Щодо збільшення вартості проектних робіт за Договором про закупівлю ДП «Інститут «Київінжпроект» ТОВ «ПК Проектний комплекс» - Переможець відкритих торгів (Виконавець) на закупівлю «ДСТУ Б.Д.1.1-7:2013. Роботи з розробки «Схеми інженерного захисту територій» (Код ДК 021:2015 – 71320000-7 Послуги з інженерного проектування), оголошених Департаментом житлово-комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Код ДК 0215 (CPV): 71300000-1- Інженерні послуги. Ідентифікатор закупівлі UA-2018-09-14-002704-с. Джерело фінансування робіт – бюджет міста Києва. Ціна тендерної пропозиції визначена Виконавцем на основі нормативної бази чинної на дату проведення торгів. Кошториси складені по формі 3П із застосуванням усереднених показників кошторисної вартості проектних робіт в розрахунку на 1 людино-день у розмірі 513 гривень згідно зі Зміною №2 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво». За результатами проведеної процедури закупівлі між Замовником та Виконавцем укладений Договір відповідно до вимог статті 36 ЗУ «Про публічні закупівлі». 16.10.2018р. набрала чинності Зміна №3 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», якою збільшені усереднені відсоткові показники вартості проектних робіт, збільшені усереднені показники кошторисної вартості проектних робіт в розрахунку на 1 людино-день та індекси визначення кошторисної вартості, які враховують рівень середньомісячної заробітної плати 7800 гривень для розряду складності робіт у будівництві 3,8. Усереднений показник кошторисної вартості проектних робіт в розрахунку на 1 людино-день для проектних робіт збільшено до 1 350 гривень. Також Рішенням Київської міської ради від 20.12.2018р. №485/6536 для комунальних підприємств, установ, організацій у разі фінансування об’єктів будівництва із залученням коштів місцевого бюджету, розмір кошторисної заробітної плати, що враховується при визначенні вартості будівництва, встановлено у розмірі 11 000,00, що відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві 3,8 при виконанні робіт у звичайних умовах. Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Plastts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Вид договірної ціни та порядок її коригування викладені в Договорі про закупівлю наступній редакції: п.3.2 Договірна ціна визначається Сторонами, як динамічна та може коригуватися в процесі виконання робіт у таких випадках: пп.3.2.2 Зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Просимо надати роз’яснення: чи є Зміна № 3 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 в частині збільшення усереднених показників кошторисної вартості проектних робіт в розрахунку на 1 людино-день, підставою, передбаченою п.7 ч.4 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі», для збільшення договірної ціни, розрахованої на стадії участі у торгах відповідно до Зміни №2 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013. Додаток: 1. Копія Листа Мінрегіон від 06.12.2018р. №7/15.1/14009-18.

Проясніть, будь ласка таке питання. На початку року тендерним комітетом був затверджений річний план на 2020р. (більше 200 тис.) і додаток до річного плану (закупівлі до 50 тис. І більше 50 тис.). Після 19 квітня в нас є закупівлі на 50 тис, що підпадають під поняття спрощених (3 закупівлі). Вони знаходяться в парафії УО. Питання: Що, тепер має бути 2 річних плани? Один затверджений ТК, а інший УО (спрощені процедури)? А якщо 2 плани, то як в них вносити зміни? Зміни в Річний план № 1 і зміни в річний план № 2? І ще одне питання. Чи потрібно створювати окремий кабінет під уповноважену особу, якщо вона одночасно є секретарем тендерного комітету?

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що введена в дію 19.04.2020 року, якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Пунктом 2 частини другої ст. 41 Закону визначено, що Переможець процедури під час укладення договору повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру, якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи під час переговорів. Якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, то копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників. Чи має право Учасник у випадку часткової або повної відсутності власних ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження певного виду діяльності, залучати до надання робіт/послуг субпідрядників/співвиконавців, у яких наявні такі дозвільні документи, що вимагаються у тендерній документації і, відповідно, надавати під час укладення договору ліцензії або документи дозвільного характеру субпідрядників/співвиконавців.

В чинному законодавстві чітко передбачені випадки повернення коштів сплачених за розглдя скарги в АМКУ. Але як саме регулюється процедура повернення коштів, якщо скаргу АМКУ не задовольнив, дану скаргу оскаржили в адміністративному суді і суд скасував рішення АМКУ ? Як в такому випадку ми можемо повернути кошти попереднто сплачені за розгляд скарги і чи взагалі передбачено їх повернення?

Відповідно до ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника. Вимога встановлена до Учасника, та підлягає розгляду до визначення результатів розгляду пропозиції. Інформація про наявність/ відсутність податкового боргу змінюється щоденно, у зв’язку з цим постає питання: 1. на яку дату у учасника не повинно бути боргу -–на дату складання пропозиції, або на дату подання пропозиції, або на дату оцінки пропозиції? 2. який ресурс відкритих даних є офіційним та актуальним для перевірки суб’єктів господарювання, які мають податковий борг? Тобто такий, де інформація оновлюється щоденно.