Українська економіка проявила стійкість і завдяки успіхам Збройних Сил України на полі бою, злагодженій роботі Уряду й бізнесу, швидкості відновлення зруйнованих/пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури вітчизняними службами, а також системній фінансовій підтримці з боку міжнародних партнерів втримано економічний фронт.
Понад 90% з підприємств бізнесу відновили свою діяльність з початку війни, що дає змогу нашій економіці знову зростати.
Початок 2024 року підтверджує високу адаптивність економіки – триває тенденція зростання. За попередніми даними Мінекономіки в І кварталі 2024 року зростання оцінюється на рівні 4,5% [±1%] («мінус» 10,3% – у І кварталі 2023 року), яке було підтримане стабільною роботою морського коридору (стимулювало діяльність залізничного транспорту, металургії та добування металевих руд), нарощуванням виробничих потужностей у добувній промисловості, активізацією виробництва мінеральних добрив, збільшенням попиту на будівельні послуги в умовах сприятливих погодних умов, що відбувалося на тлі поліпшення у березні місяці ділових настроїв (за даними Національного банку) та пожвавлення споживчої активності (за даними Info Sapiens).
|
Довідково. |
У березні за попередніми даними Мінекономіки оцінює зростання ВВП на рівні 4,6% [±1%] порівняно з березнем 2023 року («плюс» 29,5% [±1%] у березні 2023 року та «плюс» 3,9% у лютому 2024 року). |
Збалансованими лишалися грошово-кредитний, валютний та товарні ринки.
Зокрема на початку 2024 року зберігалася відносна курсова стійкість гривні з огляду на стабільно вузькі межі коливання курсу, навіть після переходу від фіксованого режиму до режиму керованої гнучкості (03.10.2023 Національний банк здійснив перехід до такого режиму). Завдяки надходженням від міжнародних партнерів Національний банк наростив свої резерви.
Зберігається сповільнення споживчої інфляції – у березні 2024 року річний темп становив 3,2% (за підсумками І кварталу – 1,2%). І це найнижчий рівень за більш як три роки – попереднього разу нижчою за це значення інфляція була в жовтні 2020 року, коли річний показник становив 2,6%.
За даними Національного банку України обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України (залишків) (інструменти участі в капіталі та боргові інструменти) станом на 31.03.2024 року становив 55 786, 6 млн дол. США.
Інвестиції спрямовуються у вже розвинені сфери економічної діяльності.
Станом на 31.03.2024 найвагоміші обсяги прямих інвестицій (залишків) були спрямовані до підприємств промисловості – 38,9 відс. та установ та організацій, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 17,0 відс.
До основних країн-інвесторів належать Кіпр – 31,6 відс., Нідерланди – 20,8 відс., Швейцарія – 4,2 відс., Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії – 4,8 відс., Німеччина – 4,3 відс., Австрія – 3,5 відс., Люксембург– 2,7 відс. і Франція – 2,6 відс.
Отже, попри безпрецедентні втрати і випробування внаслідок війни, Україні вдалось:
зберегти відносну макроекономічну та цінову стабільність;
подолати масштабну зупинку виробництва та наслідки відпливу трудових ресурсів, спричиненого переміщенням до безпечних місць.
Війна суттєво вплинула і на бізнес-середовище. Майже третина підприємств або припинила, або обмежила свою діяльність, в результаті чого прямі збитки, нанесені економіці держави, склали 80 млрд євро.
На даний момент ключовими пріоритетами Уряду, які направлені на підтримку та розвиток бізнесу є:
- Покращення регуляторного середовища
- Запроваджено декларативний принцип роботи для бізнесу (переведено на декларації: 47 дозволів з 76, 13 ліцензій з 35, до 500 інших публічних послуг;
- Здійснюється системний перегляд регуляторних інструментів (у січні 2023 року утворено Міжвідомчу робочу групу з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності. Основними завданнями робочої групи визначено координацію дій державних органів в частині зменшення та оптимізації інструментів державного регулювання бізнесу та удосконалення нормативної бази в частині переведення в електронну форму інструментів державного регулювання);
- Створюються законодавчі основи для поширення саморегулювання бізнесу;
- Діє мораторій на перевірки бізнесу;
- Перебудовується система державного нагляду (контролю) на сервісну (превентивну) (проект Закону України № 5837 «Про основні засади державного нагляду (контролю)» ‒ добровільний аудит та страхування господарської діяльності, ризик-орієнтований підхід при плануванні перевірок, що сприятиме зменшенню кількості перевірок).
- Доступ до фінансів і ринків
- Проект «єРобота», що передбачає безповоротну фінансову підтримку бізнесу з метою активізації підприємницької діяльності та стимулювання створення робочих місць. Проект «єРобота» включає кілька програм грантового фінансування, зокрема:
- Програма «Власна справа» ‒ найбільш популярна серед українців програма надання мікрогрантів для запуску нового або розвитку діючого бізнесу;
- Програма «Гранти для ветеранів» – грантова програма для учасників бойових дій і другого з подружжя (дружини або чоловіка ветерана), осіб з інвалідністю внаслідок війни, а також ветеранського бізнесу;
- Програма грантів на створення або розвиток переробних підприємств - програма передбачає надання грантів для створення або розвитку переробних підприємств за умови співфінансування з грантоотримувачем.
Також в рамках «єРобота» діє програма грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, а також – програма грантів для створення або розвитку тепличного господарства.
3. Гармонізація законодавства та вимог із стандартами ЄС.
- Захист прав споживачів (прийнято нову редакцію Закону України «Про захист прав споживачів», яким транспоновано 8 директив ЄС.
- Державний ринковий нагляд (запроваджено мораторій на планові заходи державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції за виключенням трьох напрямків, які підпадають під пріоритетні сфери для Угоди АСАА. Розроблено та подано на розгляд КМУ проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного ринкового 3 нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог Європейського Союзу»).
Крім того, Урядом планується продовжити реалізацію заходів щодо покращення бізнес-середовища за вказаними напрямами роботи, а саме:
1. Покращення регуляторного середовища:
- затвердити план дерегуляції;
- цифровізація процедур видачі ліцензії, дозволів;
- проведення Міжвідомчої робочої групи з питань оптимізації функцій органів контролю;
- прийняти новий закон про державний контроль (аудит, страхування).
2. Доступ до фінансів:
Відповідно до планів на 2024 рік на реалізацію програм грантової допомоги проекту «єРобота» планується надати мікрогрантів для 11 600 осіб та грантів для ветеранського бізнесу для 420 осіб.
3. Гармонізація законодавства та вимог із стандартами ЄС:
Прийняти закон про альтернативне (позасудове) вирішення споживчих спорів, який надасть можливість швидко та доступно вирішувати спори між бізнесом і споживачами, без втручання органів державного нагляду (контролю) та застосування штрафних санкцій.
До кінця 2024 року планується подання пропозиції про приєднання до рекомендації Ради ОЕСР щодо політики стосовно малих та середніх підприємств та підприємництва.
План України та Стратегія відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва.
Європейським Союзом запроваджено новий Фінансовий інструмент для України Ukraine Facility розміром 50 млрд євро на 2024 – 2027 роки в рамках Багаторічної фінансової перспективи ЄС на 2024 – 2027 роки.
Урядом схвалено План України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244), який містить перелік реформ, спрямованих на досягнення цілей Ukraine Facility, заходи (умови) їх впровадження та відповідні індикатори, досягнення яких буде умовою для фінансових виплат ЄС протягом 2024-2027 років.
Розділ Плану «Бізнес-середовище» містить перелік ключових реформ та заходів з їх реалізації, які стосуються поліпшення регуляторного середовища, доступу бізнесу до фінансів та ринків, гармонізації законодавства зі стандартами Європейського Союзу.
Мінекономіки розроблено проект Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва на 2024-2027 роки, мета якої полягає у трансформації державної політики для забезпечення системної підтримки та розвитку МСП, усунення перешкод із боку держави, створення умов для сталого та інноваційного розвитку МСП.
Крім того, Ukraine Facility включає інструмент для залучення інвестицій – Ukraine Investment Framework (Pillar 2) – це Інвестиційна програма для України, яка має стати ключовим інструментом Єврокомісії для мобілізації інвестицій для економічного відновлення та реконструкції України.
Pillar 2 складається з гарантій Європейського Союзу на суму 7,8 мільярдів євро та додатково 1,5 мільярди євро у вигляді змішаних фінансових грантів та фінансових інструментів. Усі вони спрямовані на мобілізацію фінансування через міжнародні та європейські фінансові інституції, шляхом зниження ризику при залученні фінансування від приватних та інституційних інвесторів для реалізації проектів в Україні.
Європейський Союз на сьогодні має діючу програму зниження ризиків в Україні для операцій міжнародних фінансових організацій, портфель яких становить приблизно 2,2 мільярди євро в загальних обсягах інвестицій. Для формування цього портфелю Єврокомісією надано 500 млрд євро у формі гарантій, грантів та технічної допомоги (EFSD/EFSD+).
Pillar 2 базується на досвіді EFSD+ і розширює його суму, інструменти, доступ для МФО та залучення Уряду до управління з метою стати основним інструментом для залучення приватних інвестицій та фінансування інвестиційних проектів в державному секторі, спрямованих на економічне відновлення та зростання.
Водночас одним із головних викликів для України, як у коротко- так і у довгостроковій перспективах, є забруднення території мінами та іншими вибухонебезпечними предметами. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24.02.2022 масштаб відповідних проблем та викликів значно збільшився. У зв’язку із цим, гуманітарне розмінування є одним із ключових пріоритетів швидкого відновлення для Уряду.
Основною метою гуманітарного розмінування є усунення негативного впливу ризиків від вибухонебезпечних предметів на соціально-економічний та гуманітарний розвиток регіонів, що постраждали від бойових дій із наданням від імені держави гарантій якості, що сприятиме інвестиційним залученням для реалізації міжнародних та національних проектів, відновленню постраждалих громад тощо.
З метою координації діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств та організацій незалежно від форми власності (крім тих, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади), що залучаються до проведення заходів у сфері протимінної діяльності створено Національний орган з питань протимінної діяльності як міжвідомчий допоміжний орган, що діє за колегіальним принципом під головуванням Міністра оборони України.
На виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо об’єднання зусиль для підтримки України» від 12.05.2023 № 324/2023 Мінекономіки в рамках національної платформи «UNITED 24» запроваджено «єдине вікно» з метою залучення зарубіжних інвесторів для пожертв від благодійних організацій, міжнародних партнерів та громадян з метою підтримки України в тому числі, у сфері гуманітарного розмінування.
З метою виконання домовленостей Уряду України та Державного департаменту США щодо надання допомоги у сфері гуманітарного розмінування проведено роботу та започатковано проект «Підтримка Україні зі знищення звичайного озброєння (CWDSU)» з надання матеріально-технічної допомоги для забезпечення підрозділів розмінування та операторів протимінної діяльності із компанією Tetra Tech, яка діє від імені Державного Департаменту США. Загальна сума проекту 47 млн. дол. США з можливим подальшим розширенням. Бенефіціарами зазначеного проекту визначено Міноборони та МВС.
Мінекономіки спільно з МЗС України організовано пошук міжнародних партнерів, операторів протимінної діяльності, національних, іноземних компаній які можуть працювати та/або можуть залучати донорську, міжнародну технічну допомогу в проекти, пов’язані з гуманітарним розмінуванням в Україні (пошук спеціальної техніки та обладнання для розмінування, встановлення з ними взаємодії та з’ясування можливостей щодо закупівлі Україною).
З метою мобілізації додаткової міжнародної підтримки та ресурсів для ініціатив з розмінування в Україні Мінекономіки також приділяється велика увага двосторонньому співробітництву з країнами. Так, 04.12.2023 укладено Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про донацію безповоротних коштів Уряду Республіки Словенія Уряду України для гуманітарної допомоги з діяльності у сфері розмінування, що забезпечило отримання Україною 1,5 млн євро. Зазначену Угоду 10.04.2024 було ратифіковано Верховною Радою України.
З метою своєчасної та якісної організації гуманітарного розмінування Національним органом з питань протимінної діяльності затверджено План виконання заходів з гуманітарного розмінування деокупованих територій України на 2024 рік, а також План заходів з обстеження та очищення від вибухонебезпечних предметів земель сільськогосподарського призначення.
Наразі, Мінекономіки спільно з Київською школою економіки працюють над запуском програми з підтримки інноваторів, які розроблятимуть технології у сфері розмінування, в рамках якої запроваджено проведення міжнародного форуму з питань гуманітарного розмінування територій України – Demine Ukraine Forum.
У 2023 році проведено вперше Demine Ukraine Forum, де анонсовано Національну стратегію щодо гуманітарного розмінування України на період до 2033 року. Учасники Форуму обговорили ключові питання, які стосуються всіх напрямів роботи у сфері гуманітарного розмінування. Demine Ukraine Forum став платформою для діалогу представників державної влади та державних установ, міжнародних партнерів та донорів, операторів протимінної діяльності та представників громад.
Крім того, Уряд України визначає розвиток національної системи інтелектуальної власності своїм пріоритетним завданням і продовжує здійснювати системні галузеві реформи у сфері інтелектуальної власності, спрямовані на покращення захисту прав інтелектуальної власності.
Так, з метою удосконалення національного законодавства у сфері інтелектуальної власності та його наближення до актів права ЄС, а також посилення захисту прав інтелектуальної власності протягом 2023-2024 років здійснювалися заходи з удосконалення системи державного управління сферою інтелектуальної власності та розроблення відповідних нормативно-правових актів.
Так, 01.01.2023 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», який спрямований на регулювання відносин щодо набуття, здійснення та захисту особистих немайнових та майнових авторських і суміжних прав, а також щодо прав особливого роду (sui generis), пов’язаних зі сферою авторського права і суміжних прав.
Також в Україні активно впроваджується ініціатива «WIPO ALERT». З метою реалізації Меморандуму про взаєморозуміння між ВОІВ та Мінекономіки щодо надання даних до платформи обміну даними «WIPO ALERT» від 23.09.2020, внесено зміни до Закону України «Про рекламу», відповідно до яких забороняється розміщення реклами в мережі Інтернет на веб-сайті, інтернет-адреса якого відповідно до відомостей Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) включена від України до Національного переліку веб-сайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності.
Наприкінці 2023 року за ініціативи та підтримки Мінекономіки на базі державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ) розпочав активну роботу Національний хаб інтелектуальної власності та інновацій (IP&I Hub).
IP&I Hub надає повний спектр послуг у сфері інтелектуальної власності від реєстрації прав на об’єкти інтелектуальної власності до супроводу виведення інноваційного продукту на ринок.
Завданням IP&I Hub є створення необхідних умов для розвитку й масштабування перспективних українських розробок і забезпечення взаємодії освіти, науки та бізнесу.
Водночас щодо міжнародних рейтингів України, які відображають її позиції серед інших країн світу, Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) оприлюднила Глобальний інноваційний індекс 2023 (Global innovation index 2023 (GII 2023)), який представляє останні світові інноваційні тенденції та щорічний рейтинг інновацій 132 економік світу.
У 2022 році Україна погіршила свій рейтинг та посіла 57 позицію (у 2021 році посідала 49 позицію) в рейтингу GII (із 132 країн), а також посіла 34 місце серед 39 економік Європи. Таке різке зниження викликане повномасштабною війною у нашій країні, яка не могла не вплинути на українську інноваційну екосистему.
У 2023 році відбулося покращення, Україна посіла 55 позицію та 34 позицію серед 39 економік Європи.
Також, варто зазначити, що політика підтримки національного виробника — це те, що є сталою практикою для багатьох розвинених країн світу. В умовах, в яких опинилася Україна, політика розвитку вітчизняного виробництва, підтримка несировинного експорту та залучення інвестицій в реальний сектор — єдиний можливий шлях для стійкості і розвитку.
Відповідно до Указу Президента України від 26.01.2024 № 31 започатковано Всеукраїнську економічну платформу «Зроблено в Україні» під патронатом Президента України В. Зеленського для постійної комунікації та координації взаємодії державних органів, представників релокованих підприємств, вітчизняного бізнесу (великого, середнього, малого), громадських об'єднань підприємців, іноземних інвесторів, політичних діячів, вчених, експертів.
Метою платформи є зміцнення економічних зв'язків, постійної комунікації між державою та українським бізнесом, сприяння українським товаровиробникам задля зміцнення спроможності держави та нашої економічної системи.
Також, започатковано створення регіональних офісів, а саме, у місті Суми відкрито перший регіональний офіс «Зроблено в Україні» на базі міського центру зайнятості. У Чернігові запрацював регіональний офіс «Зроблено в Україні» для підтримки мікро- та малого бізнесу регіону.
Також планується у рамках платформи «Зроблено в Україні» у 2024 році відкриття регіональних офісів у понад 100 філіях Державної служби зайнятості по всій Україні. У межах реалізації комунікаційної кампанії на підтримку Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 197 «Питання популяризації товарів українського виробництва», спрямовану на популяризацію товарів українського виробництва, сприяння збільшення внутрішнього попиту на товари національного виробника, підвищення рівня загальної обізнаності української спільноти про національного виробника.
Разом з тим, в умовах військової агресії з боку російської федерації та введенням воєнного стану на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Верховна Рада України та Уряд працюють, зокрема, над створенням умов для залучення інвестицій в Україну.
З метою стимулювання залучення в економіку України стратегічних інвесторів, підвищення інвестиційної привабливості України, створення нових високооплачуваних робочих місць, а також зростання конкурентоспроможності економіки через запровадження державної підтримки великих інвестиційних проектів прийнято Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».
Урядом України були напрацьовані зміни до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» та відповідний законопроект було внесено до Верховної Ради України.
09 серпня 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями» (далі – Закон), який набрав чинності.
Таким чином впроваджено нові форми державної підтримки інвестиційних проектів із значними інвестиціями:
- компенсація витрат інвестора на підключення та приєднання до інженернотранспортних мереж;
- компенсація вартості збудованих заявником або інвестором зі значними інвестиціями об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, необхідних для реалізації інвестиційного проекту;
- звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
А також:
- можливість за 18 місяців розпочати реалізацію інвестиційного проекту із значними інвестиціями до подачі заявки на отримання державної підтримки. При цьому здійснені інвестиції будуть зараховані до значних в обсязі не більше 30% від вартості загального розміру значних інвестицій.
- розширення сфер реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями на такі сфери як: сфера електронних комунікацій, виробництво біоетанолу, біогазу та біометану. - зменшення вимоги щодо розміру значних інвестицій - з 20 млн євро до 12 млн євро.
Законодавчо визначені нові підходи до кількості створених нових робочих місць:
- 10 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 50 відсотків перевищує розмір реальної середньої заробітної плат за відповідним видом діяльності у регіоні, в якому реалізується проект, за попередній календарний рік; або
- 30 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 30 відсотків перевищує розмір реальної середньої заробітної плати за відповідним видом діяльності у регіоні, в якому реалізується проект, за попередній календарний рік; або
- 50 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 15 відсотків перевищує розмір реальної середньої заробітної плати за відповідним видом діяльності у регіоні, в якому реалізується проект, за попередній календарний рік тощо.
З метою стимулювання залучення в економіку України стратегічних інвесторів, підвищення інвестиційної привабливості України, створення нових високооплачуваних робочих місць, а також зростання конкурентоспроможності економіки через запровадження державної підтримки великих інвестиційних проектів Державним бюджетом на 2024 рік передбачено видатки в обсязі 3 млрд гривень із спеціального фонду, що дозволяє інвестору отримати компенсацію до 30% вартості проекту.
Ще одним механізмом залучення інвестицій є індустріальні парки - це перевірений часом та міжнародним досвідом механізм індустріалізації економіки, модернізації промисловості шляхом впровадження підходів ресурсоефективності та циркулярної економіки, залучення інвестицій, збільшення зайнятості населення та забезпечення збалансованого регіонального та місцевого розвитку.
Індустріальні парки, перш за все, вирішують питання скорочення часу до початку роботи (Time-to-Market) компаній беручи до уваги час, необхідний для пошуку оптимальної локації, початку будівництва і введення об'єктів в експлуатацію.
В Україні, незважаючи на збройну агресію російської федерації та військові дії, набирає обертів тенденція створення та розвитку індустріальних парків.
Сьогодні вже зареєстровано 81 індустріальний парк, що створені майже у всіх областях України. У 59 із них визначено керуючі компанії, 8 мають учасників, а у 18 є інші суб'єкти. Протягом І кварталу 2024 року до Реєстру було включено 9 індустріальних парків, що дорівнює показнику за 2022 рік та перевищує його у 2021. Також 4 парки були виключені.
Державним бюджетом України на 2024 рік передбачений 1 млрд гривень на стимулювання індустріальних парків. Порядком надання державного стимулювання передбачено надання коштів на безповоротній основі (50 % кошторисної вартості) керуючим компаніям індустріальних парків для облаштування або будівництва інженерно-транспортної інфраструктури, а також відшкодування 50 % вартості приєднання до електричних мереж.
Керуючі компанії зможуть реалізувати більш масштабні проекти, оскільки пропонується збільшити максимальний розмір стимулювання з 60 до 150 млн грн, при цьому співфінансування робіт відбуватиметься у співвідношенні 50 на 50. Керуючі компанії індустріальних парків з деокупованих територій зможуть реалізовувати проекти у співфінансуванні 80 на 20.
Також, пропонується ввести певні запобіжники. Кожен заявник бере на себе зобов'язання протягом 3 років побудувати на території індустріального парку не менше 5000 квадратних метрів будівель промисловості та залучити не менше 2 учасників. Все стимулювання надаватиметься через ескроу-рахунки, що будуть відкриті заявниками у державних банках. Ці заходи сприятимуть відновленню та трансформації економіки, залученню нових учасників та розвитку промисловості у тому числі на деокупованих територіях України.
Водночас повідомляємо, що на офіційному веб-сайті Мінекономіки (www.me.gov.ua) можна ознайомитись, зокрема із каталогом індустріальних парків України та посібником «Створення індустріальних парків та включення їх до Реєстру індустріальних парків» за посиланням.
Ще одним інструментом є Угоди про розподіл продукції (далі – Угода). Відповідно до Угоди одна сторона - Україна доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.
Державно-приватне партнерство (далі – ДПП) також є одним з ефективних інструментів залучення додаткових інвестицій у державний сектор економіки України та одночасно з цим є дієвим механізмом, який сприяє розвитку відносин між державними органами та бізнесом. Держава гарантує додержання встановлених законодавством України умов для провадження діяльності приватних партнерів, пов'язаної з виконанням договорів, укладених у рамках ДПП, додержання прав і законних інтересів приватних партнерів.
Однією з форм здійснення ДПП є концесія, що передбачає надання концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом концесії, та/або надання суспільно значущих послуг у порядку та на умовах, визначених концесійним договором, а також передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику, що охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції.
Так, внесені у 2022 році зміни до бюджетного законодавства відкрили новий механізм залучення коштів для реалізації проектів на умовах ДПП, який дає можливість державним партнерам брати довгострокові зобов’язання в рамках договорів ДПП, а приватним партерам (концесіонерам) надає впевненості у виконанні державою своїх зобов’язань та функціонуванні механізму ДПП (концесії).
Щодо інструментів страхування інвестицій слід зазначити, що на національному рівні Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків» від 22.11.2023 № 3497–ІХ .
Цей Закон передбачає страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків, що дозволить Експортно-кредитному агентству (ЕКА) страхувати та перестраховувати інвестиції як міжнародних, так і українських компаній та усунути прогалини, що обмежують можливість страхування вітчизняних інвестицій ЕКА, в тому числі в умовах воєнних дій та повоєнного відновлення. ЕКА зможе страхувати та перестраховувати від воєнних та/або політичних ризиків інвестиційні кредити українських банків, спрямовані на цю мету.
Також, прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 09.04.2024 № 388 «Про затвердження переліку воєнних та політичних ризиків та Умов і порядку страхування (перестрахування) воєнних та політичних ризиків під час здійснення видів діяльності Експортно-кредитного агентства», розроблену Мінекономіки.
Прийняття цієї постанови передбачає збільшення інструментів страхування воєнно-політичних ризиків під час війни в Україні, що має сприяти залученню інвестицій в українську економіку вже зараз. Постанова № 388 дозволить удосконалити правове регулювання переліку воєнних та політичних ризиків, умов і порядку страхування або перестрахування воєнних та політичних ризиків при здійсненні видів діяльності Експортно-кредитного агентства.
До того ж, прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 02.11.2023 № 1140 «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для гарантування безпеки судноплавства та сприяння стабільності морських перевезень», що передбачає гарантування безпеки судноплавства та сприянню стабільності морських перевезень шляхом створення сприятливих умов для роботи операторів, фрахтувальників та/або власників морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав у територіальному морі України під час збройної агресії Російської Федерації проти України та воєнних дій на території України та забезпечення сталого експорту української продукції через порти України та запобігання поглибленню світової продовольчої кризи. Сьогодні вже видані перші страхові поліси в рамках цієї ініціативи.
Крім того, на міжнародному рівні Мінекономіки ведеться постійна робота з такими організаціями як Світовий банк, MIGA, DFC, ЄБРР, а також з Експортно-кредитними агентствами країн партнерів.
MIGA є активним провайдером страхування в Україні, видавши гарантії страхування воєнних (політичних) ризиків з початку повномасштабного російського вторгнення на суму понад $ 324 млн.
Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) схвалила проекти щодо страхування воєнних ризиків в Україні загальною вартістю понад $380 млн для підтримки продовольчої безпеки, малого бізнесу, системи охорони здоров'я та міжнародної торгівлі.
Також, в цьому році очікується повноцінний запуск програми страхування ризиків ЄБРР та залучення більшої кількості експортно-кредитних агентств до страхування інвестицій.
Отже, Україна зазнала значних збитків за два роки війни. І нашим пріоритетом на найближчий час лишається ліквідація негативних наслідків від завданих збитків.
За результатами оновленого звіту «Швидка оцінка шкоди та потреб в Україні» (RDNA3), проведеного спільно Світовим банком, Урядом України, Європейською комісією та Організацією Об’єднаних Націй за підтримки інших партнерів, за підсумками майже двох років війни станом на 31.12.2023:
- майже 152 млрд дол. США – прямі збитки в Україні. Найбільше постраждали сектори житла, транспорту, енергетики та сільського господарства, торгівлі та промисловості;
- понад 499 млрд дол. США – економічні втрати, а саме порушення економічних потоків, виробництва та додаткові витрати, пов'язані з війною;
- майже в 486 млрд дол. США оцінюються потреби України на реконструкцію та відновлення.
Уряд України робить важкий вибір щодо визначення пріоритетів витрат для захисту життя та добробуту та підтримки економіки. Сьогодні нашим стратегічним завданням є перемогти у цій війні. У цьому контексті головними пріоритетами є забезпечення спроможності:
- фінансувати основні функції держави;
- надавати критично важливі послуги своїм громадянам;
- і відбудовувати вже зараз країну за ключовими пріоритетами відновлення та реконструкції, сформованими за результатами RDNA3:
- Енергетика, включаючи відновлення та ремонт ліній передачі та розподілу, а також відновлення та децентралізацію генеруючих потужностей, включаючи розвиток відновлюваних джерел енергії та захист електромережі.
- Транспорт, з фокусом на внутрішньому та транскордонному сполученні, включаючи ремонт та реконструкцію доріг, залізниць, мостів, портів, пунктів пропуску та поштових послуг.
- Житлово-комунальне господарство, в тому числі поточний ремонт і капітальна реконструкція житла, а також реконструкція та відновлення послуг централізованого опалення, енергоефективності, водопостачання та водовідведення, послуги поводження з відходами.
- Соціальна інфраструктура та послуги, включаючи ремонт, реконструкцію та сервісне відновлення шкіл і закладів охорони здоров’я, а також соціально-культурної інфраструктури та послуг.
- Промисловість і послуги, що охоплює основну підтримку приватного сектора, включаючи промисловість і торгівлю, агробізнес та зрошення, з фокусом на зниження ризиків для інвестицій і торгівлі.
- Міжгалузеві пріоритети, включаючи розмінування, телекомунікації, цифрову та кібербезпеку, реагування на надзвичайні ситуації та цивільний захист, а також демократію, правосуддя та права людини.