|
19.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно ст.1 Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) «Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Тобто цією нормою встановлюється розподіл предмету закупівлі на три види: товари, роботи та послуги.
У Замовника виникла потреба в закупівлі в межах єдиної процедури закупівлі наступного:
1)отримання вихідних даних для проектування;
2)виконання вишукувальних робіт;
3)виконання проектних робіт (стадія «Проект», стадія «Робоча документація»);
4)проведення експертизи проектної документації на будівництво Об’єкта;
5)постачання Товару у відповідності до розробленої Учасником та погодженої проектної документації;
6)авторський нагляд;
7)нагляд за монтажем комплексу обладнання (шеф-монтаж)
8)нагляд за пусконалагоджуванням змонтованого обладнання/устаткування;
9)вивід на режим та гарантійні випробування;
10)навчання та підготовка виробничого персоналу Замовника.
При цьому будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи в обсяг цієї закупівлі не входять.
В зв’язку з особливостями закупівлі (планується придбати розробку і створення високотехнологічного виробничого процесу) закупівля окремими частинами неможлива оскільки потенційно призведе до технологічної несумісності, високого ризику недосягнення необхідних техніко-економічних параметрів та втрати Замовником гарантії на кінцевий результат).
Враховуючи норми п. 21, 27 та 34 ст.1 Закону Замовнику необхідно закупити предмет закупівлі, який частково може бути визначений згідно положень Закону як роботи (п.1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9), частково як товар (п. 5) з супровідними послугами (п. 10).
Ситуацію також ускладнює той факт, що вартість позицій з 5 по 10 можливо буде дізнатися лише після виконання позицій з 1 по 4, тому на разі неможливо перевірити дотримання вимог щодо «якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів» та «якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт».
Враховуючи вищевикладене просимо надати наступні роз’яснення:
1)Яким чином проводити визначення предмета закупівлі, якщо він включає в себе комплекс, який одночасно складається з виконання робіт, надання послуг, придбання товарів і при цьому невідома вартість цих компонентів?
2)Чи допустить Замовник порушення порядку визначення предмета закупівлі в разі, коли в таких обставинах визначить предмет закупівлі як послугу (виходячи з того, що предмет закупівлі не може бути віднесений ні до робіт, ні до товарів, а послуга –це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 1733/2020 та 1536/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eefce6b-5d4d-4b96-86a3-14ee2b8ce122&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=984f6f38-76e0-4671-86d7-72f688b32c6e&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
19.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня,
Є такий кейс.
Рішенням міської ради встановлено, що по програмі співфінансування реставраційних робіт, функції замовника покладено на структурний підрозділ міської ради (управління), яке має провести процедуру закупівлі та укласти договір за результатами процедури (договір чотиристоронній: замовник-управління, підрядник-переможець по закупівлі, платник 1 - комунальне підприємство, платник 2 - мешканець), а платником по проведеній процедурі та укладеному договору має виступити комунальне підприємство, засновником якого є міська рада, а уповноваженим органом управління міської ради, яке провело процедуру закупівлі. Чи така процедура закупівлі та розподіл замовника і платника в такій процедурі відповідає нормам законодавства у сфері публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом;
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником планується придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється в один із способів визначених Законом, керуючись відповідними вартісними межами, що встановлені Законом.
Отже, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|
|
18.08.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день,відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі"переговорна процедура закупівлі застосовується якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.Просимо надати роз'яснення від якої суми береться 50% , від суми початкового договору (за результататми проведення тендеру) чи від суми фактичного виконання договору ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1930/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b0a43d66-20c4-4b7f-8103-e8ad911387a4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
18.08.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерна документація (технічна специфікація) містить умови поставки партіями, а у проекті договору умови поставки -протягом 10 днів з дати укладання договору. Торги відбулися договір укладено згідно затвердженої форми чи можна після підписання договору змінити умови поставки товару, а саме партіями у звязку з недостатнім фінансуванням? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеній у цій частині цієї статті Закону.
Таким чином, зміна істотних умов договору здійснюється замовником виключно у випадках, передбачених Законом, перелік яких є вичерпним.
|
|
18.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Потрібно замовити чашки, пакети, ручки та блокноти з логотипом організації на загальну суму більше 50 000,00 грн.
1. Чи можна даний товар віднести до коду дк 22460000-2
2. Проводити спрощену процедуру закупівлі чи краще без використання електронної системи (за кожним кодом дк окремо, якщо їх не можна відносити до 22460000-2) ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено листи від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|