|
10.07.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно проектно-кошторисної документації на обєкт"Будівництво футбольного поля..),Розпорядж. КМУ від 23.01.2019 р.№39 (обсяг субвенції 1500тис.грн.назва об'єкта Будівництво міні-футбольного майданчика)та наданими кошт. асигнуваннями по КЕКВ 3122 було проведено відкриті торги на закупівлю робіт по даному об'єкту , заключено договір , перераховано попередню оплату.Всі перерахування здійснбвались по КЕКВ 3122. 05.06.2019р. Розпорядженням КМУ №365-р внесено зміни (обсяг субвенції 1500тис.грн. назва об'єкту Реконструкція міні-футбольного майданчику ).Змінено будівництво на реконструкцію без відома на такі дії причин.Фінансування видатків повинно здійснюватись по КЕКВ 3142.Підрядчик відмовляється повернути попередню оплату так як кошти використані на придбання матеріалів Розпорядження КМУ №365-р від 05.06.2019 р. фінансування повинно бути по КЕКВ 3142 в повному обсязі-1500тис.грн. Змінюється відповідно і предмет закупівлі,укладено договір,перераховано поперідню оплату.Як діяти Замовнику в такій ситуації .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання застосування економічної класифікації видатків бюджету розглянуто у запитах 940/2017 та 362/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5da6fa0-8275-4232-a68c-2b5c65667b98&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fbea9f8-a76d-4634-a0e7-553c4f974c6f&lang=uk-UA
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, в якому розглянуто питання визначення предмета закупівлі робіт.
Разом з тим згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною другою та третьою статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 36 Закону.
|
|
10.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня,
Виконуємо поточний ремонт приміщень. Процедура була проведена, через відкриті торги.
Під час виконання робіт з'явились приховані додаткові роботи. Чи можна ці приховані роботи включити у фінальний кошторис, якщо їх не було у технічному завданні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених у цій статті Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560 розміщені листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, а також від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
|
|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
З Закону України “Про публічні закупівлі” та листа МЭРТ від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” нам не зовсім зрозуміло, чи може Замовник торгів, після визначення Переможця торгів, з метою оцінки відповідності технічним вимогам і якісним характеристикам Замовника, перед підписанням договору вимагати від Переможця подання зразків (взирців) товару? Надання таких зразків Замовник передбачає ще в тендерній документації як обов’язкову умову, необхідну для узгодження та підписання договору.
Можемо ми рахувати, що у випадку отримання незадовільних результатів оцінки зразка, його невідповідність прописаним у тендерній документації характеристикам та вимогам, або ненадання зразка (взірця) для оцінки, пропозиція такого Учасника вважається такою, що не відповідає вимогам Замовника і Замовник має право не підписувати з таким Переможцем договір?
Та у разі неукладення договору про закупівлю з вищенаведеної причини з Переможцем, може Замовник визначати далі найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію Участників з тих, строк дії яких ще не минув?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схожя за змістом питання розглянуто у запиті 513/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c91c0ad3-3516-4cfe-87ec-ef4392c5d161&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
|
|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами проведення відкритих торгів (електронний ідентифікатор UA-2019-04-05-000500-c) на закупівлю програмного забезпечення переможцем було визначено ТОВ "ТАНГРАМ УКРАЇНА", з котрим ДП Енергоринок підписали договір про закупівлю.
В процесі укладення та виконання договору було здійснено спроби щодо встановлення джерела фінансування ДП Енергоринок щодо проплати зобов'язань по договору, однак ні в договорі, ні в іншому офіційному вигляді відповіді на вище вказане питання не було. Під час переговорів було лиш повідомлено, що фінансування здійснюється за рахунок державних коштів, на основі чого й було зареєстровано податкові накладні.
Після постачання товару та оплати зі сторони ДП Енергоринок було встановлено, що договір оплачувався за рахунок власних коштів Замовника, і як наслідок, процедура реєстрації податкової накладної суттєво відрізняється та несе ризик отримання значних штрафів з боку ДФС не з вини постачальника.
Просимо роз'яснити, яким чином постачальники в публічних закупівлях мають можливість встановити, з якого джерела буде здійснено фінансування закупівлі для уникнення відповідальності та штрафів з вини Замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право, зокрема за результатами звернень внести зміни до тендерної документації.
Отже, учасник може звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації (проекту договору про закупівлю) не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у цій статті Закону.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Водночас з 03.05.2019 набув чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490” (далі – Наказ), яким унесено зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”.
Так, Наказом внесені зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, які передбачають доповнення форм новими пунктами, зокрема, “Джерело фінансування закупівлі”.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”.
|
|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку з набранням з 01.07.2019р. чинності прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі-Закон) а відповідно і запуску нових ринків електричної енергії юридичні споживачі у т.ч такі, що здійснюють закупівлю товарів та послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" повинні будуть сплачувати через постачальника вартість послуг з передачі електричної енергії оператору систем передачі згідно тарифів затверджених НКРЕКП (на липень- 347,43 грн*МВт.год.) Оскільки бюджетними та комунальними установами процедури закупівель проводились тільки на електричну енергію як товар, пряме додавання вартості послуг передачі до ціни товару неможливе оскільки вартість товару зросте більше ніж на 10 %, крім цього такий крок ще й підпадає під визначення "істотні зміни договору", а це спонукає до проведення нових процедур закупівель. Оскільки процедура закупівлі достатньо довготривалий процес, який призведе до неможливості оплатити рахунків, які будуть виставлені енергопостачальною організацією існує загроза обмеження постачання електричної енергії таким споживачам.
Чи існують шляхи здійснення розрахунків за послуг з передачі електричної енергії через постачальника без проведення відповідних процедур.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії", від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F34307-06
Поряз з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|