В результаті проведення сьомого Огляду торговельної політики Індонезії члени Світової організації торгівлі змогли поглибити своє розуміння основних змін економічного, торговельного та інвестиційного режиму та викликів, які постають перед цією країною, у тому числі у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19, порушити запитання та отримати письмові відповіді. Засідання, присвячене зазначеному Огляду, проводилося 9 та 11 грудня 2020 року в онлайн-форматі.
Незважаючи на глобальні виклики, у період між попереднім оглядом у 2013 році та до пандемії COVID-19 зростання та стійкість економіки Індонезії забезпечували достатньо високі значення економічних показників та розумна макроекономічна політика. Середньорічний темп зростання ВВП становив 5,1 відсотка (у 2013-2019 роках) і був обумовлений насамперед внутрішнім попитом, що в результаті забезпечувало низький рівень інфляції та безробіття, а також дозволило Індонезії у 2020 році вперше досягти статусу країни з доходами вище середнього.
У 2019 році частка обсягу торгівлі товарами та послугами (експорт та імпорт) у відношенні до ВВП Індонезії знизилася до 37,3 відсотка (при 48,6 відсотка у 2013 році), що було пов’язано з помірним рівнем залученості економіки у міжнародну торгівлю, ступенем її відкритості та відносно слабкою інтеграцією у глобальні ланцюги створення доданої вартості. Тенденції розвитку міжнародної торгівлі та прямі іноземні інвестиції свідчать про важливе значення Азії для Індонезії як її головного регіонального ринку та постачальника. Водночас основними торговельними партнерами Індонезії залишаються Китай, Японія, Європейський Союз та США. Японія та Сінгапур - основні партнери Індонезії у сфері прямих іноземних інвестицій. У період між оглядами зменшилася частка імпорту у торгівлі Індонезії з країнами, з якими укладено регіональні торговельні угоди, водночас частка експорту відповідно зросла. У структурі міжнародної торгівлі Індонезії продовжують домінувати промислові товари, проте у вказаному періоді в загальній структурі експорту зменшилася частка таких товарів як пальмова олія та її фракції, паливо, машини, напівфабрикати, інші види продукції гірничодобувної промисловості, водночас зросла частка сільськогосподарської, хімічної продукції, тканин та одягу, інших споживчих товарів.
Тарифи залишаються одним із основних інструментів торговельної політики Індонезії, водночас намітилися тенденції щодо зменшення долі цього джерела податкових надходжень (до 2,6 відсотка від загального їх обсягу у 2018 році). За майже 99,8 відсотка всіх тарифних ліній застосовуються адвалорні ставки ввізних мит. В результаті підвищення розмірів ставок на деякі товари, а також роз’єднання деяких тарифних ліній у зв’язку із змінами, пов’язаними із застосуванням Гармонізованої системи версії 2017 року, середня MFN ставка ввізних мит зросла з 7,8 відсотка у 2012 році до 10,1 відсотка у 2020 році. Рівень тарифного захисту є різним щодо секторів та товарів: 11,2 відсотка - на сільськогосподарську продукцію; 9,9 відсотка – на несільськогосподарські товари (2020 рік).
Під час проведення Огляду учасники засідання відзначали заходи Індонезії, що реалізуються з метою мінімізації негативних наслідків пандемії COVID-19, в тому числі у напрямі інтеграції до глобальних ланцюгів створення доданої вартості та забезпечення безперешкодного руху товарів першої необхідності. Віталися структурні реформи Індонезії, пов’язані з торгівлею і спрямовані на покращення ділового середовища, залучення іноземних інвестицій та розвиток інфраструктури, а також зусилля з підвищення прозорості прийняття державних рішень та боротьби з корупцією.
Члени СОТ високо оцінювали активну участь Індонезії у багатосторонній торговельній системі, у тому числі взяття нових міжнародних зобов’язань в результаті ратифікації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі та здійснення заходів з метою повної імплементації її положень. Відзначалася провідна роль Індонезії у переговорах стосовно сільського господарства та субсидій у сфері рибальства, реалізації спільних ініціатив з електронної комерції, спрощення інвестування, а також підтримка декларації про торгівлю та розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері. Учасники засідання закликали Індонезію приєднатися до Угоди СОТ про державні закупівлі, а також до участі у реалізації ініціатив з питань внутрішнього регулювання у сфері послуг, сприяння участі малих і середніх підприємств у міжнародній торгівлі, в обговореннях щодо реформування СОТ. Відзначалося виконання Індонезією своїх зобов’язань щодо направлення необхідних нотифікацій до СОТ.
Зазначалося про посилення уваги Індонезії до ініціатив стосовно укладення регіональних торговельних угод, включаючи участь в Угоді про всебічне регіональне економічне співробітництво (the Regional Comprehensive Economic Partnership) та враховуючи можливий вплив цієї Угоди на багатосторонню торговельну систему.
Запитання членів СОТ викликало підвищення розмірів ставок ввізних мит, що застосовуються Індонезією, а також перевищення деяких ставок їх “зв’язаного” рівня у СОТ. Було відзначено активне застосування Індонезією антидемпінгових та захисних заходів. Індонезію закликали зменшити негативний вплив на торгівлю нетарифних заходів, включаючи обмеження прав на торгівлю, вимоги щодо попередньої перевірки імпорту, ліцензування імпорту, заборон та обмежень експорту, застосування стандартів, санітарних та фітосанітарних заходів (наприклад, щодо халяльної продукції, садівничих продуктів, свіжих фруктів та овочів) тощо. Зокрема, висловлювалися занепокоєння щодо потенційного впливу на торгівлю закону про забезпечення відповідності халяльної продукції (the Halal Product Assurance Law) та імплементації його положень.
Водночас учасники засідання високо оцінювали ратифікацію Індонезією різних міжнародних угод у сфері інтелектуальної власності та удосконалення свого національного режиму.
Порушувалися і деякі інші питання, які стосувалися телекомунікаційних, фінансових, транспортних послуг.
Всього Індонезією було завчасно отримано близько 900 письмових запитань від 32 членів СОТ, у тому числі від України, що підтвердило зацікавленість членів СОТ в отриманні інформації про особливості торговельного та інвестиційного режиму Індонезії.
Довідково: запитання, направлені від України, стосувалися: інвестиційного режиму; вимог та процедур, необхідних для отримання дозволу на імпортування до Індонезії яєць та м’ясо-кісткового борошна; змін законодавства про інтелектуальну власність; регулювання сектору фінансових послуг тощо.
Процедуру Огляду буде завершено після того, як Індонезія у місячний термін надасть відповіді на всі ті питання, які залишилися без відповідей.
З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Індонезією та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/401 і WT/TPR/S/401), та інші матеріали щодо торговельної політики Індонезії.