gov.ua Державні сайти України

Мінекономіки Інформаційні ресурси

Міністерство економіки України

Про Міністерство

Керівництво Структура Міністерства Команда підтримки реформ (Reform Support Team) Плани та звіти Правові засади діяльності Взаємодія з державними органами влади Внутрішній контроль Вакансії Підвідомчі організації Контакти Адреса Історія

Діяльність

Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility” Гуманітарне розмінування Інтелектуальна власність Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування Промислова політика Корпоративне управління та реформування державної власності Економіка оборони і безпеки Інноваційна діяльність Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво Умови праці Трудова міграція Публічні закупівлі Соціальний діалог Сфера зайнятості Адміністративні послуги Розвиток торгівлі та захист прав споживачів Регуляторна діяльність Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції Міжнародна торгівля Преференційні торговельні угоди Діяльність України у Світовій організації торгівлі Регулювання товарного біржового ринку Торговельний захист Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС Співробітництво з НАТО Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії Технічне регулювання

Бізнесу

Інвестиції в Україну та відновлення економіки Cемінари для бізнесу: Операції в Україні, що фінансуються Світовим банком і Цільовим фондом URTF Приватизація триває: менше держави в економіці єРобота: Гранти від держави на відкриття чи розвиток бізнесу Санкційний контрнаступ України Розвиток малого і середнього підприємництва Бізнес-клімат Державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності

Громадськості

Звернення громадян Електронне звернення Громадська рада при Міністерстві та громадська експертиза Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні Міністерства Доступ до публічної інформації Виконання Закону України “Про очищення влади” Запобігання проявам корупції Безоплатна правова допомога Доступна іпотека: державна допомога у придбанні житла “Армія відновлення”: відбудовуємо країну

Воєнний стан: громадянам та бізнесу

Громадянам Бізнесу Воєнна економіка, бронювання працівників Пошук вхідної кореспонденції від ГШ ЗС України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель

Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях

Умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Та

Або

За винятком

Додаткова умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Шукати за номером звернення

Номер

Рiк

Bідібрати результати

За темою

За тегами

Останні запити та відповіді

Сортувати за

Очистити

30.01.2020

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

2412 / 2542

Комунальний заклад (лікарню) реорганізовано в комунальне некомерційне підприємство (КНП), яке є правонаступником. Відповідно до ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Якщо юридичну особу реорганізовано, її майно, права та обов’язки переходять до правонаступника. Отже в разі реорганізації юридичної особи шляхом перетворення до нової юридичної особи, яка матиме іншу організаційно-правову форму господарювання, переходить усе майно, всi права та обов’язки попередньої юридичної особи. Процедура реорганізації завершується створенням нової юридичної особи, що стала правонаступником юридичної особи, яка припинила свою діяльність. При цьому нова юридична особа — правонаступник замовника, залежно від стадії публічної закупівлі, на якій відбулася реорганізація (тобто припинилася попередня юридична особа), продовжує закупівлю, якщо вона є замовником в розумінні Закону № 922, і виконує зобов’язання за укладеними договорами як правонаступник (а КНП – є замовником в розумінні Закону). Із завершеними процедурами закупівель та вже укладеними договорами все зрозуміло. Проте, стосовно поточних процедур закупівлі є питання: - Чи зможе новий замовник (тобто КНП) оприлюднити документи та інформацію (Законом передбачена ціла низка документів (інформації) з публічних закупівель, яку має оприлюднити замовник) стосовно закупівель в Prozorro як правонаступник? Адже це пов’язано з тим, що в документах, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, електронна система автоматично заповнює відповідні поля в документах, зазначаючи в них назву попереднього замовника. - Чи реалізована вже на сьогоднішній день ДП «Прозорро» технічна можливість продовження/завершення закупівлі та розміщення інформації правонаступником замовника? Чи достатньо тільки внести зміни до профілю замовника на електронному майданчику і система сама підтягне усі необхідні зміни? Звернувшись із цими питаннями до ДП «Прозорро», ми отримали чітку відповідь: «Інформаційно-телекомунікаційна система «Prozorro» є основою електронної системи закупівель (далі - Системи), що функціонує відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами) (далі - Закон) та розроблена на підставі Технічного завдання, затвердженого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Відповідно до Технічного завдання механізм реалізації можливостей продовжувати/завершувати закупівлі правонаступнику замовника, розпочату іншою юридичною особою-замовником процедуру закупівлі та розміщувати інформацію відповідно до ст.10 Закону в Системі відсутній». Із зазначеного вище виходить, що правонаступник замовника не зможе продовжити/завершити розпочаті процедури закупівель. Їх доведеться скасувати, тому що технічне завдання, затверджене Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, не передбачає механізм реалізації даного права правонаступником. Більше того, відсутність даного механізму, а відтак і саме технічне завдання суперечить нормам ЦКУ та Закону України «Про публічні закупівлі», адже такої причини відміни торгів, як реорганізація, в Законі немає. Резюмуючи наведене вище, прошу надати роз’яснення: - на якій підставі правонаступник замовника - КНП має відміняти поточні процедури закупівель (з посиланням на відповідні статті Законів) та надати відповідні інструкції, або - надати інструкції, яким чином правонаступник замовника може продовжити/завершити розпочаті процедури закупівель

Відповідь

23.10.2021

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

2411 / 2448

ПРЕДМЕТ ЗАКУПІВЛІ Деякі споживачі мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. Кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень (Управління освіти). До набрання чинності Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) вказані вище споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні). Норми нового Закону № 2189-VIII не враховують особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Проте, із внесенням змін до Закону № 922-VIII та із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII та типових форм договорів, затверджених постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, які не передбачають укладання одного договору на декілька приміщень у різних будинках, споживачі (замовники) вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремі договори, розподіляючи їх на договори з надання послуг з водопостачання та договори надання послуг з водовідведення. Це призводить до значної витрати зусиль, часу та затрат на документальне оформлення як у Замовника так і у Товариства (учасника). Предмет закупівлі послуг має визначатись згідно з п. 21 ч. 1 ст.1 Закону № 922-VIII та оскільки у Єдиному закупівельному словнику відсутнє найменування, як однієї «послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», до 2021 року включно замовники, як правило, послуги на централізоване водопостачання закуповували за кодом ДК 021:2015: 65110000-7 – «Розподіл води», а послуги на централізоване водовідведення - ДК 021:2015:90430000-0 «Послуги з відведення стічних вод», у зв’язку із чим на один об’єкт укладалось два окремих договори. Таким чином з урахуванням вимог Закону № 2189-VIII та типових договорів і Закону № 922-VIII, споживач що мав 200 приміщень повинен був оформити 400 договорів (200 договорів на надання послуг з водопостачання та 200 - на водовідведення). Із внесенням змін до Закону № 2189-VIII, додалась ще одна проблема – обов’язкова плата за абонентське обслуговування. Тобто у 2022 році замовники зобов’язані будуть за договором сплачувати не тільки плату за спожиту послугу водопостачання та водовідведення, а ще й плату за абонентське обслуговування. У зв’язку з чим просимо дати детальне роз’яснення: 1. Які показники Єдиного закупівельного словника із наявних на сьогодні та яке найменування предмету закупівлі може обрати замовник для укладення договору на послуги з водопостачання та водовідведення з обов’язковою оплатою абонентської плати? 2. Чи зобов’язані замовники проводити окремо процедуру закупівлі для здійснення плати за абонентське обслуговування, якщо така плата зазначається разом із платою за послуги водопостачання та водовідведення у типових договорах, що затверджений Постановою КМ України №690 від 05.07.2019? Чи повинен укладатись окремий договір на сплату абонентської плати?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Повідомляємо, що порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №708 (далі – Порядок), що встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.

Поряд з цим повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972

При цьому предмет закупівлі визначається замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.

26.02.2021

Запитання Тема: Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись

Розширений перегляд

2411 / 2513

Є необхідність скасувати закупівлі без застосування електронних торгів. Система просить підвантажити документи (довідку). Хто її підписує: голова тенд.комітету, директор чи гол. бух?

Відповідь

15.11.2021

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

2410 / 2359

Наказом 01.11.2021 №281 затверджені нові кошторисні норми у будівництві та визнані такими, що втратили чинність: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013. Відповідно до п.3 Наказу №281 «кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» та «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» набирають чинності з моменту реєстрації їх в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва». 08.11.2021 в реєстрі Єдиної державної електронної системи у сфер будівництва створено запис за даними Настановами: BN01:9602-8057-4368-3519 та BN01:2456-9677-1614-4485. Відповідно до п. 4 Порядку визначення предмета закупівлі (затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2021 №708) Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року №293. Враховуючи вищевикладене, прошу надати роз’яснення щодо здійснення поточних та подальших процедур закупівель, в яких містяться посилання на скасовані Наказом №281 ДСТУ (публікації з посиланнями на ДСТУ в темі предмета закупівлі та у річних планах закупівель, укладення договорів на виконання будівельних та проєктних робіт тощо).

Відповідь

28.12.2021

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

2409 / 2400

Відділ освіти Куп’янської міської ради Харківської області (далі – Замовник) 09 грудня 2021 року розмістив оголошення UA-2021-12-09-004479-c про проведення закупівлі молока. Замовником 17.12.2021 були внесені зміни до тендерної документації. Зокрема в п. 3. «Технічні характеристики» змінено характеристику «Термообробка» з Пастеризоване на Ультрапастеризоване. Замовник фактично змінив предмет закупівлі, але в оголошенні на титульній сторінці тендерної документації та в предметі проекту договору (додаток 4 до тендерної документації) залишив назву предмета закупiвлi Молоко (Код ДК 021:2015:15510000-6 Молоко та вершки), Фактично ж вимагається поставка за Кодом ДК 021:2015:15511210-8 Ультрапастеризоване молоко. Тобто, предмет закупівлі після внесення змін не відповідає оголошенню та змісту тендерної документації. Чи є порушенням такі дії Замовника?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що порядок визначення предмета закупівлі міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC&fNum=53972

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Поряд з цим ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).

У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.

Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.

Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Консультації з питань публічних закупівель

Підписка на новини