|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Скажіть будь ласка, чи буде порушенням чинного законодавства, якщо Замовник у тендерній документації у розділі "Оцінка тендерної пропозиції" доповнив розділ наступним текстом: "За умови рівних цінових пропозицій тендерний комітет на своєму засідання визначає Переможця простою більшістю голосів за оцінкою якості поданих документів та технічними можливостями Учасника"? Дане доповнення здійснено у зв'язку з тим, що подібний випадок не урегульовано діючим законодавством
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі – учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим пунктом 15 частини першої статті 1 Закону визначено, що найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція – тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 цього Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
|
|
27.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник зазначає наступну інформацію:Відповідно до Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 р. №1644-VII та інших нормативно-правових актів щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), закупівля товарів не буде здійснюватися у юридичних осіб-резидентів Російської Федерації державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності Російської Федерації, а також в інших суб′єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів походженням з Російської Федерації, крім випадків, коли заміщення таких предметів закупівлі неможливе, що підтверджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Товар який ми пропонуємо до пстачання Українські виробники не виробляють, товар походженням з Російської Федерації, виробник товару не підпадає під дію Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 р. №1644-VII та інших нормативно-правових актів щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Замовник вимагає підтвердження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Яким чином ми можемо надати таке підтвердження. Товар - шестгранники сталеві гарячекатані.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37580794-81f3-4dce-8379-b27e6b4fae2f&lang=uk-UA у запиті № 303/2019.
Крім цього, відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
21.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. До нас як до Замовника надходять звернення та вимоги від потенційних учасників процедури закупівлі з проханням внесення змін до тендерної документації в частині поділу закупівлі на лоти. Дана ситуація унеможливлює вносити зміни до тендерної документації, оскільки перед тим, як внести зміни до тендерної документації шляхом поділу закупівлі на два і більше окремих лота, необхідно внести зміни у назву предмета закупівлі не тільки в оголошенні про проведення відкритих торгів, але й у відповідній позиції РПЗ. В даному випадку внесення змін до тендерної документації шляхом поділу на лоти можливо, проте буде спостерігатися розбіжність у назві предмета закупівлі, вказаній в річному плані та в оголошенні про проведення процедури закупівлі. Що робити Замовнику в даному випадку, якщо є прохання поділу на лоти для досягнення більшої ефективності та підвищення конкуренції, але відміняти торги кожного разу при надходженні такої вимоги не доцільно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до пункту 5 розділу І "Загальні положення" Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Отже, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника.
|
|
17.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Яким чином визначаєтья предмет закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 19.09.2019р. №114-IX, та чи може замовник в тендерній документації визначати інші або додаткові критерії до предмету закупівлі, наприклад "товар аналогічного виду"
Просимо надати тлумачення та критерії до аналогічного за предметом закупівлі договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019, далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Своєю чергою, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
При цьому відповідно до частини першої статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
|
|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо Вас повідомити чи повинен Замовник відмінити торги, якщо допущено помилково забезпечення тендерної пропозиції більш ніж 0,5%. Виявлено після оголошення переможця. Жодних скарг, вимог від учасників стосовно розміру забезпечення не надходило.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону, зокрема розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Згідно з абзацом третім частини першої статті 25 Закону розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся.
Так, відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі якщо розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені Законом, то порушення тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|