Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.

Згідно з частиною першою статті 33 нової редакції Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Разом з тим, відповідно до  частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Таким чином, оскільки рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі виключно у судовому порядку, договір про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі може укладатися у будь-який строк з дня прийняття рішення про намір, але не пізніше ніж через 20 днів. При цьому якщо учасником оскаржено рішення або дії замовника до суду, у такому разі учасник може звернутись із заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас обмеження, передбачені у статті 33 Закону, розповсюджуються на оскарження процедур закупівель згідно з порядком, встановленим статтею 18 Закону.

Поряд з цим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652, яким передбачено абзац перший частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону  викласти в такій редакції: “Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.”

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу в запиті № 76/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6c6ed2cc-eb6f-4ae8-84f3-a1328808d354&lang=uk-UA

Отже, у разі внесення в додаток до річного плану закупівель, які планується здійснити без використання електронної системи закупівель, замовник може заповнити відповідне поле “Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі” шляхом внесення місяця року, в якому планує укласти договір.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону.

Повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та предмету закупівлі послуг з поточного ремонту розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216

При цьому визначення поняття "капітальний ремонт" наведено в ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Отже, замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, (далі – Порядок) та вимог Закону.

Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону. При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону вибір та проведення процедур закупівлі належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи.

У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.

Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.

Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.

При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Наказом Мінекономрозвитку (далі – Наказ) від 17.03.2016 № 454 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).

Так, пунктом 2 Наказу установлено що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року; положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.

Отже, з 01.01.2017 під час здійснення закупівлі товарів і послуг замовник визначає предмет закупівлі відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.