|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель, до об’єднання
учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб -
нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Просимо надати роз’яснення у наступній ситуації. Є кілька ТОВ які самостійно приймають участь у тендерах через ПРОЗОРО але вони хочуть об’єднатись щоб їхні інтереси представляв один учасник, тобто подавав документи для участі в тендерах . Ми не дуже розуміємо що це за об’єднання учасників?? Господарський кодекс в статтях 118-127 не розкриває це поняття.
Яка на вашу думку це має бути форма об’єднання ? Вони хочуть об’єднатись на партнерських засадах без поглинання один одного але для досягнення комерційного результату. Це має бути нова ТОВ яка їх об’єднає чи ні? Які види підприємств та організацій можуть входити в таке об’єднання? Бо серед партнерів та охочих об’єднатись є приватні, державні та комунальні підприємства. Серед них є виробники, надавачі різних послуг та ін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Наказ від 15.04.2020 №708 "Порядок визначення предмета закупівлі", статус -чинний?, Наказ від 17.03.2020 №454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" -коли втратив чинність?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Наказ Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 “Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі” (далі – Наказ № 708) набрав чинності 19.06.2020.
Пунктом 3 Наказу № 708 передбачено визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року№ 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" (далі – Наказ № 454), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 448/28578 (зі змінами).
При цьому відповідно до пункту 4 Наказу № 708 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Отже, Наказ № 454 втратив чинність 19.06.2020.
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
У зв"язку із нестабільною економічною ситуацією в країні, зумовленою панемією СOVID-19 та запровадженням нової моделі фінансування закладів охорони здоров"я, останні вимушені вдаватись до максимальної економімії під час проведення процедур закупівель. Постає питання, чи може комунальне некомерційне підприємство здійснити закупівлю дороговартісного медичного обладнання, що було вже у використанні у іншого суб"єкта господарювання, за умови надання останнім експертного висновоку щодо технічної можливості експлуатації такого обладання, невеликим його амортизаційним зношенням та наданням переліку сервісних центрів, які обслуговують таке обладнання
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання як нового, так і бувшого у використанні предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону.
При цьому предмет закупівлі визначається замовником самостійно у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.04.2020 № 708.
Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) має міститися у тендерній документації (пункт 3 частини другої статті 22 Закону), що розробляється та затверджується замовником самостійно.
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
При розгляді тендерної пропозиції учасника виявлені невідповідності в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Крім того тендерна пропозиція учасника містить інші невідповідності вимогам тендерної документації (наприклад, учасник не надав ряд документів для підтвердження інших вимог тендерної документації, зокрема щодо технічної частини та/або підтвердження відсутності підстав, встановлених ст. 17 Закону тощо).
У такому випадку, які дії Замовника при відхилені тендерної пропозиції такого учасника:
Замовник може відразу відхилити тендерну пропозицію, обґрунтувавши недоцільність усунення невідповідностей, оскільки є інші зауваження, які не передбачені частиною шістнадцятою ст. 29 Закону
чи
Замовник, відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону, зобов'язаний спочатку розмістити повідомлення про усунення невідповідностей, а потім вже відхиляти таку пропозицію за підставами, що залишаються?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1332/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
13 квітня 2020 року був опублікований додаток до річного плану закупівлі на 2020 рік по об’єкту «Реконструкція покрівлі будівлі », в якому було вказано планову суму закупівель – 197 152,68 грн. Договір підряду на виконання робіт був зареєстрований в Управлінні Державної казначейської служби України 16 квітня 2020 року (до прийняття змін до Закону України “Про публічні закупівлі”). Загальна вартість робіт за Договором у відповідності з договірною ціною та кошторисною вартістю складає: 1 327 469,35 грн.. У тому числі: – На 2020 р. – 197152,68 грн. На 2021 р. – 1130316,67 грн. В зв’язку зі збільшенням фінансування на 2020 рік необхідно внести зміни до додатку до річного плану закупівель та змін до звіту про укладений договір а саме: – На 2020 р. – 1 327 469,35 грн. Також було опубліковано звіт про укладений договір на 197152,68 грн. Як вчинити в даній ситуації. Чи можна опублікувати ще один звіт про укладений договір на різницю суми 1130316,67 грн? Роботи за даним договором виконані.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас питання щодо застосування спрощених закупівель та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуті у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|