У період 6 та 8 квітня 2021 року у Світовій організації торгівлі проходило засідання, присвячене третьому Огляду торговельної політики Катару. Проведення цього заходу дозволило членам СОТ обговорити та поглибити своє розуміння основних змін економічної, торговельної та інвестиційної політики Катару з часу попереднього огляду у 2014 році, порушити запитання та отримати письмові відповіді. Зокрема, 17 членів СОТ завчасно направили свої запитання до Катару, а безпосередньо під час засідання виступи озвучили представники 31 делегацій, у тому числі і від України.
Катар – країна, багата на вуглеводні, з невеликою чисельністю корінного населення. Близько 95 відсотків від загальної чисельності економічно активного населення Катару становлять іноземні працівники (1,9 млн. осіб). Політика Катару переважно спрямована на забезпечення диверсифікації економіки з метою зменшення залежності від нафтопродуктів та збільшення приватного сектору. Середні темпи зростання ВВП у 2014-2020 роках щоквартально становили 1,9 відсотка (2,3 відсотка до пандемії COVID-19), незважаючи на постійне уповільнення – з 5,3 відсотка у 2014 році до 0,8 відсотка у 2019 році. ВВП на душу населення склав 62,8 тис. доларів США у 2019 році.
У період між оглядами перед економікою Катару поставали три основні виклики: різке зниження міжнародних цін на енергоносії у 2014-2015 роках; вплив ескалації політичної напруженості у регіоні у 2017 році; пандемія COVID-19. Катар продемонстрував стійкість у подоланні зазначених викликів, забезпечивши макроекономічну стабільність шляхом реалізації зваженої фіскальної та монетарної політики. Крім того, досягненню позитивних економічних тенденцій сприяло здійснення заходів, спрямованих на зменшення витрат, пов’язаних з веденням бізнесу, завдяки подальшому відкриттю економіки Катару для міжнародної торгівлі та іноземних інвестицій. Створення інфраструктури для проведення Чемпіонату світу з футболу у 2022 році стало також одним із головних економічних стимулів розвитку.
Сальдо зовнішньої торгівлі товарами Катару є позитивним. Водночас цей показник зменшився з 96 млрд. доларів США у 2014 році до 44 млрд. доларів США у 2019 році, що обумовлювалося значним зниженням цін на нафту та газ. Скорочення обсягів експорту відбулося у період між 2014 і 2016 роками (падіння з 127 млрд. доларів США до 57 млрд. доларів США). Подальше зростання цін на скраплений природний газ призвело до пожвавлення експорту у 2017-2018 року, з послабленням у 2019 році. Товарна структура експорту залишалася в основному незмінною у період між оглядами: нафтові гази та інші газоподібні вуглеводні (61,9 відсотка від загального обсягу у 2019 році); нафтомасла, сирі (17 відсотків); нафтомасла, інші (7 відсотків); хімічна продукція (4,4 відсотка); пластмаси та гума (3,3 відсотка). Основним напрямом експорту товарів з Катару є країни Азії (близько 80 відсотків). Обсяги імпорту товарів були відносно стабільними і коливалися щороку у межах від 29 до 32,6 млрд. доларів США. У структурі імпорту домінували такі категорії товарів як машини, електричне обладнання (26,6 відсотка від загального обсягу у 2019 році) та транспортне обладнання (12,5 відсотка у 2019 році при 20,8 відсотка у 2014 році), різні споживчі товари (понад 30 відсотків). У 2019 році 29,6 відсотка ввезених до Катару товарів походило з ЄС; 18,7 відсотка – з США; 11,9 відсотка – з Китаю; 5,2 відсотка – з Індії; 4,1 відсотка – з Туреччини; 4,4 відсотка – з країн-учасниць Ради співробітництва арабських держав Перської затоки; 3 відсотки – з Японії; 10,1 відсотка – з інших країн Азії тощо.
Довідково: у 2020 році товарообіг між Україною та Катаром зріс на 69,2 відсотка у порівнянні з попереднім роком (до 139,2 млн. доларів США у вартісному виразі). При цьому обсяг експорту українських товарів до Катару збільшився на 75,7 відсотка і склав 131,6 млн. доларів США, а обсяг імпорту в Україну товарів з Катару – на 2,7 відсотка (до 7,5 млн. доларів США).
Катар застосовує єдиний митний тариф країн-учасниць Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. Ставки ввізних мит є достатньо низькими (проста середня MFN ставка, що застосовувалася у 2020 році, становила 5,1 відсотка) та відносно простими (адвалорне мито застосовується майже за всіма (99,3 відсотка) тарифними лініями). Тарифи на сільськогосподарську продукцію залишаються вищими (7,7 відсотка) у порівнянні з несільськогосподарською продукцією (4,6 відсотка). У відповідь на пандемію COVID-19 у минулому році Катаром було запроваджено тимчасове звільнення від сплати митних зборів при ввезенні продуктів харчування та медичних товарів, що діяло протягом дев’яти місяців 2020 року.
Під час згаданого засідання члени СОТ високо оцінювали результати реалізації численних реформ інституційного та регуляторного середовища Катару, здійснених з метою покращення умов ведення бізнесу, а також удосконалення торговельної та інвестиційної політики. Серед іншого, згадувалися такі заходи як реструктуризація міністерств та державних установ; підвищення прозорості політики через запровадження електронного урядування, правового та комерційного електронних порталів; розвиток електронної системи єдиного вікна, що використовується при митному оформленні; внесення змін до законодавства про іноземні інвестиції, що передбачають можливості для іноземних інвесторів щодо володіння до 100 відсотків капіталу, та створення нового органу з просування інвестицій; зміни режиму вільних зон; сприяння розвитку приватно-державного партнерства; удосконалення законодавства про права інтелектуальної власності. Зважаючи на переважну чисельність іноземних працівників серед економічно активного населення Катару, багато учасників вітали також реформи Катару у сфері регулювання ринку праці та імміграції.
Під час обговорення значна увага приділялася результатам реалізації соціально-економічної стратегії розвитку Катару, визначеної у документі “The Qatar National Vision 2030”, де передбачено необхідність диверсифікації економіки Катару, зменшення її залежності від вуглеводневого сектору та трансформації Катару у передову країну, здатну підтримувати власний розвиток та забезпечувати високий рівень життя свого населення та майбутніх поколінь, до 2030 року. Деякі учасники висловлювали думки, що скорочення попиту на енергоресурси через пандемію COVID-19 є можливостю для Катару прискорити трансформацію своєї економіки у більш стійку модель економічного розвитку.
Члени СОТ вітали дотримання Катаром взятих зобов’язань у рамках багатосторонньої торговельної системи та активну участь у діяльності СОТ. Згадувалося про прийняття Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі та Протоколу СОТ про внесення змін до Угоди ТРІПС, участь у реалізації спільних ініціатив щодо сприяння залученню малих і середніх підприємств у міжнародну торгівлю, розвитку електронної комерції, спрощення інвестування, а також підтримка спільної заяви членів СОТ щодо Всесвітньої продовольчої програми. Водночас учасники засідання закликали Катар приєднатися також до Угоди СОТ про державні закупівлі та до участі у реалізації ініціатив щодо внутрішнього регулювання послуг, розширення прав і можливостей жінок у торгівлі. Порушувалося питання і щодо статусу Катару як країни, що розвивається.
Визнаючи результати багатьох реформ, досягнуті Катаром у період між оглядами, учасники засідання зазначали і про деякі аспекти торговельного та інвестиційного режимів, які потребують подальшої уваги.
Так, занепокоєння членів СОТ викликали заходи, які, на їх думку, мають обмежувальний або обтяжливий для торгівлі характер, наприклад, вимоги щодо необхідності підтвердження в посольствах чи консульствах сертифікатів походження та комерційних інвойсів перед імпортуванням; застосування різних ставок акцизного податку на напої; процедури митної оцінки; санітарні та фіто-санітарні вимоги щодо молочних продуктів та процедури сертифікації халяль; нові тендерні процедури та вимоги щодо місцевої складової під час проведення державних закупівель; процес та переваги отримання свідоцтва про реєстрацію авторських прав; неприйняття гарантійних листів від банків, які незареєстровані у центральному банку.
Зазначалося також і про затримки направлення Катаром необхідних нотифікацій до СОТ, зокрема стосовно: підтримки у сфері сільського господарства; сільськогосподарських експортних субсидій; субсидіювання; ліцензування імпорту; кількісних обмежень; митної оцінки; державних торговельних підприємств; вимог щодо імпорту, експорту та транзиту; торгівлі послугами.
Всього Катаром було завчасно отримано понад 270 письмових запитань від різних членів СОТ, у тому числі від України.
Довідково: запитання, направлені від України, стосувалися: заходів, спрямованих на забезпечення розвитку сільськогосподарського сектору Катару; обмежень імпорту; застосування захисних заходів; інвестиційного режиму та просування інвестування; пільг у сплаті податків у вільних економічних зонах; режиму інтелектуальної власності; результатів реалізації програми електронної комерції тощо.
Процедуру Огляду буде завершено після того, як Катар у місячний термін направить до СОТ відповіді на всі отримані запитання.
З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Урядом Держави Катар та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/408 і WT/TPR/S/408), та інші матеріали щодо торговельної політики цього члена СОТ.