|
09.03.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Керуючись п.11, 12, 13 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), просимо надати роз’яснення з такого питання.
В листі від 24.11.2016 р. N 3302-06/38090-06 Щодо застосування санкцій МЕРТ рекомендував замовникам при здійсненні закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" ураховувати вимоги Закону України "Про санкції" та Указу Президента від 17.10.2016 N 467/2016 "Про рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (далі – Санкції).
Наразі незрозумілими є такі моменти:
1) В якому розділі тендерної документації замовник повинен враховувати (встановлювати вимогу) зазначене рішення РНБО.
2) Яким чином повинен діяти замовник в разі, якщо він виявить, що до засновника(ів) та/або кінцевого(их) бенефіцара(ів) учасника процедури закупівлі застосовано Санкції.
Просимо надати відповіді на поставлені питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, який містить інформацію щодо встановлення вимог у тендерній документації. При цьому підстави для відхилення тендерних пропозицій визначені у статті 30 Закону та є вичерпними.
|
|
02.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо надати роз’яснення щодо порядку видачі експлуатаційного дозволу для операторів ринку, визначеного Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі-Закон).
Згідно із ст. 23 Закону експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження.
Пунктом 55 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що оператор ринку харчових продуктів - суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону, експлуатаційний дозвіл видається на потужності, що розташовані за однією адресою (з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку) і визначені оператором ринку.
В зв’язку із вищевказаним просимо повідомити на нашу адресу відповідь на наступні питання :
1. Чи може отримати експлуатаційний дозвіл підприємство на орендовані або субарендовані потужності, тобто потужності, які не є його власністю;
2. Чи можна отримати експлуатаційний дозвіл на частину орендованих субарендованих приміщень, які розташовані за однією адресою та входять до складу одного складського комплексу.
Запитувану інформацію прошу надати на електронну адресу [email protected] у визначений законом строк.
Вищевказана інформація нами запитується у зв’язку із необхідністю отримати експлуатаційний дозвіл на частину потужності, яка входить до складу складського комплексу та використовується нами на праві оренди (суборенди) з метою подальшого використання вказаного дозволу в свої підприємницькій діяльності та участі в тендерах, оскільки такий документ вимагають замовники надвати у складі пропозицій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність обладнання та матеріально-технічної бази.
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Разом з тим відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
При цьому, оскільки відповідно до статті 8 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, зокрема видає документи дозвільного характеру, передбачені цим Законом, пропонуємо з питань отримання експлуатаційного дозволу звернутися до органу згідно з компетенцією.
|
|
02.03.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Проте, ч. 2 ст. 21 цього Закону встановлює, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов'язково зазначається зокрема очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Тобто законодавець передбачив можливість встановлення очікуваної вартості БЕЗ врахування ПДВ.
Таким чином виникає питання наступне питання:
Якщо в результаті проведення тендеру переможцем стає компанія платник ПДВ, але пропозиція подавалася відповідно до вимог тендерної документації без врахування ПДВ (як загалом, так і за одиницю товару), яким чином має враховуватись ПДВ в договорі умови якого, згідно вимог законодавства, не можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому інформація щодо врахування податку на додану вартість міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
28.02.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі», замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема оголошення про проведення процедури закупівлі. Форма оголошення про проведення відкритих торгів затверджена Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490. При цьому у вищезазначеному наказі зазначено, що після внесення усієї обов’язкової інформації, передбаченої формою документа та накладання електронного цифрового підпису, електронна система закупівель автоматично створює документ, який у разі потреби може бути роздрукований. Таким чином, оголошення за вказаною формою, складається не замовником самостійно, а створюється через електронну систему закупівель. Виходячи з цього, постає питання щодо необхідності завантаження замовником до електронної системи закупівель разом із тендерною документацією відповідного оголошення, складеного безпосередньо ним самостійно у певному електронному форматі (наприклад, «.doc», «.pdf» або «.jpg»). Чи необхідно завантажувати до системи таке оголошення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
Таким чином, замовник оприлюднює оголошення про проведення процедури закупівлі, шляхом унесення в електронній системі закупівель наявної інформації у відповідні поля форми оголошення про проведення процедури закупівлі.
Водночас перелік інформації щодо закупівель, які замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу, визначений статтею 10 Закону.
При цьому вимоги щодо тендерної документації та перелік складових, які вона повинна містити, визначені статтею 22 Закону.
Поряд з цим інформуємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
20.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
маємо намір здійснити закупівлю послуг у сфері рослинництва за кодом ДК 021:2015 – 77300000-3. Підприємство входить до Переліку підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.02.2014 року №70-р. Послуги будуть надаватися на земельних ділянках, прилеглих до випробувального полігону, який використовується за призначенням, тобто для випробувань всіх видів озброєння. Присутність іноземних учасників створює загрозу для збереження державної таємниці.Прошу надати роз’яснення щодо правомірності нашої тендерної пропозиції по залученню для надання послуг тільки вітчизняних учасників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Разом з тим, згідно з абзацом четвертим частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про державну таємницю” державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, державною таємницею і підлягають охороні державою.
Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”, замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, визначених Законом.
При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною третьою статті 2 Закону, є вичерпний. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону.
У свою чергу, згідно зі статтею 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
|