|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи потрібно включати до складу тендерної документації кваліфікаційні вимоги визначені с. 16 Закону при закупівлі наприклад електричної енергії... Насклільки я розумію заборона встановлення таких вимог (абз. другий част. 3 ст. 16 стьарої редакції Закону) виключена в новій редакції закону? Просимо надати відповідь за можливості у найкоротший термін. З повагою Явтушенко В.П.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Отже, під час розробки тендерної документації замовник самостійно зазначає один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.
|
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
В тендерній документації Замовника вказано, що якщо Учасник закупівлі залучає для виконання робіт субпідрядника в обсязі менше 20%, то йому потрібно лише надати довідку в довільній формі. А якщо - більше 20%, то такому субпідряднику потрібно надати такі ж підтверджуючі документи, як і Учаснику. Чи поширюється вимога про надання підтверджуючих документів на випадок, коли Учасник залучає декілька субпідрядників кожен з яких окремо виконує роботи в обсязі менше 20%, проте разом вони виконують роботи в обсязі більше 20%? До прикладу, 3 субпідрядники, які виконують роботи в обсязі 8%, 11% та 15% відповідно.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником та містить відомості, передбачені частиною другою статті 22 Закону.
Так, відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, учасник процедури закупівлі зазначає у тендерній пропозиції інформацію (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи надання послуг як субпідрядника/співвиконавця, у випадку якщо обсяг виконаних ним робіт або наданих послуг становитиме не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Скажіть будь-ласка чи потрібно зберігати в паперовому вигляді тендерні документації. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 193/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=a42bf302-32a0-4b61-9893-7388238adf7b&lang=uk-UA
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня ! Просимо надати відповідь на наступне питання:: Чи має право Замовник за результатами відкритих торгів укладати трьохсторонній договір, відповідно до якого Виконавець виконує послуги на основі даних отриманих від третьої сторони, а Замовник приймає та сплачує за такі послуги.
Дякую!!!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 522/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5
Водночас зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
|
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги!
Вимогами ч2 ст23 Закону зазначено, що у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1) Що мається на увазі «якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами»? Наприклад, це може бути товар – продовольчі товари (масло, м’ясо, риба тощо), спортивні товари (тренажери, інше спортивне спорядження) тощо.
Також це можуть бути послуги – наприклад, медичні послуги, страхування фізичних осіб тощо. Предметом закупівлі можуть бути роботи, результат яких може бути використаний фізичними особами – наприклад, будівництво будівель, споруд тощо.
Тобто, в зазначених випадках товари, роботи або послуги будуть безпосередньо після придбання використовуватись фізичними особами.
З іншого боку існують товари, наприклад, комплектуючі для протезно-ортопедичних виробів, які будуть придбані замовником за процедурою відкритих торгів, після цього шляхом виробничого процесу буде створений товар – ортопедично-протезний виріб за заявкою фізичної особи-інваліда. Тобто сам придбаний замовником товар не є таким, що одразу після придбання буде використовуватись фізичною особою.
Ще один приклад товару, який безпосередньо не використовується фізичними особами – бензин та дизельне паливо, мастила та шини до автомобілів (наприклад, такі товари можуть бути придбані замовником для власного транспорту, який обслуговує підприємство, транспорт використовують посадові особи замовника -фактично фізичні особи).
До яких саме предметів закупівлі використовувати дану вимогу – до тих, що в результаті придбання будуть безпосередньо використовувати фізичні особи, або й до таких, що наведені в прикладі та є комплектуючими, запасними частинами товарів тощо, які в подальшому (через переробку, через використання в машинах, механізмах, що можуть бути використані фіз.особами для власних цілей, у тому числі й фізичними особами, що є посадовими особами замовника.
2) Яким чином технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю у випадку коли, наприклад, товар – продукти харчування тощо використовуються у тому числі й особами з інвалідністю, а також й іншими фіз.особами без зазначених властивостей? Як саме забезпечити замовнику виконання вимог ч2 ст23 Закону при складанні тендерної документації – це може бути посилання на норми законодавства – ДСТУ, ТУ тощо, у разі якщо такі норми містять застереження для осіб з інвалідністю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
При цьому Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Так, згідно зі статтею 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Отже, такі вимоги стосуються будь-яких предметів закупівлі, які будуть безпосередньо використовуватися фізичними особами і тому мають ураховувати потреби осіб з інвалідністю та усіх категорій користувачів.
Поряд з цим технічні вимоги до предмета закупівлі визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням відповідних технічних регламентів, національних стандартів та з дотриманням законодавства в цілому.
|