У Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) 17 та 19 липня 2024 року було проведено засідання, присвячене Огляду торговельної політики Китайської Народної Республіки.
Китай став членом СОТ 11.12.2001 і вже в дев’ятий раз проходив процедуру оцінки економічного, торговельного та інвестиційного режимів, що дозволило іншим членам СОТ поглибити своє розуміння основних змін, що відбулися у період після проведення попереднього Огляду у 2021 році, порушити запитання та отримати письмові відповіді, висловити пропозиції щодо сфер, які потребують подальшого удосконалення.
Розглядалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Китайської Народної Республіки та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/458 і WT/TPR/S/458), які містять детальну інформацію про торговельну політику Китаю, включаючи особливості нормативно-правового регулювання, умови експорту та імпорту товарів і послуг, статистичну інформацію тощо. Всього було завчасно направлено понад 1500 письмових запитань до Китаю від 44 членів СОТ, а безпосередньо в обговоренні взяли участь представники 72 делегацій, у тому числі й України.
Учасники засідання відзначали швидке відновлення економіки Китаю після пандемії COVID‑19 та достатньо високі значення економічних показників у період між оглядами. Так, обсяг ВВП на душу населення збільшився з 10,1 тис. доларів США у 2019 році до 12,6 тис. доларів США у 2023 році. Зростання реального ВВП становило 5,2 відсотка у 2023 році. Досягненню таких результатів сприяли підтримуюча макроекономічна політика та збільшення обсягів приватного споживання. Незважаючи на геополітичні виклики, очікується, що зростання економіки Китаю досягне 4,6 відсотка у 2024 році і залишиться високим у майбутньому.
У цьому зв’язку у виступах багатьох членів СОТ наголошувалося на важливій ролі Китаю як основної рушійної сили для світового економічного зростання. Водночас згадувалися наявні демографічні проблеми, зниження продуктивності, виклики у секторі нерухомості Китаю, а також загострення геополітичної напруженості, що впливає і на подальший економічний розвиток Китаю і потребує рішучих дій з боку Уряду Китаю, у тому числі у напрямі лібералізації торговельного та інвестиційного режимів, а також забезпечення більшої участі приватного сектора в економіці. Основними сферами, які потребують проведення подальших реформ, називалися судова система Китаю, політика щодо державних підприємств, запровадження “зеленої” енергетики та цифрова економіка.
У період між оглядами експорт китайських товарів збільшився з 2,6 трлн доларів США у 2020 році до 3,6 трлн доларів США у 2022 році, але зменшився до 3,4 трлн доларів США у 2023 році. Сполучені Штати Америки та Європейський Союз залишалися основними напрямами експорту товарів з Китаю. Обсяги імпорту товарів також зростали: з 2,1 трлн доларів США у 2020 році до 2,7 трлн доларів США у 2022 році; але також зменшилися у 2023 році – до 2,6 трлн доларів США. Частка імпорту з країн Азії та Океанії становила від 40 до 50 відсотків. Водночас Європейський Союз, окрема митна територія Тайвань, Пенгху, Кінмен та Матсу, Японія та США були основними постачальниками імпортних товарів до Китаю. В структурі торгівлі Китаю переважали машини і електричне обладнання. Частка сільськогосподарської продукції в структурі експорту Китаю була незначною, а в структурі імпорту складала менше 10 відсотків. Експорт послуг також збільшувався у 2020-2022 роках, але знизився у 2023 році. Водночас обсяги імпорту послуг у 2020-2023 роках постійно зростали.
Особливий інтерес учасників засідання викликали зміни бізнес-середовища Китаю, зокрема режим іноземного інвестування. Вітаючи відкриття доступу для іноземних інвесторів таких важливих секторів Китаю, як, наприклад, виробництво, деякі члени СОТ висловлювали занепокоєння щодо продовження існування проблемних питань, викликаних нерівними умовами щодо застосування правил іноземними компаніями у порівнянні з китайськими підприємствами, політикою надання субсидій та її недостатньою прозорістю, вжиття економічних заходів з політичних причин, що нівелює позитивні результати політики, спрямованої на лібералізацію інвестиційного режиму.
У багатьох виступах акцентувалася важлива роль Китаю в СОТ. Зокрема, учасники засідання високо оцінювали активну участь Китаю у діяльності цієї міжнародної організації, багатосторонніх переговорах та спільних ініціативах. Водночас, як і під час попереднього Огляду, окремі члени СОТ закликали Китай підвищити рівень своєї відповідальності у багатосторонній торговельній системі, оскільки переваги, які отримує Китай від членства в СОТ у статусі країни, що розвивається, можуть бути надмірними для нього, враховуючи стан економічного розвитку та частку цієї країни у міжнародній торгівлі.
Продовжували викликати занепокоєння питання щодо ролі держави та діяльності державних підприємств, відсутності рівних умов для конкуренції в економіці Китаю. У цьому зв’язку учасники закликали Китай до імплементації більш масштабних реформ та проведення орієнтованої на ринкову економіку політики стосовно державних підприємств, зважаючи на міжнародні стандарти та кращі практики підвищення продуктивності праці та ефективності бізнесу, а також ураховуючи міжнародні зобов’язання, взяті Китаєм в рамках членства в СОТ.
Зауважувалося і про необхідність забезпечення прозорості надання Китаєм державної підтримки та субсидій, які можуть негативно впливати на світові ринки і сприяти виникненню надмірних потужностей у важливих секторах. Китай закликали до підвищення якості повідомлень про субсидії, що направляються до СОТ, а також до участі в обговореннях щодо взаємозв’язку промислової політики та торгівлі з метою пошуку шляхів зменшення можливих негативних глобальних наслідків політики субсидіювання.
Зростаючу стурбованість членів СОТ викликала і тенденція зміни політики Китаю у напрямі імпортозаміщення та самозабезпечення, зокрема і через державні закупівлі, коли в результаті неформального втручання держави китайські підприємства заохочуються до зменшення закупівель імпортних високотехнологічних матеріалів на користь вітчизняних виробників. Оскільки ринок державних закупівель Китаю, на думку багатьох членів СОТ, залишається переважно закритим, Китаю пропонувалося активізувати роботу з метою прискорення приєднання до Угоди СОТ про державні закупівлі.
Крім того, висловлювалися занепокоєння щодо запровадження Китаєм санітарних та фітосанітарних заходів, що обмежують торгівлю деякими видами сільськогосподарської продукції та продуктами харчування, не мають наукового обґрунтування і не відповідають міжнародним стандартам. Китаю пропонувалося переглянути відповідні правила і в подальшому утримуватися від застосування заходів, які створюють нетарифні бар’єри для торгівлі. Аналогічні занепокоєння висловлювалися і щодо зростаючої кількості технічних регламентів, прийнятих Китаєм без врахування встановлених міжнародних стандартів.
Що стосується сфери інтелектуальної власності, то окремі члени СОТ вітали реалізацію реформ, спрямованих на покращення системи захисту прав інтелектуальної власності в Китаї. Водночас у виступах деяких інших делегацій згадувалися наявні проблемні питання, в тому числі пов’язані з примусовою передачею технологій, які потребують подальшого вирішення для забезпечення повного викорінення порушень прав інтелектуальної власності в КНР.
Завчасно направлені запитання України до Китаю стосувалися: показників економічного розвитку; діяльності державних підприємств, у тому числі у державних закупівлях; прозорості програм державної підтримки; нових правил реєстрації та адміністрування іноземних виробників зернових культур та харчових продуктів, які планують експортувати свою продукцію до Китаю; особливостей продажу тютюнових виробів; сфери інтелектуальної власності тощо.
Зазначені питання були представлені делегацією України під час першого дня засідання. У виступі було: відзначено швидке відновлення та зростання економіки Китаю; згадано про важливу роль Китаю у діяльності СОТ; висловлено сподівання про перегляд Китаєм своєї політики щодо державних підприємств та продовження реформ, орієнтованих на розвиток ринкової економіки, а також забезпечення підвищення прозорості державної підтримки, що надається китайським підприємствам; зазначено про поточний стан двосторонньої торгівлі між Україною та Китаєм, а також негативний вплив повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році та жахливі наслідки триваючої збройної агресії; висловлено сподівання щодо подальшої співпраці.
Довідково: У 2021 році обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та Китаєм становили 19,4 млрд доларів США, що перевищувало рівень 2020 року на 23 відсотки. У 2022 році через повномасштабне вторгнення росії в Україну обсяги двосторонньої торгівлі товарами з Китаєм скоротилися на 41,6 відсотка у порівнянні з попереднім роком – до 11,3 млрд доларів США (при цьому експорт з України скоротився майже на 70 відсотків – до 2,5 млрд доларів США; негативне сальдо торговельного балансу для України збільшилося до 6,3 млрд. доларів США). У 2023 році обсяги торгівлі товарами між Україною та Китаєм зросли на 15,4 відсотка у порівнянні з 2022 роком (до 12,9 млрд доларів США). Водночас експорт товарів з України до Китаю продовжував зменшуватися (на 2,5 відсотка у порівнянні з 2022 роком – до 2,4 млрд доларів США). За обсягами торгівлі товарами з Україною Китай продовжував посідати перше місце серед усіх країн світу.
З більш детальною інформацією щодо проведення дев’ятого Огляду торговельної політики Китайської Народної Республіки можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням https://bit.ly/46jbR2P, де є доступними для завантаження звіти та інші матеріали, що стосуються цього заходу.