Інформація про реформу розвитку підприємництва

Мета реформи

Створення сприятливих умов для розвитку сильного та конкурентоспроможного сектору малого і середнього підприємництва, зокрема, шляхом забезпечення передбачуваності регуляторного середовища та розширення доступу до знань, ринків, капіталу, враховуючи тимчасово обмежені можливості фінансової підтримки та значні виклики, що постали перед країною.

 

Що передбачає реформа? Етапи впровадження реформи

Реформа передбачає:

  • реалізацію заходів підтримки малого та середнього бізнесу, спрямованих на: забезпечення доступу до фінансів, забезпечення доступу до ринків, створення інфраструктури розвитку малого та середнього бізнесу;
  • зменшення регуляторного тиску на суб’єктів малого та середнього підприємництва шляхом спрощення та цифровізації дозвільних та ліцензійних процедур, впровадження ефективних інструментів регулювання доступу на ринки;
  • розвиток саморегулювання господарської та професійної діяльності;
  • підвищення рівня захисту прав споживачів шляхом гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС;
  • удосконалення та перебудова системи державного нагляду (контролю) з карально – репресивної на превентивну та переорієнтування всіх, без виключень, органів державного нагляду (контролю) на ризик-орієнтований підхід при плануванні перевірок підприємців з урахуванням оцінки ризиковості їх діяльності.

 

Що вже змінилось завдяки реформі?

У частині доступу до фінансів, було активізовано та удосконалено Державну програму “Доступні кредити 5-7-9”.

Довідково: станом на 13 травня 2022 р. укладено 40 486 кредитних договорів на загальну суму 110,1 млрд гривень;

передбачені програмою заходи є універсальним та дієвим механізмом кредитування, зокрема, мікро- та малого бізнесу незалежно від сфери їх діяльності з фінансовою державною підтримкою суб’єктів підприємництва у вигляді компенсації відсотків за отриманими кредитами та гарантій Фонду, що робить кредитування для них більш доступним;

Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” фінансування програми “Доступні кредити 5–7–9 %” передбачено на рівні 3 млрд гривень, що є підґрунтям для подальшої державної підтримки бізнесу.

Результати впровадження програми “Доступні кредити 5–7–9 %” свідчать про її ефективність, а кількість поданих станом на 13 травня 2022 р. заявок на участь у ній (156 385 запитів на кредити на суму 264,1 млрд гривень, з яких 73 329 заявок з пакетами документів) – про великий попит суб’єктів господарювання на державну підтримку в рамках цієї програми.

У частині зменшення регуляторного тиску :

Забезпечено безперервність діяльності дозволених видів бізнесу.

Бізнес не зобов'язаний до кінця карантину і протягом 3-х місяців з дня його закінчення звертатися до органів влади для подовження дозволів та ліцензій. На цей час запроваджено автоматичне продовження строку дії дозволів та ліцензій.

Створено законодавче поле для переведення в online режим усіх ліцензійні процедури.

Подання документів, одержання ліцензій, оскарження рішень можна буде робити без паперової бюрократії. Ліцензійні процедури максимально переводяться в цифровий режим. Менше часу та коштів витрачатиметься на адміністративні процедури, менше прямих контактів бізнесу та чиновників.

Запроваджено online режим засідань Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

Забезпечено на законодавчому рівні діяльності Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування в умовах уведення Урядом обмежувальних заходів для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, шляхом проведення засідань Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування у режимі відеоконференції.

Забезпечено можливість провадити космічну діяльність приватним підприємствам.

Визначено процедуру подачі декларацій суб'єктами господарювання, які провадять чи мають намір провадити космічну діяльність.

Удосконалено (розширено) механізм застосування декларативного (повідомницького) принципу набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Зменшено кількість категорій суб'єктів господарювання, яким необхідно отримувати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (Перелік видів робіт підвищеної небезпеки - скорочено на 12 видів; Перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки – скорочено на 7 видів).

Розширено категорії суб'єктів господарювання, які мають право на виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці.

На період дії військового стану та 3 місяці після його завершення переведено на декларативний принцип започаткування більшості видів господарської діяльності без необхідності одержання дозвільних документів, а саме: 48 дозволів з 87 (Закон України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності"); 19 ліцензій з 37 (Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності"); до 500 інших публічних послуг для бізнесу.

У частині підвищення рівня захисту прав споживачів:

Урядом схвалено Концепцію державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 217-р) та затверджено план заходів з її реалізації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 983-р).

За результатами виконання Плану заходів у період з 2018 по 2020 рр.:

- в кожній області та районі надається консультаційна допомога з питань захисту прав споживачів за допомогою консультаційно-інформаційних служб «гаряча лінія», що допомагає споживачами врегулювати споживчі спори в досудовому порядку. Інформація про номери телефонів служб «гаряча лінія» оприлюднена на офіційних веб-сайтах обласних та районних державних адміністрацій;

- територіальні органи Держпродспоживслужби залучають ЦНАПи до процесу прийняття скарг від споживачів та надання консультацій;

- на офіційних сайтах державних органів та облдержадміністрацій створено та постійно оновлюється розділи з питань захисту прав споживачів;

- питання захисту прав споживачів на 2020 рік включені до місцевих програм соціально-економічного та культурного розвитку міст та районів областей.

Через засоби масової інформації та інтернет-ресурси (власні веб-сайти, мережу Facebook) облдержадміністрації та органи місцевого самоврядування проводять інформаційно-просвітницьку діяльність серед населення щодо якісних характеристик товарів, виробників, правил торгівлі та надання послуг, а також роз’яснювальну робота серед суб’єктів господарювання з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів.

МОН затверджено навчальну програму з громадянської освіти для 10 - 11 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407) та запроваджено в освітній процес у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти з 01.09.2018. У темі 4 «Економіка домогосподарства» розділу VI, зазначеної програми, розлого вивчаються поняття про раціональне споживання та права споживачів.

Звіти щодо реалізації плану заходів за 2018, 2019, 2020 роки розміщено на веб-сайті Мінекономіки.

Змінами, які відбулися в попередніх роках (Закони України № 1726 від 03.11.2016 та № 1728 від 03.11.2016) закладено основи для вдосконалення системи державного нагляду (контролю), впроваджено Інтегровану автоматизовану систему державного нагляду (контролю) для збирання інформації про заходи державного нагляду (контролю), координації дій органів державного нагляду (контролю) у проведені комплексних перевірок, з аналітичним модулем, що дозволяє оцінити масштаб, ефективність та законність здійснення заходів державного нагляду (контролю). Розроблено нову Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та уніфікованих форм актів, складених за результатами перевірок (Постанова КМУ від 10.05.2018 № 342), якою встановлено новий підхід до оцінки ризиків від провадження господарської діяльності.

 

Стратегічні цілі

  • забезпечення ефективної державної політики з розвитку підприємництва;
  • стимулювання розвитку підприємницької культури та компетенцій;
  • створення умов для підвищення рівня доступу підприємств до фінансів;
  • створення умов для підвищення рівня доступу підприємств до ринків;
  • стимулювання розвитку інновацій;
  • удосконалення процедур доступу до ринків;
  • впровадження моделі ефективного саморегулювання господарської та професійної діяльності;
  • гармонізація системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС;
  • створення прозорих та зрозумілих перевірок бізнесу.

 

Цілі та завдання на поточний рік

Покращення доступу малого та середнього бізнесу до фінансування, зокрема шляхом подальшої реалізації, удосконалення та популяризації Державної програми “Доступні кредити 5-7-9 %”, механізму портфельних кредитних гарантій, розвиток альтернативних способів фінансування, створення та популяризація навчальних програм та матеріалів щодо фінансової грамотності;

підвищення інституційної спроможності держави у реалізації державної політики у сфері розвитку підприємництва шляхом забезпечення повноцінного функціонування державної установи “Офіс з розвитку підприємництва та експорту”, як одного з ключових суб’єктів в інфраструктурі підтримки бізнесу;

забезпечення цифровізації функціонування ліцензування, дозвільної системи у сфері господарської діяльності та декларативного принципу; спрощення та оптимізація засобів адміністративного регулювання бізнесу (супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про внесення змін до законодавчих актів України щодо дозвільної системи у сфері господарської діяльності та спрощення доступу на ринки” (реєстр. № 4219 від 15.10.2020);

створення умов для поширення саморегулювання господарської та професійної діяльності (супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про саморегулювання господарської та професійної діяльності” (реєстр. № 4221 від 15.10.2020);

прирівнення спрощеного декларативного способу виходу на ринки за правовим статусом до ліцензій, дозволів, інших публічних послуг; продовження строку дії раніше отриманих ліцензій, дозволів; відстрочення подання звітів (повідомлень, інших документів), а також періодичних, чергових платежів за ліцензіями, іншими результатами надання публічних послуг (супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов запровадження господарської діяльності в період (надзвичайного) стану в Україні” (реєстр. № 7331 від 29.04.2022);

створення умов задля підвищення рівня захисту прав споживачів до європейського рівня (супроводження проекту Закону України “Про захист прав споживачів” (реєстр. № 6134 від 05.10.2021) у Верховній Раді України);

законодавче обмеження державного нагляду (контролю) та державного ринкового нагляду для підтримки бізнесу – розроблення, подання до Кабінету Міністрів України та супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про обмеження державного нагляду (контролю) та державного
ринкового нагляду для підтримки бізнесу”;

перебудова системи державного нагляду (контролю) з карально – репресивної на превентивну (супроводження проекту Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю)” (реєстр. № 5837 від 05.07.2021) у Верховній Раді України);

підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) (супроводження проекту Закону України “Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю)” (реєстр. № 5838 від 05.07.2021) у Верховній Раді України).

 

Відповідальні за впровадження реформи

Мінекономіки, Мінфін, НБУ, державна установа “Офіс з розвитку підприємництва та експорту”, Мінцифри, МОН, ДРС.

 

Додаткові матеріали (матеріали за темою, посилання на інформаційні ресурси)

                                       “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”

                                        “Про ліцензування видів господарської діяльності”

                                        “Про адміністративні послуги”

                                        “Про захист прав споживачів” (викладається у новій редакції)

                                        “Про основні засади державного нагляду (контролю)” (викладається у новій редакції)

 

Більше інформації про реформу розвитку підприємництва за посиланням