|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що діє з 19.04.2020 (далі – Закон), проведено закупівлю послуг за переговорною процедурою відкритих торгів та укладено договір про закупівлю на основі типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно ч. 1 ст. 41 Закону Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною четвертою ст. 2 Закону визначені 4 категорії замовників, що використовуються у цьому Законі.
Відповідно до вимог Закону інформація про категорію замовника повинна міститись у річному плані, в оголошеннях конкурентних процедур закупівель/спрощеної закупівлі, в протоколах розкриття тендерних пропозицій/пропозицій, розгляду тендерних пропозицій і кваліфікаційного відбору, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, звітах про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель і про результати проведення процедури закупівлі, у повідомленні про внесення змін до договору та у звіті про виконання договору про закупівлю.
Вимогу щодо наявності інформації про категорію замовника у договорі у Законі відсутня.
Цивільний та Господарський кодекси України також не містять вимог, щодо визначення сторони договору з посиланням на його категорію або іншого використання категорії у договорі.
Враховуючи зазначене просимо надати роз’яснення щодо правомірності укладання договору про закупівлю без зазначення у договорі категорії замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Разом з тим Закон не містить вимог щодо обов’язкового зазначення категорії замовника в договорі про закупівлю.
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Наше підприємство фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, НСЗУ, власних надходжень (платні послуги, оренда). За рахунок коштів НСЗУ були укладені договори на поточні ремонти, загальною сумою 199000 грн. (було опубліковано звіт про укладений договір).
Виникло питання, якщо новий договір на поточні ремонти, загальною сумою 199905 грн. буде фінансуватися з платних послуг. Чи можемо ми застосувати в такій ситуації, спрощену закупівлю, якщо код ДК залишається незмінним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 567/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=617d4aa0-e7bb-4f00-bbb9-0ed26c229c0e&lang=uk-UA
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
В річному плані запланована закупівля без використання електронної системи, при цьому фактична вартість цієї закупівлі виявилась меншою, ніж її очікувана вартість у річному плані.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі", Закупівля здійснюється відповідно до річного плану".
Виходячи з цього, чи вірно розуміємо, що: 1) фактична вартість закупівлі обов'язково має дорівнювати її очікуваній вартості, яка зазначена в річному плані? 2) для здійснення закупівлі без використання електронної системи на суму, що є меншою, ніж очікувана вартість, необхідно обов'язково внести зміни до річного плану в частині зменшення очікуваної вартості такої закупівлі?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону.
Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У свою чергу, відповідно до пункту 3 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі.
Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення закупівлі.
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
З початку відділом освіти була проведена процедура закупівлі без використання електронної системи (придабння кондиціонерів) на суму до 50 тис грн. На теперешний час, з'явилась економія коштів після провдення відкритих торгів на закупвілю канцелярських товарів, а в нас ще є потреба в прибанні кондціонерів. Підскажить за якою продедурою ми можемо провести закупівлю необхідного обладання на заощаджені кошти, які фактично не були передбачені коштрисом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;
Питання: Якщо постачальник перебуває в стадіїї банкрутства.
Чи може замовник посилатися на вищевказану норму закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06, який містить інформацію щодо відхилення тендерної пропозиції.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема з питань банкрутства.
Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|