Парламентський комітет з питань економічного розвитку рекомендує Верховній Раді ухвалити у другому читанні та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» (№ 5593-д).

Відповідне рішення члени профільного комітету ухвалили на засіданні 5 лютого.

Заступник міністра економіки України Олексій Соболев підкреслив, що реформа корпоративного управління держпідприємствами є доволі складною задачею і потребує співпраці багатьох сторін.

«Україна потребуватиме великих інвестицій, частина з них залучатиметься на державні підприємства. Кредиторам та інвесторам важливо бачити, що кошти, які вони виділяють, використовуються прозоро та ефективно. Для цього існують зрозумілі в цивілізованому світі механізми корпоративного управління. Прийняття закону допоможе впровадити ці механізми, мінімізувати корупційні ризики та посилить довіру партнерів для подальшої підтримки нашої економіки», – зазначив Олексій Соболев.

Зі свого боку народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан переконаний, що законопроєкт № 5593-д допоможе вирішити проблему, коли держава є неефективним власником державних підприємств. Парламентар пояснює, що наявне сьогодні поєднання в одній особі функцій власника, управлінця та контролера є неефективним та містить багато корупційних ризиків.

«Законопроєкт № 5593-д збільшить інвестиційну привабливість підприємств державного сектору. Комітет провів велику роботу щодо зняття всіх дискусійних моментів у законопроекті № 5593-д, але при цьому гармонізувавши його з принципам ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку)», – прокоментував Мовчан.

Мета законопроєкту № 5593-д полягає в необхідності запровадити ефективну та прозору роботу держпідприємств. За даними Міністерства економіки України, станом на квітень 2023 року в управлінні центральних органів державної влади перебувало 3107 держпідприємств, із яких тільки 859 були працюючими, а 433 – прибутковими. Водночас кожне третє визнавалось збитковим або було збитковим і виступало потенційним джерелом фіскальних ризиків.

Чинниками, які стають на заваді ефективному функціонуванню держпідприємств, експерти називають відсутність затвердженої стратегії управління державною власністю та реальної незалежності членів наглядових рад, а також повільну корпоратизацію та низький рівень прозорості й підзвітності.

Законопроєкт № 5593-д унормовує багато питань, пов’язаних з діяльністю державних підприємств. Зокрема це стосується запровадження Політики державної власності, повноваження затвердження якої надаються уряду. При цьому Політика винагороди керівників та членів наглядових рад державних підприємств та Державна дивідендна політика будуть частинами Політики державної власності.

Наглядові ради усіх ДП затверджуватимуть стратегічні плани розвитку, а також інвестиційні та фінансові плани. При цьому  фінансовий план державного комерційного підприємства повинен буде містити окремі фінансові показники у сферах рентабельності, ліквідності та платоспроможності, пов'язаних з формуванням державного бюджету, які включатимуться в листи очікування від власника.

Зміниться також процедура винагороди керівників ДП та членів наглядових рад. Політику винагороди, яка міститиме принципи та методологічні підходи, затверджуватиме уряд. На основі цих політик наглядові ради встановлюватимуть розмір винагороди керівників ДП.

Законом також унормовується процедура звільнення членів наглядових рад. Якщо раніше їх звільнення могло відбуватись без формальних підстав, тепер запроваджується вичерпний перелік підстав для звільнення.

Закон також визначає підходи до дивідендної політики держави, яку затверджуватиме уряд. 

Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 5593-д у першому читанні ще в липні 2021 року.