлення перевірок за нехарчовою продукцією як крок до підписання «промислового безвізу» - виявлено небезпечну продукцію, що становила загрозу суспільним інтересам: понад 2,2 млн одиниць, 408 тис. метрів та 6 тис. кг товарів (електричне та електронне обладнання, іграшки, мийні засоби).

Водночас серед ключових викликів модернізація лабораторної бази, розширення переліку досліджень, підвищення кваліфікації фахівців, гармонізація законодавства та зміцнення кадрового потенціалу.

Важливим напрямом залишається також цифровізація. Триває створення інтегрованих реєстрів та єдиної системи eFood, що об’єднає дані про операторів ринку і контрольні процедури. Впровадження системи ePhyto вже дозволило скоротити витрати державного бюджету на 3 млн грн щороку.

За результатами засідання визначено пріоритети: посилення контролю за безпечністю продукції, приведення процедур у відповідність до стандартів ЄС, розвиток цифрових сервісів, оновлення лабораторної інфраструктури та підсилення кадрового потенціалу.