У Давосі в межах Українського павільйону Ukraine House відбулася дискусія «Посилення стійкості міст, організацій і людей: як адаптуватися та розвиватися в умовах нестабільності». Під час панелі учасники обговорили, що саме сьогодні підсилює стійкість українців та громад і які рішення мають бути закладені вже зараз, щоб після активної фази війни країна швидко перейшла від режиму виживання до відновлення, добробуту та розвитку.

У фокусі дискусії були практичні питання, які напряму визначають економічну та соціальну стійкість: дефіцит людського капіталу, підтримка працівників у воєнний час, адаптація компаній до довгострокової стійкості, а також те, які елементи українського досвіду – цінності, поведінкові моделі, управлінські практики та інституційні рішення – варто зробити усталеними на майбутнє. Окремо обговорили роль уряду, бізнесу, громадянського суспільства та громад у тому, щоб стійкість стала практичною основою відновлення, а не лише загальним принципом.

Заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак підкреслила, що стійкість людей і громад неможлива без доступу до роботи й можливості мати власні доходи, швидкого перенавчання під реальний попит економіки та зрозумілих правил на ринку праці. За її словами, уряд уже впроваджує політики й інструменти, які допомагають людям швидше повертатися до зайнятості, а роботодавцям оперативніше знаходити працівників і інвестувати в їхню адаптацію на робочому місці.

«Стійкість економіки  починається з того, чи може людина знайти роботу і втриматися на ній, навіть коли обставини нестабільні. Ми фокусуємося на тому, щоб дати можливість повернутись на ринок праці тим, хто сьогодні з різних причин виключений з нього. Держава вже запускає інструменти, які допомагають людям повернутися на ринок праці, а бізнесу швидше знаходити кадри. Але масштабування цих рішень неможливе без системного партнерства з компаніями та громадянським суспільством», – зазначила Дарія Марчак.

У межах дискусії також наголосили, що партнерство з бізнесом і громадянським суспільством є критично важливим для масштабування рішень на рівні громад і робочих місць. Йдеться про узгодження потреб у навичках і професіях, розвиток коротких практичних форматів навчання та стажувань, підтримку людей на етапі повернення до роботи, а також спільну роботу над тим, щоб інструменти зайнятості були доступними та зрозумілими для людей і роботодавців у різних регіонах.