У період 18 та 20 травня 2021 року у Світовій організації торгівлі проходило засідання, присвячене третьому Огляду торговельної політики Киргизстану. Проведення цього заходу дозволило членам СОТ поглибити своє розуміння основних змін економічної, торговельної та інвестиційної політики Киргизстану з часу попереднього огляду у 2013 році, порушити запитання та отримати письмові відповіді.

У період 2014-2019 років економіка Киргизстану демонструвала тенденції сталого розвитку із середнім щорічним темпом зростання ВВП від 4 до 5 відсотків, значним зниженням рівня бідності та збільшенням сектору послуг. Водночас через негативний вплив пандемії COVID-19 очікується, що у 2020 році падіння економіки становитиме більше, ніж 10 відсотків.

Учасники згаданого засідання відзначали виклики, з якими стикається Киргизька Республіка у зв’язку з обмеженим доступом до світових ринків через розташування країни, а також залежністю від гірничодобувного сектору та грошових переказів. Ураховуючи зазначені виклики, а також зважаючи на ситуацію із зовнішнім боргом, деякі члени СОТ зауважували про необхідність комплексної стратегії диверсифікації експортних ринків та залучення інвестицій у нові сектори. Водночас віталися політичні ініціативи, спрямовані на розвиток більш сучасної, сталої та диверсифікованої економіки, зокрема національні стратегії розвитку, прийняті після 2013 року, а також стратегія цифрової трансформації.

Після вступу Киргизстану до Євразійського економічного союзу у 2015 році, тарифний режим зазнав суттєвих змін через застосування єдиного митного тарифу. Зростання ставок ввізних мит та значне зменшення кількості безмитних тарифних ліній негативно вплинуло на доступ до ринків для третіх країн. Так, середня MFN ставка, що застосовувалася у 2020 році, становила 8,4 відсотка при 5 відсотків у 2012 році. Киргизька Республіка подала в СОТ пропозицію про зміни своїх зв’язаних ставок ввізних мит з метою приведення їх у відповідність до Єдиного митного тарифу ЄАЕС, проте це питання ще не вирішено, і на сьогодні ставки за 3880 тарифними лініями перевищують відповідний зв’язаний рівень в СОТ. Тарифні квоти застосовуються на чотири категорії товарів (різні види м’ясної продукції та тростинний цукор). У зв’язку з пандемією COVID-19 ЄАЕС було запроваджено тимчасове звільнення від сплати ввізного мита для деяких категорій товарів, зокрема харчової, медичної та дитячої продукції. Зазначені аспекти тарифної політики Киргизстану викликали запитання та занепокоєння у членів СОТ.

Крім того, порушувалися питання щодо застосування заборон імпорту та експорту, змін процедури митної оцінки, використання мінімальних цін, застосування непрямих податків, схем просування експорту, приватизації та реформування державних підприємств, захисту прав інтелектуальної власності та технічних регламентів, запроваджених у деяких сферах без урахування міжнародних стандартів та правил СОТ (наприклад, нещодавно прийнятий технічний регламент про безпеку алкогольної продукції). Водночас члени СОТ вітали заходи, що реалізуються Киргизькою Республікою з метою досягнення більш відкритого торговельного режиму, зокрема розвиток системи “єдиного вікна”, внесення змін до законодавства про захист прав інтелектуальної власності та державні закупівлі, а також лібералізацію візових вимог для туристів. Відзначалися заходи, спрямовані на удосконалення антикорупційного законодавства, зміцнення судової та правоохоронної системи, підвищення прозорості та ефективності державного управління.

Під час зазначеного огляду особливу увагу членів СОТ було приділено інвестиційному режиму Киргизстану. Відзначаючи його відносну відкритість, наголошувалося на необхідності забезпечення більш стабільного, прозорого та передбачуваного клімату для залучення іноземних інвестицій, створення сприятливих умов для ведення бізнесу, що вимагає проведення фундаментальних реформ, включаючи підвищення якості державного управління. Ураховуючи важливу роль прямих іноземних інвестицій в економіці Киргизстану, на думку багатьох членів СОТ, саме це має бути критичним аспектом його економічної та інвестиційної політики.

Під час засідання учасники вітали активну участь Киргизької Республіки у СОТ та підтримку багатосторонньої торговельної системи. Зазначалося про прийняття Киргизстаном у 2016 році Протоколу СОТ про внесення змін до Угоди ТРІПС та Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, а також про участь у реалізації спільних ініціатив в рамках СОТ, таких як сприяння інвестуванню заради розвитку, залученню малих і середніх підприємств у міжнародну торгівлю. Водночас висловлювалися пропозиції щодо приєднання Киргизстану і до ініціатив щодо електронної комерції та внутрішнього регулювання у сфері послуг, а також до участі у неформальній робочій групі з торгівлі та гендерних питань. Крім того, деякі учасники пропонували Киргизстану приєднатися до Угоди СОТ про державні закупівлі. Зазначалося і про необхідність дотримання Киргизькою Республікою своїх зобов’язань щодо направлення нотифікацій до СОТ, зокрема стосовно ліцензування імпорту, державної підтримки у сільському господарстві та експортних субсидій, державної підтримки, заходів забезпечення харчової безпеки тощо.

Всього Киргизстаном було завчасно отримано 158 письмових запитань від 11 членів СОТ, а безпосередньо під час засідання свої виступи озвучили представники 20 делегацій, у тому числі від України.

Довідково: запитання, направлені від України, стосувалися: тимчасових заборон імпорту; особливостей інвестиційного режиму, у тому числі ліцензування інвестиційної діяльності; методів визначення митної вартості; мінімальних імпортних цін; тарифного режиму та застосування ставок ввізних мит; податкової політики; процедур ліцензування імпорту; заборон та обмежень експорту; намірів щодо приєднання Киргизстану до Угоди СОТ про державні закупівлі; розвитку системи сільськогосподарських кооперативів та створення агропромислових кластерів; захисту прав інтелектуальної власності тощо.

Обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Киргизстаном у 2020 році склав 46,9 млн. доларів США, що перевищувало рівень 2019 року на 10,4 відсотка. Експорт з України до Киргизстану збільшився на 11,6 відсотка та становив 44,1 млн. доларів США. Імпорт з Киргизстану до України зменшився на 6,7 відсотків та склав 2,8 млн. доларів США. Сальдо торговельного балансу для України було позитивним - 41,3 млн. доларів США.

За обсягами двосторонньої торгівлі товарами з Україною Киргизстан займає соте місце серед усіх країн світу та дев’яте місце серед країн СНД (станом на лютий 2021 року).

Процедуру Огляду буде завершено після того, як Киргизстан у місячний термін направить до СОТ відповіді на всі отримані запитання.

З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Урядом Киргизької Республіки та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/411 і WT/TPR/S/411), та інші матеріали щодо торговельної політики цього члена СОТ.