|
04.11.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Департамент охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації просить надати роз’яснення, щодо призначення голови тендерного комітету. Чи може бути призначено головою тендерного комітету посадову особу, а саме: головного фахівця відділу, який не входить до основного штатного розпису департаменту та не є державним службовцем?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3ebc3cf4-97fe-4975-be6d-d5d93d4c7dac&lang=uk-UA у запиті 554/2019.
|
|
03.11.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник у розділі ТД (тендерної документації) "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" не вказав необхідність подання будь-якого документа, що підтверджує відсутність санкцій до учасника закупівлі передбачених Законом України "Про санкції" та відповідними Указами Президента та рішеннями РНБО.
Проте, замовником у розділі ТД "Оцінка тендерних пропозицій" зазначена одна з умов відхилення пропозиції в наступному формулюванні: "Тендерна пропозиція відхиляється замовником у разі, якщо до учасника застосовуються санкції в розумінні Закону України «Про санкції» і чинні на дату кінцевого строку подання тендерних пропозицій Укази Президента України та рішення РНБО України щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Інформація підтверджується листом або довідкою в довільній формі."
В цьому пункті замовник не вказав яка установа чи організація має видавати інформацію чи довідку в довільній формі.
Чи вважатиметься не подання учасником у складі тендерної пропозиції довідки про відсутність застосування санкцій як невідповідність тендерної пропозиції умовам тендерної документації, та підставою для відхилення пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F15309-06 розміщено листи від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” та від 10.04.2019 № 3304-04/15309-06 “Щодо застосування санкцій”.
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/news-mert/shchodo-nadannya-uzagalnenih-rekomendaciy-dlya-skladannya-tendernoji-dokumentaciji
Поряд з цим підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Разом з тим, з частиною першою статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
|
|
02.11.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Ми запроваджуємо систему уповноважених осіб, у зв'язку з цим виникає декілька запитань.
1.Наказом в нас призначені декілька уповноважених осіб за напрямами закупівель та уповноважений з оприлюднення інформації, тобто фактично, з майданчиком працює одна особа. Чи правильно це?
2.Чула, на практиці застосовується правило: "Одна закупівля - одна уповноважена особа", тобто від внесення плану до завершення певної закупівлі її повинна проводити одна й та же уповноважена особа. Де ця норма закріплена?
3. Чи може уповноважена за напрямом особа у своєму протоколі доручити фахівцю з закупівель оприлюднити інформацію по закупівлі, щоб робота з майданчиком проводилась централізовано?
4. Чи повинен фахівець з закупівель бути уповноваженою особою?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29267-08 розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, який містить питання стосовно визначення Уповноваженої особи.
Крім того, пропонуємо Вам ознайомитися з професійним стандартом “Фахівець з публічних закупівель” за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=4369fc1f-d6af-4b54-abe2-8d87d193056b&tag=ProfesiiniiStandartfakhivetsZPublichnikhZakupivel
Також рекомендації щодо того, як перейти з тендерних комітетів на уповноважених осіб доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-pereyti-z-tendernih-komitetiv-na-upovnovazhenih-osib
|
|
01.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня
19.09.2019 Верховною радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель", та викладено вказаний Закон України "Про публічні закупівлі" в новій редакції (далі – Закон в новій редакції). Вказаний закон було опубліковано в офіційному виданні Голос України від 19.10.2019 № 200, відтак Закон в новій редакції набирає чинності з 20.04.2020,
Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону в новій редакції, спрощена закупівля, це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону; При цьому ч. 10 ст. 3 Закону в новій редакції визначає, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Частиною 6 розділ 10 Закону в новій редакції (прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Водночас Законом в новій редакції встановлено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Схоже визначення міститься в поточній редакції Закону з чого випливає, що прикінцеві та перехідні положення застосовуються лише до договорів укладених за одною із процедур визначених Законом. Керуючись нормами Закону в поточній редакції, АТ «Укрпошта», як Замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, укладає прямі договори з постачальниками на закупівлю товарів і послуг, якщо вартість предмета закупівлі за такими договорами не дорівнює та не перевищує 1 мільйон гривень. При цьому строк дії таких договорів може становити декілька років з моменту його укладення. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення чи правомірні дії замовника після набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 щодо придбання товарів та послуг (фактичне отримання товарів і послуг та набуття права власності на них), якщо таке придбання здійснюється на підставі господарських договорів укладених без процедур закупівель визначених Законом, до набрання чинності нової редакції Закону, якщо укладення таких договорів відповідало вимогами законодавства та Закону на момент його укладення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Водночас 19.09.2019 прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” № 114-ІХ, який набрав чинності 20.10.2019 та вводиться в дію 19.04.2020.
Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, його дія не поширюється на правовідносини, які виникли до введення в дію цього Закону.
|
|
01.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Прохання надати консультацію стосовно того, яке джерело фінансування необхідно вибирати Національному банку України при оприлюдненні закупівель Річного плану на майданчиках, якщо закупівлі здійснюються за кошти Національного банку. Прохання додати окремий рядок джерела фінансування - "кошти Національного банку України"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим, інформація щодо зазначення джерела фінансування розглянуто за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/yak-zaznachiti-dzherelo-finansuvannya-v-prozorro
При цьому Мінекономіки буде розглянута можливість щодо додавання окремого рядка джерела фінансування.
|