Міністерство економіки України

Мета реформи

Створення сприятливих умов для розвитку сильного та конкурентоспроможного сектору малого і середнього підприємництва, зокрема, шляхом забезпечення передбачуваності регуляторного середовища та розширення доступу до знань, ринків, капіталу, враховуючи тимчасово обмежені можливості фінансової підтримки та значні виклики, що постали перед країною.

 

Що передбачає реформа? Етапи впровадження реформи

Реформа передбачає:

• реалізацію заходів підтримки малого та середнього бізнесу, спрямованих на: забезпечення доступу до фінансів, забезпечення доступу до ринків, створення інфраструктури розвитку малого та середнього бізнесу;
• зменшення регуляторного тиску на суб’єктів малого та середнього підприємництва шляхом спрощення та цифровізації дозвільних та ліцензійних процедур, впровадження ефективних інструментів регулювання доступу на ринки;
• розвиток саморегулювання господарської та професійної діяльності;
• підвищення рівня захисту прав споживачів шляхом гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС;
• удосконалення та перебудова системи державного нагляду (контролю) з карально – репресивної на превентивну та переорієнтування всіх, без виключень, органів державного нагляду (контролю) на ризик-орієнтований підхід при плануванні перевірок підприємців з урахуванням оцінки ризиковості їх діяльності.

 

Що вже змінилось завдяки реформі?

У частині доступу до фінансів:

Урядом запроваджено великий проект грантової безповоротної підтримки нових бізнесів під загальною назвою “єРобота”, основою якого є програми грантового фінансування, а саме: мікрогранти для запуску нового або розвитку діючого бізнесу, для аграріїв на створення або розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства, а також на створення або розвиток тепличного господарства, для створення й розвитку переробних підприємств, для створення або розвитку власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей.

Найбільш популярна програма надання мікрогрантів для запуску нового або розвитку діючого бізнесу (Програма “Власна справа”; постанова Уряду від 21.06.2022 № 738).

Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу:

150 000 гривень у випадку створення одного робочого місця;

250 000 гривень у випадку створення не менше двох робочих місць.

Протягом 2022 року проведено дванадцять хвиль відбору отримувачів для надання мікрогрантів на розвиток власного бізнесу.

Загалом, за цей період подано 16 173 заявки для одержання мікрогрантів на суму 3 704 млн гривень, з яких Державним центром зайнятості прийнято 3321 позитивне рішення про надання мікрогрантів на суму 776,8 млн гривень.

Протягом 2023 року станом на 11.09.2023 подано 15 673 заявки на отримання мікрогранту на започаткування чи розвиток бізнесу за програмою “Власна справа” на загальну суму 3 645 млн гривень, з яких прийнято рішення про надання мікрогрантів 4 044 отримувачам на загальну суму 961 млн гривень.

Щодо надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей: на розгляд до Державного центру зайнятості уповноваженим банком було направлено 284 заявки отримувачів гранту на створення або розвиток власного бізнесу на загальну суму 112 млн грн. з яких прийнято позитивних рішень по 88 отримувачам на загальну суму 32,5 млн грн. (станом на 11.09.2023).

Мінекономіки за підтримки проекту USAID “Конкурентоспроможна економіка України” розроблено інтерактивний дешборд програм грантової підтримки для створення або розвитку власного бізнесу, який розташований за посиланням.

Метою функціонування дешборду є забезпечення оперативного моніторингу та відображення результатів реалізації програм надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу та надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, які реалізуються відповідно до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738.

Активізовано та удосконалено Державну програму “Доступні кредити 5-7-9%”.

Довідково: станом на 08.09.2023 видано 71 552 кредити на загальну суму 231 568 млн гривень: 51% - у галузі сільського господарства; 25% - торгівля та виробництво, 14% - промислова переробка.

Лідерами за сумами укладених договорів є Львівська (8%), Одеська (7%), Дніпропетровська (8%), Харківська (6%), Київська (7%), Вінницька (6%) області та м. Київ (10%).

Передбачені програмою заходи є універсальним та дієвим механізмом кредитування, зокрема, мікро- та малого бізнесу незалежно від сфери їх діяльності з фінансовою державною підтримкою суб’єктів підприємництва у вигляді компенсації відсотків за отриманими кредитами та гарантій Фонду, що робить кредитування для них більш доступним.

Результати впровадження програми “Доступні кредити 5–7–9%” свідчать про її ефективність, а кількість поданих станом на 08.09.2023 заявок на участь у ній (226 221 запитів на кредити на суму 480 770 млн гривень, з яких 123 010 заявок з пакетами документів) – про великий попит суб’єктів господарювання на державну підтримку в рамках цієї програми.

У частині зменшення регуляторного тиску:

Скасовано необхідність отримання переважної більшості дозволів і ліцензій окрім високоризикованих сфер.

Удосконалено практику декларативного принципу шляхом цифровізації, збільшення точок доступу бізнесу до послуг.

Започаткування бізнесу здійснюється на підставі подання декларацій через Портал Дія.

Спрощено умови провадження для більшості видів господарської діяльності шляхом прирівнювання декларації до ліцензії та дозволу.

Довідково: переведено на декларативний принцип:

- 58 дозволів з 86 (Закон України “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності");

- 13 ліцензій з 35 (Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності");

- до 500 інших публічних послуг для бізнесу.

Створено законодавче поле для переведення в online режим усіх ліцензійних процедур.

Подання документів, одержання ліцензій, оскарження рішень можна робити без паперової бюрократії. Ліцензійні процедури максимально переводяться в цифровий режим. Менше часу та коштів витрачатиметься на адміністративні процедури, менше прямих контактів бізнесу та чиновників.

Запроваджено online режим засідань Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

Урядом утворено Міжвідомчу робочу групу з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності, одним із основних завдань якої є сприяння координації дій центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах господарської діяльності, щодо застосування інструментів державного регулювання у відповідних сферах господарської діяльності (ліцензій, дозволів, результатів надання публічних (електронних публічних), зокрема адміністративних послуг, з метою їх оптимізації, удосконалення або скасування таких інструментів.

З метою зменшення регуляторного тиску на бізнес та оптимізації процедур застосування інструментів державного регулювання господарської діяльності Уряд постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 № 44 утворив Міжвідомчу робочу групу з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (далі – МРГ).

МРГ утворено у складі: співголів – Першого віце-прем’єр-міністра України — Міністра економіки, Віце-прем’єр-міністра України — Міністра цифрової трансформації, членів МРГ – Міністра захисту довкілля та природних ресурсів, першого заступника Міністра економіки, першого заступника Міністра цифрової трансформації, заступника Міністра юстиції, заступника Міністра фінансів, Голови Державної регуляторної служби та представника департаменту регуляторної політики та підприємництва Мінекономіки, секретаря Міжвідомчої робочої групи.

Одним з основних завдань МРГ є сприяння координації дій центральних органів виконавчої влади щодо застосування інструментів державного регулювання у відповідних сферах господарської діяльності.

Така координація дій відбувається, зокрема, в межах засідань МРГ, які проводяться не рідше двох разів на місяць.

Наразі проведено 8 засідань МРГ, на яких всього розглянуто 671 інструмент державного регулювання.

За результатом рекомендовано:

- скасувати 187 регуляторних інструментів;

- діджиталізувати (оцифрувати) – 142;

- переглянути (змінити) – 161.

Крім того, проведено засідання МРГ щодо:

- загальних регуляторних правил (перевірки бізнесу, тощо);

- агросфери (ринку виноградарства, технічних конопель, використання водних біоресурсів);

- будівництва (перегляд ДБН);

- медицини (санітарні паспорти);

- транспорту (реєстрації, розмитнення, сертифікації авто);

- відновлення (оптимізація у сфері освіти та культурної спадщини).

Робота МРГ триває.

У частині підвищення рівня захисту прав споживачів:

Впроваджено обмеження на проведення заходів державного нагляду та контролю і державного ринкового нагляду у т. ч. нехарчової продукції в умовах воєнного стану.

Урегульовано здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) під час воєнного стану.

З метою гармонізації національної системи захисту прав споживачів з принципами, підходами та кращими практиками Європейського Союзу розроблено проект Закону України «Про захист прав споживачів», який зареєстровано у Верховній Раді України 05.10.2021 за № 6134 (далі – проект Закону), прийнято у першому читанні 06.10.2022.

Проектом Закону передбачено імплементацію Директив ЄС, зазначених в Додатку XXXIX до Глави 20 Угоди про асоціацію, спрямованих на врегулювання питань, пов’язаних з гарантіями для споживачів, позначенням цін, альтернативним вирішенням споживчих спорів офлайн та онлайн, контрактів із споживачами, зокрема контрактів таймшеру, електронною комерцією, забороною несправедливих торговельних практик.

Крім того, проектом Закону передбачено:

створення рівних умов для здійснення електронної торгівлі суб’єктами господарювання;

зменшення навантаження на бізнес шляхом усунення застарілих норм із Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема звільнення суб’єктів господарювання від обов’язку створювати обмінний фонд товарів;

надання Держпродспоживслужбі права звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до веб-сайту (частини веб-сайту, програмного забезпечення) суб’єктів господарювання, які використовують нечесну підприємницьку практику, порушують законодавство про захист прав споживачів та права відновлення доступу до веб-сайту, у разі забезпечення суб’єктом господарювання достовірної інформації про себе;

звільнення від судового збору в усіх судових інстанціях споживачів, Держпродспоживслужбу та громадські об’єднання споживачів у справах щодо захисту прав споживачів.

Наразі проект Закону готується до розгляду у другому читанні.

 

Стратегічні цілі

• забезпечення ефективної державної політики з розвитку підприємництва;
• створення умов для підвищення рівня доступу підприємств до фінансів;
• стимулювання розвитку підприємницької культури та компетенцій;
• створення умов для підвищення рівня доступу підприємств до ринків, удосконалення процедур доступу;
• стимулювання розвитку інновацій;
• впровадження моделі ефективного саморегулювання господарської та професійної діяльності;
• гармонізація системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС;
• створення прозорих та зрозумілих правил перевірок бізнесу.

 

Цілі та завдання на поточний рік

 

• розширення фінансової підтримки бізнесу за рахунок, зокрема, реалізації програми надання мікрогрантів для запуску нового або розвитку діючого бізнесу, на яку у 2023 році передбачено 1,8 млрд грн, що дозволить надати мікрогранти понад 7000 отримувачам протягом 20 хвиль подачі заявок;
• удосконалення та популяризація Державної програми “Доступні кредити 5-7-9 %”, механізму портфельних кредитних гарантій, розвиток альтернативних способів фінансування, створення та популяризація навчальних програм та матеріалів щодо фінансової грамотності;
• забезпечення доступу українським підприємцям до європейських інструментів розвитку та підтримки бізнесу шляхом приєднання України до програми Європейського Союзу “Єдиний ринок”;
• підвищення інституційної спроможності держави у реалізації державної політики у сфері розвитку підприємництва шляхом забезпечення повноцінного функціонування державної установи “Офіс з розвитку підприємництва та експорту”, як одного з ключових суб’єктів в інфраструктурі підтримки бізнесу;
• забезпечення цифровізації функціонування ліцензування, дозвільної системи у сфері господарської діяльності та декларативного принципу; спрощення та оптимізація засобів адміністративного регулювання бізнесу (супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про внесення змін до законодавчих актів України щодо дозвільної системи у сфері господарської діяльності та спрощення доступу на ринки” (реєстр. № 4219 від 15.10.2020);
• створення умов для поширення саморегулювання господарської та професійної діяльності (супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про саморегулювання господарської та професійної діяльності” (реєстр. № 4221 від 15.10.2020);
• прирівнення спрощеного декларативного способу виходу на ринки за правовим статусом до ліцензій, дозволів, інших публічних послуг; продовження строку дії раніше отриманих ліцензій, дозволів; відстрочення подання звітів (повідомлень, інших документів), а також періодичних, чергових платежів за ліцензіями, іншими результатами надання публічних послуг (супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов запровадження господарської діяльності в період (надзвичайного) стану в Україні” (реєстр. № 7331 від 29.04.2022);
• створення умов задля підвищення рівня захисту прав споживачів до європейського рівня (супроводження проекту Закону України “Про захист прав споживачів” (реєстр. № 6134 від 05.10.2021) у Верховній Раді України);
• перебудова системи державного нагляду (контролю) з карально – репресивної на превентивну (супроводження проекту Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю)” (реєстр. № 5837 від 05.08.2021) у Верховній Раді України);
• підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) (супроводження проекту Закону України “Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю)” (реєстр. № 5838 від 05.08.2021) у Верховній Раді України).

 

Відповідальні за впровадження реформи

Мінекономіки, Мінфін, НБУ, державна установа “Офіс з розвитку підприємництва та експорту”, Мінцифри, МОН, ДРС.

 

Додаткові матеріали (матеріали за темою, посилання на інформаційні ресурси)

• Закон України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”;
• Національна економічна стратегія на період до 2030 року (постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 179);
• Закони України: “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (викладається у новій редакції)

                                       “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”

                                        “Про ліцензування видів господарської діяльності”

                                        “Про адміністративні послуги”

                                        “Про захист прав споживачів” (викладається у новій редакції)

                                        “Про основні засади державного нагляду (контролю)” (викладається у новій редакції)

• Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони;
• Проєкт Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва на період до 2027 року

 

Більше інформації про реформу розвитку підприємництва за посиланням