Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.

Поряд з цим, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 90 ЦК України, статті 9 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство з обмеженою відповідальністю повинно мати своє найменування, яке має містити інформацію про його організаційно-правову форму та назву.

Відповідно до частини першої статті 56 ГК України, статей 47-52 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" суб’єкт господарювання (зокрема, товарситво з обмеженою відповідальністю) може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючого товариства з обмеженою відповідальністю з додержанням вимог законодавства.

Довідково інформуємо, що відповідно до пункту 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Водночас порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

При цьому у разі розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі, замовник керується вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, оскільки такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору.