Підвищення прозорості перевірок, зменшення навантаження на доброчесний бізнес і вдосконалення процесу оскарження незаконних дій інспекторів.

На це спрямовані зміни в інспекційному законодавстві, відображені в проекті закону “Про основні засади державного нагляду (контролю)”, який розроблявся Мінекономіки спільно з експертами BRDO та за участі Державної регуляторної служби України за підтримки програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України”.

Одна з ключових змін — залежність тривалості перевірки не від розміру підприємства, а від його ступеня ризику. Таким чином, інспектори зможуть ретельніше перевіряти високоризикові підприємства та не обтяжувати надмірними перевірками підприємства з незначним ступенем ризику. Разом із тим, обмеження щодо граничної тривалості перевірки малих і мікропідприємств збережено: незалежно від ступеня ризику їх можуть перевіряти планово не більше 5 днів.

«Сьогодні система державного нагляду (контролю) побудована таким чином, що її дії направлені, в першу чергу, на виявлення порушень та застосування санкцій до суб’єктів господарювання. Через швидкість змін в законодавстві, відсутність інформації в потрібний час, а також відсутність продуктивного діалогу між бізнесом і органами державного нагляду (контролю), ця система радше виглядає каральною. Наше завдання – перевести її з каральної на превентивну та сервісну.

Розробка законопроекту, яким запроваджується нова редакція Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю)», спрямованого на створення превентивної і ризик-орієнтованої системи державного нагляду (контролю), дозволить зменшити регуляторне навантаження на доброчесний бізнес та запровадити додаткові інструменти забезпечення прав громадян на безпечне середовище», — сказав Олександр Палазов, директор департаменту регуляторної політики та підприємництва Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України.

Новостворені підприємці одержать право звернутися до органів контролю за добровільним безкоштовним аудитом. Така перевірка не передбачатиме санкцій у разі виявлення порушень, однак, за позитивного висновку інспектора, впливатиме на зменшення частоти планових заходів контролю щодо такого об'єкта. Водночас, якщо підприємцю більш комфортно взаємодіяти з незалежними недержавними уповноваженими організаціями, він може звернутися до них за відповідним платним аудитом. Позитивні результати такого аудиту також впливатимуть на зниження частоти планових перевірок.

«Багато аспектів перевірок переносяться в цифрову площину. Кожен суб’єкт господарювання матиме доступ до електронного кабінету, де будуть вказані всі дані про перевірки. Він зможе з ними ознайомитися, звернутися до органів влади чи оскаржити дії в цифровому вигляді», — зазначив т.в.о. голови Державної регуляторної служби України Олег Мірошниченко.

Крім цього, законопроект запроваджує можливість переходу всіх учасників — як бізнесу, так і інспекторів, – на єдину електронну систему взаємодії. Документом розширюється перелік інформації, яку орган контролю має вносити в електронний кабінет Інспекційного порталу – пілотного модуля передбаченої законом системи для бізнесу, на якому зібрано всю інформацію про державні перевірки. Це дозволяє автоматизувати більшу кількість процесів та отримувати доступ до ширшого переліку даних про стан перевірок.

«Сьогодні це потрібно всім – бізнесу, який, таким чином, зможе убезпечитися від неправомірних дій інспекторів; споживачам, які мають знати, скільки порушень зафіксовано органами контролю в певному магазині чи дитячому садочку; самим інспекціям, які матимуть достатню базу даних для оцінки власної ефективності», – підкреслила Яна Горюнова, керівниця з інформаційних технологій Офісу ефективного регулювання BRDO.

Щоб дізнатися більше про зміни в інспекційному законодавстві, ми підготували для вас презентацію у форматі PDF.