Головна » Діяльність » Співробітництво між Україною та Європейським Союзом » Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС

Календар подій

19
Листопада
Назад Вперед
Пн Вт С Чт Пт Сб Н
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
Переглянути за період:
з
по

Підписка на новини

E-mail
FAQ з питань функціонування вільної торгівлі між Україною та ЄС
07.03.2018 | 09:15 | Департамент міжнародного торговельно-економічного співробітництва та європейської інтеграції

1. На яких умовах здійснюється торгівля між Україною та ЄС?

Починаючи з 1 січня 2016 р. умови торгівлі між Україною та ЄС регламентуються положеннями розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Угоди про асоціації між Україною та ЄС (В період з 1 січня 2016 р. по 31 серпня 2017 р. в режимі тимчасового застосування. З 1 вересня 2017 р. Угода про асоціацію набула чинності в повному обсязі).

2. Що необхідно для того щоб скористатися преференціями в рамках вільної торгівлі з ЄС?

Для того, щоб скористатися преференціями в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС (далі - ПВЗВТ), товар має бути походженням з України або з ЄС та відповідати правилам походження, визначеним у Протоколі І Угоди про асоціацію.

Основним документом, який підтверджує преференційний характер походження товару в рамках ПВЗВТ є сертифікат з перевезення товару EUR.1. А для товарів вартість яких не перевищує  6 000 євро – декларація інвойс (стаття 22 Протоколу І до Угоди про асоціацію).

3. Що таке сертифікат з перевезення товарів EUR.1 та для чого він потрібен?

Сертифікат походження (переміщення) товарів EUR.1 є підставою для отримання преференцій в рамках ПВЗВТ.

З 1 січня 2016 р. сертифікати походження (переміщення) товарів EUR.1 видають митні органи ДФС на безоплатній основі.

Порядок, яким визначено процедуру заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 затверджено наказом Мінфіну від 20.11.2017 № 950.

Важливим фактором є також те, що наявність сертифіката з перевезення товарів з України не вимагається у випадках, якщо:

  • загальна фактурна вартість партії товарів, походженням з України, не перевищує 6 000 євро (для отримання преференцій в країнах ЄС експортер самостійно декларує походження товарів з України в декларації інвойсі);
  • експортер має статус уповноваженого (схваленого) відповідно до статті 23 Правил походження;
  • в країнах ЄС товари оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита Митного тарифу (за винятком положень Правил походження щодо кумуляції та квот).

4. Який орган видає сертифікати з перевезення товарів EUR.1 і скільки ця послуга коштує?

З 1 січня 2016 р. сертифікати походження (переміщення) товарів EUR.1 видають митні органи ДФС на безоплатній основі. З метою організації повноцінного функціонування системи визначено місця видачі сертифікатів – 162 підрозділи митниць, які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників.

Детальну інформацію про місця розташування підрозділів митниць, які здійснюють видачу сертифікатів розміщено на веб-порталі ДФС.

5. Чи може фізична особа скористатися преференціями в рамках ПВЗВТ?

Так, жодних обмежень не має. Преференцію може отримати юридична або фізична особа за умови підтвердження походження товару. Преференція надається лише товарам походженням з України або ЄС, які відповідають правилам походження, визначеним Угодою.

Основні умови щодо підтвердження походження товарів містяться у статті 16 Протоколу І Угоди про асоціацію. Зокрема, товари можуть бути оформлені в преференційному режимі за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1 (зразок наведений у Додатку III до Протоколу І); або

(b) декларація інвойс (у випадках, вказаних у статті 22 (1) Протоколу І), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати (текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до Протоколу І).

При цьому, товари можуть підпадати під дію Угоди без необхідності подання будь-яких з наведених вище документів у випадках, якщо:

  1. Товари надсилаються малими пакунками від одних приватних осіб до інших або становлять частину особистого багажу подорожніх за умови, що ці товари не імпортовані з метою торгівлі й були задекларовані як такі, що задовольняють вимогам Протоколу І до Угоди.
  2. Товари призначені лише для особистого використання, якщо з природи й кількості товарів очевидно, що їхнє комерційне використання не планується.
  3. Сукупна вартість товарів не перевищує 500 євро у випадку малих пакунків і 1 200 у випадку товарів, що входять до складу особистого багажу подорожніх.

6. Що таке статус уповноваженого (схваленого) експортера?

Статус уповноваженого (схваленого) експортера дає змогу українським експортерам при експорті товарів до держав-членів ЄС самостійно визначати країну походження товарів без оформлення сертифіката "EUR.1".

Схваленим експортером може бути підприємство-експортер, юридична особа, зареєстрована в Україні, за винятком митного брокера, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах угод та має право самостійно оформлювати декларацію інвойс незалежно від вартості партії товару.

Для отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера підприємство-експортер подає до митниці за місцем своєї державної реєстрації відповідну заяву. Порядок надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера затверджено наказом Мінфіну від 07.10.2014 № 1013.

Строк дії статусу уповноваженого (схваленого) експортера не обмежений у часі.

7. Як зменшуються ставки увізного мита сторін?

Ставки увізного мита зменшуються відповідно до Графіків сторін, викладених у Додатку І-А до Угоди про асоціацію. При цьому,

Базова ставка – означає ставку увізного мита з якої починається зниження/скасування.

Перехідний період – означає кількість років впродовж яких ставку мита буде знижено/скасовано.

Перехідний період “0” – означає, що з моменту застосування положень щодо вільної торгівлі (тобто з 1 січня 2016 року) ставку увізного мита встановлено на рівні 0%.

Скасування/зниження ставок увізних мит по решті товарів відбувається рівними частинами впродовж встановленого періоду. Наприклад, якщо перехідний період по певному товару встановлено 3 роки, то ставка знижується впродовж 3 років до досягнення ставки 0% у четвертому році (тобто повне скасування із застосуванням ставки 0% відбудеться з 1 січня 2019 року).

Приклад

рік

2015 (базова ставка)

2016

2017

2018

2019

ставка мита

10%

7,5%

5,0%

2,5%

0%

При цьому, якщо будь-яка Сторона зменшує ставку увізного мита, яка застосовується у рамках режиму найбільшого сприяння, така ставка ввізного мита буде застосовуватися до товарів походженням з іншого Сторони, якщо і доки вона буде нижчою від мита, розрахованого відповідно до Графіку в рамках ПВЗВТ.

8. Як дізнатися, які ставки увізного мита встановлено для продукції, яка імпортується в Україну з ЄС в рамках ПВЗВТ?

Інформація щодо рівнів ставок увізного мита України, які застосовуватимуться у 2018 р. до імпорту товарів, походженням з ЄС в рамках ПВЗВТ розміщена на сайті Мінекономрозвитку в розділі "Співробітництво між Україною та ЄС – Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС" за посиланням.

9. Як дізнатися, які ставки увізного мита встановлено для продукції, яка імпортується з ЄС в Україну в рамках ПВЗВТ?

Інформація щодо актуальних ставок увізного мита ЄС для товарів, походженням з України доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Trade Helpdesk.

10. Що таке Trade Helpdesk, та як їм користуватися?

Trade Helpdesk містить інформацію щодо мит та інших податків, а також інших актуальних умов експорту до ЄС.

База даних доступна англійською, французькою, іспанською та португальською мовами.

Для того, щоб скористатися послугою інтернет ресурсу Trade Helpdesk необхідно заповнити відповідну форму пошуку, зокрема вибрати у розділі:

"I want to export from" – країна з якої хочу експортувати, вибираємо зі списку країн "Україна";

"To an EU Member State" – державу ЄС до якої маєте намір експортувати;

"Product code" – код вашої продукції згідно комбінованої номенклатури ЄС.

Якщо ви не знаєте код товару, який хочете експортувати, його можна знайти переглянувши Гармонізовану систему або шукати за ключовим словом, натиснувши на кнопку "Find my product code" (знайти код мого товару – розташоване під полем "Product code" (код товару)).

Після введення усіх даних натисніть на кнопку пошуку "View rates and requirements".

Система надасть інформацію в кількох вкладках, серед яких:

  • вимоги до товару (Product requirements) (містить загальний опис правового і регуляторного поля по певній категорії вимог, точні посилання на правові акти ЄС, розміщені на EurLex, додаткові джерела інформації, а також додаткову інформацію щодо країни імпорту (профільні органи влади і їхні контакти, додаткові акти національного законодавства (якщо такі є), інші національні інформаційні джерела). Може також містити інформацію щодо специфічних (необов’язкових) вимог (назва починається зі слова "Voluntary" (добровільний));
  • тарифи (EU Import duties);
  • правила походження в рамках автономних торговельних преференцій (Rules of Origin FTA DC);
  • вимоги до продуктів для доступу до ринків ЄС (Product requirements).

Детальна відео-інструкція (англійською мовою) як користуватися можливостями ресурсу.

11. Що таке тарифна квота, чи обмежує вона торгівлю в рамках ПВЗВТ?

Тарифна квота – це дворівневий митний тариф, пов’язаний з кількістю товару, при якій, задану кількість товарів може бути імпортовано за "пільговою" ставкою мита протягом певного періоду часу. Тобто, у випадку ПВЗВТ запровадження тарифних квот означає, що окремі товари будуть постачатись у певних обсягах за нульовою ставкою.

При цьому імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діяли до запровадження вільної торгівлі з ЄС.

12. На які товари в рамках ПВЗВТ встановлено тарифні квоти?

Встановлення безмитних тарифних квот ЄС передбачено для 36 видів товарів (яловичина, свинина, м’ясо баранини, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни, інші). При цьому для м’яса свинини, м’яса птиці, грибів, яєць та альбумінів встановлено додаткові тарифні квоти. Крім того, для 18 товарів тарифні квоти передбачають збільшення обсягів впродовж 5 років з дати застосування торговельних положень Угоди.

В свою чергу, Україна встановила тарифні квоти для 3 видів товарів (м’ясо свинини; м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці та цукор) та передбачила додаткові тарифні квоти для м’яса птиці та цукру.

Узагальнений перелік тарифних квот викладено у Доповненні до Додатку І-А до Угоди про асоціацію.

13. Що означає додаткова тарифна квота?

Після того, як основна тарифна квота вичерпана для окремих товарів, які входять в дану тарифну квоту встановлено додаткові обсяги.

Україна передбачила додаткові тарифні квоти для м’яса птиці та цукру, ЄС – для м’яса свинини, м’яса птиці, грибів, яєць та альбумінів.

14. Хто здійснює розподіл тарифних квот в Україні?

Розподіл тарифної квоти між особами, що здійснюють ввезення товарів для вільного обігу в Україні, здійснюється в порядку черговості залежно від часу та дати реєстрації митницею митної декларації (за принципом "перший прийшов – перший обслуговується").

При цьому, якщо тарифна квота на певний вид продукції включає декілька позицій з різними переліками кодів товарів згідно з УКТЗЕД, то в першу чергу використовується частина тарифної квоти переліку з меншою кількістю кодів товарів згідно з УКТЗЕД.

Державна фіскальна служба України здійснює публікацію та щоденне оновлення на офіційному веб-порталі у відповідному розділі інформації про загальні обсяги та залишок невикористаної тарифної квоти за кожним видом продукції.

Порядок контролю за розподілом тарифної квоти, затверджено наказом Мінфіну від 11.12.2014 № 1203.

15. Хто здійснює розподіл тарифних квот в ЄС?

Відповідно до законодавства Європейського Союзу розподіл (адміністрування) тарифних квот здійснюється за двома принципами:

  • "перший прийшов – перший обслуговується" (адміністрування здійснює Генеральний директорат з питань оподаткування Єврокомісії) та
  • через систему імпортних ліцензій (адміністрування здійснює Генеральний директорат ЄК, відповідальний за сільське господарство і розвиток сільських районів).

16. Як здійснюється адміністрування тарифних квот за принципом "перший прийшов – перший обслуговується"?

Адміністрування цих тарифних квот здійснюється Генеральним директоратом з питань оподаткування Європейської Комісії незалежно від місця ввезення товарів до ЄС.

Оформлення ввезення товару в рамках тарифної квоти відбувається в залежності від наявності невикористаного залишку відповідної квоти на момент подачі супровідних документів. При чому першим оформлюється той товар, супровідні документи до якого надійшли першими.

Митні органи держав-членів ЄС через Єврокомісію списують обсяги поставок з відповідної тарифної квоти.

Така система діє для таких товарів, як:

ячмінна крупа та борошно; м'ясо баранини; цукор;

зерно зернових злаків, оброблене іншими способами; овес;

продукти переробки солоду та крохмалю; гриби; часник;

оброблена продукція з молочних вершків; інший цукор;

виноградний та яблучний соки; цукрові сиропи; крохмаль;

продукція з обробленого молока; харчові продукти;

оброблена продукція із зернових; оброблені томати;

солод та пшенична клейковина; цукрова кукурудза;

оброблена продукція з цукру; сигари та цигарки;

висівки, відходи та залишки; оброблена продукція з масла;

манітол сорбіту; оброблений крохмаль; мед; етанол.

17. Як здійснюється адміністрування тарифних квот через систему імпортних ліцензій?

Адміністрування тарифних квот віднесено до компетенції Генерального директорату ЄК, відповідального за сільське господарство і розвиток сільських районів.

Видача ліцензій на ввезення в рамках тарифних квот здійснюється на запит імпортера держави-члена ЄС. Потенційні імпортери української продукції подають відповідну заявку на право здійснення імпорту (видачу ліцензії) до Генерального директорату Європейської Комісії "Аграрні питання та розвиток сільської місцевості". При цьому існують обмеження у часі, протягом якого можна зарезервувати відповідний обсяг квот.

При імпорті до ЄС м’ясної (яловичина, свинина, свійська птиця) та яєчної продукції ліцензування в рамках відповідних річних квот розподіляється рівними долями щоквартально, по 25% від загального обсягу квоти. Ліцензування імпорту зернових відбувається на щотижневих засадах, а молочної продукції – шляхом розподілення квоти на два шестимісячні періоди.

При цьому, в залежності від кількості заявок на отримання ліцензій на імпорт до ЄС, поданих у період, визначений для кожної тарифної квоти, буде застосовуватися коефіцієнт розподілу квоти із зазначенням % від заявленого з боку імпортера обсягу.

Детальні процедури ліцензування в рамках використання тарифних квот встановлюють шість імплементаційних регламентів ЄК (для свинини – Регламент № 2015/2076, яєць та альбумінів - Регламент № 2015/2077, м'яса птиці – Регламент 2015/2078, яловичини – Регламент № 2015/2079, молочної продукції – Регламент № 2015/2080, зернових – Регламент № 2015/2081).

Ці регламенти, зокрема, визначають:

  • відкриття та управління тарифними квотами;
  • подання заявки на отримання імпортної ліцензії та її використання;
  • взаємодію держав-членів ЄС та ЄК з питань постачання товарів в рамках тарифних квот.

Для кожного типу товару, преференційне постачання якого здійснюватиметься із використанням імпортних ліцензій, імплементаційні регламенти містять певні часові та кількісні норми, однак загальний алгоритм та умови складаються з таких основних елементів:

  • подання заявок та отримання імпортних ліцензій здійснюватиметься суб’єктами господарювання держав-членів ЄС, що виступатимуть імпортерами у рамках договірних відносин з українськими експортерами;
  • стягування страхових внесків при отриманні ліцензії (у ряді випадків, додатково – при отриманні права на здобуття ліцензії).

Така система поширюється на такі товари:

м’ясо птиці; свинина; сухе молоко яйця та альбуміни;

молоко, вершки, згущене молоко та йогурти;

пшениця м’яка, пшеничне борошно та гранули;

ячмінь, ячмінне борошно та гранули; яловичина;

вершкове масло та молочні пасти;

кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули.

18. Як дізнатися про наявність невикористаного залишку в рамках тарифної квоти?

Інформація про поточні залишки тарифних квот ЄС, які адмініструються на основі принципу "перший прийшов – перший обслуговується", доступна в режимі он-лайн у відповідному розділі на офіційному порталі Європейської Комісії. Ця інформація коригується ввечері кожного робочого дня.

Інформація про залишки тарифних квот, які видаються через систему імпортних ліцензій, надається у разі звернення компетентного органу з відповідним запитом на адресу директорату ЄК з питань сільського господарства.

Інформація про поточні залишки тарифних квот України доступна на сайті Державної фіскальної служби України в розділі "Головна сторінка>БАНЕР>Митне оформлення>Суб’єктам ЗЕД>Вільна торгівля>Країни ЄС>Тарифні квоти".

19. Чи можна експортувати після того, як тарифна квота була використана?

Так, імпорт товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діяли для України до запровадження вільної торгівлі.

20. Чи можуть бути збільшені обсяги тарифних квот в рамках ПВЗВТ?

Для 18 товарів вже передбачено збільшення обсягів тарифних квот впродовж 5 років з дати застосування торговельних положень Угоди. Наприклад, Угодою про асоціацію передбачено поступове збільшення обсягів тарифної квоти на виноградний та яблучний соки з 10 000 тонн/рік до 20 000 тонн/рік протягом 5 років. В 2017 р. обсяг квоти становив 12 000 тонн/рік, 2018 р. становить – 14 000 тонн/рік, 2019 р. становитиме 16 000 тонн/рік, 2020 р. – 18 000 тонн/рік, 2021 р., і далі щорічно – 20 000 тонн/рік.

Обсяги тарифних квот у 2017-2021 роках в рамках ПВЗВТ.

Крім того, в рамках додаткових торговельних преференцій, які набули чинності 1 жовтня 2017 року, ЄС запроваджено додаткові нульові тарифні квоти на імпорт української агрохарчової продукції.

Водночас, положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розгляд питання щодо прискорення та розширення умов лібералізації буде можливий через 5 років з дати застосування торговельних положень Угоди. Таким чином, українська сторона матиме можливість провести відповідні консультації зі стороною ЄС не раніше 2021 року.

21. На які товари поширюються додаткові торговельні преференції ЄС та як довго вони діятимуть?

1 жовтня 2017 р. набув чинності Регламент ЄП та Ради ЄС щодо надання Україні додаткових торговельних преференцій (далі - ДТП). Зазначені преференції будуть діяти три роки і застосовуватимуться до продукції, яка відповідає правилам походження товарів, передбаченим положеннями Протоколу № 1 до Угоди про асоціацію, та за умови дотримання українською стороною відповідних положень Угоди про асоціацію щодо адміністративного митного співробітництва.

У рамках ДТП запроваджено додаткові нульові тарифні квоти на імпорт української агрохарчової продукції (мед – 2 500 тонн, оброблені томати – 3 000 тонн, виноградний сік – 500 тонн, овес – 4 000 тонн, пшениця – 65 000, кукурудза – 625 000, ячмінь, ячмінне борошно – 325 000 тонн), а також додаткове зниження увізного мита ЄС на імпорт української промислової продукції (добрива, взуття, пігменти і препарати на основі діоксиду титану, мідні та алюмінієві вироби та електронну апаратуру для відтворення зображення).

22. Який період застосування тарифних квот в рамках ДТП?

Період використання тарифних квот на мед, оброблені томати, виноградний сік, овес починається з 1 жовтня та закінчується 30 вересня наступного року. Адміністрування здійснюється за принципом "перший прийшов – перший обслуговується".

Інформація про поточні залишки тарифних квот ЄС в рамках ДТП, які управляються на основі принципу "перший прийшов – перший обслуговується", доступна в режимі он-лайн у відповідному розділі на офіційному порталі Єврокомісії.

Для тарифних квот з періодом використання з 01.10.2017 по 30.09.2018 – за посиланням.

Для тарифних квот з періодом використання з 01.10.2018 по 30.09.2019 – за посиланням.

Для тарифних квот на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, адміністрування яких здійснюється через систему імпортних ліцензій. Період використання розпочинається 1 січня та закінчується 31 грудня того ж року.

23. Які основні вимоги законодавства ЄС до безпеки та якості продукції?

Усі товари, які імпортуються на митну територію ЄС в обов’язковому порядку повинні відповідати усім вимогам Європейського Союзу, спрямованим на забезпечення захисту споживачів.

З загальними вимогами до товарів, які імпортуються до ЄС можна ознайомитися за посиланням.

Ці вимоги суттєво різняться у залежності від конкретного товару, але у цілому можуть бути згруповані за такими напрямами:

  • Технічні вимоги;
  • Екологічні вимоги;
  • Вимоги у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

Крім того, до певних видів продукції на рівні ЄС встановлюються маркетингові стандарти, а також застосовуються імпорті обмеження, що також можуть розглядатися як механізми захисту внутрішнього ринку від імпортних товарів, якість і безпека яких не відповідає вимогам Євросоюзу.

При цьому, для того щоб мати можливість експортувати продукцію тваринного походження до ЄС, вона має походити з зареєстрованих потужностей або потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл в країні-експортері.

Актуальна інформація щодо основних вимог до продукції, яка ввозиться до держав-членів ЄС доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Trade Helpdesk після заповнення форми (вкладка "вимоги до товару" (Product requirements).

Детальна інформація як користуватися веб-порталом Trade Helpdesk надана у питанні 10.

24. Яка процедура отримання дозволу на експорт харчових продуктів тваринного походження до ЄС?

Першим кроком, на шляху до отримання дозволу на експорт харчових продуктів тваринного походження до держав-членів ЄС є офіційне звернення України до Єврокомісії із запитом щодо необхідної документації для виходу на ринок ЄС окремих продуктів тваринного походження.

Після цього, Україна отримує запитальник щодо можливостей експорту до ЄС, який являє собою перелік питань щодо структури системи державного контролю та нагляду за безпечністю харчових продуктів.

Наступним кроком є проведення верифікаційного візиту інспекторами FVO з метою оцінки державного контролю та нагляду за безпечністю харчових продуктів. У разі отримання позитивних висновків експертів, Єврокомісія приймає Рішення про включення України до списки третіх країн, яким дозволяється експорт до ЄС окремих продуктів тваринного походження.

Після включення України до списку третіх країн, яким дозволяється експорт до ЄС окремих продуктів тваринного походження заповнюються відповідні аплікаційні форми для схвалення підприємств, які надсилаються до Єврокомісії на розгляд.

Порядок затвердження експортних потужностей, внесення та виключення їх з реєстру затверджених експортних потужностей, затверджено наказом Мінагрополітики від 10.02.2016 № 38. Цей Порядок визначає процедуру затвердження потужностей операторів ринку, які мають намір здійснювати експорт харчових продуктів, із зазначенням дозволених до експорту видів харчових продуктів, внесення та виключення їх з реєстру затверджених експортних потужностей.

Оператор ринку харчових продуктів, який має намір здійснювати експорт харчових продуктів до країн, які вимагають підтвердження центральним органом виконавчої влади, відповідності процесу виробництва та/або обігу харчових продуктів вимогам законодавства країни призначення, зобов'язаний пройти процедуру затвердження експортних потужностей.

З реєстром затверджених експортних потужностей можна ознайомитися на сайті Держпродспоживслужби. Даний реєстр, серед іншого містить інформацію про підприємства, які мають право експортувати деяку продукцію до держав-членів ЄС, а також їх адреси.

25. Які податки діють в державах-членах ЄС при експорті продукції з України?

Податки в кожній країні ЄС можуть відрізнятися один від одного. Держави-члени ЄС можуть вільно обирати, яка податкова система буде застосовуватися на їхній території.

З загальними вимогами оподаткування в ЄС можна ознайомитися на сайті Єврокомісії Trade Helpdesk у розділі "Internal taxes".

Детальна інформація щодо основних податків, які справляються при ввезенні товарів до певної держав-членів ЄС доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Trade Helpdesk (після заповнення форм по потрібних позиціях з’явиться панель з вкладками, що містить додаткову інформацію, зокрема щодо:

- вимог до товару" (Product requirements)

- внутрішніх зборів (Internal taxes) де (Value Added Tax (VAT) – інформація щодо податку на додану вартість, а (Excise) - інформація щодо акцизних зборів.

Детальна інформація як користуватися веб-порталом Trade Helpdesk надана у питанні 10.

Додаткова інформація англійською мовою щодо системи податків в ЄС.

26. Чому з 1 січня 2018 р. товари, походженням з України не можуть користуватися преференціями в рамках Генералізованої системи преференцій ЄС (GSP)?

Пунктом 1 (b) статті 4 Регламенту ЄС № 978/2012 визначено, що GSP не поширюється на країни, що розвиваються, а також які отримають вигоду від преференційного доступу до ринку ЄС, який забезпечує такий ж, або кращий рівень преференцій, ніж GSP.

Пунктом 2 (b) статті 5 визначено, що через 2 роки з дати застосування іншого преференційного доступу на ринок ЄС, включаючи вільну торгівлю приймається рішення про виключення даної країни з переліку країн, на які поширюється система GSP.

Таким чином, зважаючи на те, що тимчасове застосування ПВЗВТ розпочалося з 01.01.2016 режим GSP діяв паралельно з режимом вільної торгівлі до 31.12.2017 (включно).

На офіційному сайті законодавства ЄС (eur-lex.europa.eu) оприлюднено Регламент ЄК № 2017/217 від 05.12.2016 про внесення змін до Додатку ІІ Регламенту ЄС № 978/2012 про застосування Генералізованої системи тарифних преференцій (GSP) ЄС до третіх країн, яким, зокрема, вилучено Україну з переліку країн на які поширюватиметься режим GSP.

27. Чи діють якісь преференції в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС при експорті до ЄС з третіх країн?

Будь-які преференції однією країною іншій надаються на підставі відповідної міжнародної двосторонньої/багатосторонньої Угоди та розповсюджуються лише на товари походженням з країн, які є сторонами даної Угоди.

Тому при експорті до ЄС з будь-якої третьої країни необхідно перевіряти наявність відповідних Угод між ЄС та цією країною.

Преференції, які надаються товарам походженням з України на підставі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розповсюджуються виключно на товари походженням з України.

28. Як знайти партнерів в ЄС?

При Мінекономрозвитку на постійній основі проводяться засідання Ради з просування експорту, метою якої є активізація роботи щодо виходу національних виробників на нові ринки. Також, на веб-сайті Мінекономрозвитку розміщується інформація, стосовно організації та проведення виставок, виставок-ярмарок, які організовуються для національних виробників.

При Мінекономрозвитку функціонує Офіс з просування експорту, який, надає комплексну допомогу українським експортерам у виході на нові ринки.

29. Чи зміняться умови торгівлі між Україною та ЄС у зв’язку з участю України в Конвенції Пан-Євро-Мед?

Умови торгівлі з ЄС не зміняться. В рамках Конвенції ПЄМ можна продовжувати використовувати сертифікат походження EUR.1, передбачений в Угоді про асоціацію Україна-ЄС. Після внесення змін до протоколів щодо походження товарів чинних угод про вільну торгівлю, які Україна має зі сторонами-учасницями ПЄМ, експортери зможуть використовувати також і сертифікат EUR.MED та скористатися з переваг принципу діагональної кумуляції за Конвенцію.

30. Що дає Україні участь в Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження?

Конвенція, укладена згідно з Рішенням Ради 2013/94/ЄС від 26 березня 2012 р., встановлює положення про походження товарів, що продаються згідно із відповідними угодами, укладеними між Договірними сторонами.

Країни-учасниці Конвенції в рамках угод про вільну торгівлю використовують ідентичні преференційні правила походження товарів на основі діагональної кумуляції: товари, які отримали статус походження в одній із країн, можна використовувати у виробничих процесах у будь-якій з інших країн без втрати ними статусу походження.

Кумуляція може застосовуватись, якщо країни кінцевого виробництва та кінцевого призначення уклали угоди про вільну торгівлю, що містять ідентичні правила визначення походження, з усіма країнами, які беруть участь у набутті статусу походження, тобто з усіма тими країнами, з яких походять всі матеріали, що використовуються.

Приєднання України до Конвенції забезпечить збільшення можливостей для преференційного експорту вітчизняних товарів на перспективні зовнішні ринки та залученню українських виробників до європейських та трансрегіональних ланцюгів створення доданої вартості.

31. Чи передбачена в рамках ПВЗВТ процедура збільшення квот на міжнародні автомобільні перевезення до держав-членів ЄС?

Положеннями Угоди про асоціацію не передбачено жодних зобов’язань щодо надання або збільшення квот на міжнародні автомобільні перевезення до держав-членів ЄС. Надання квот на перевезення є виключна компетенція кожної окремої держави-члена ЄС. Переговори з цього питання проводяться Мінінфраструктури з кожною окремою країною.

32. Де можна отримати додаткову консультацію щодо умов доступу на ринки держав-членів ЄС?

В Мінекономрозвитку на щоденній основі працює телефонна лінія для надання роз’яснень з питань функціонування ПВЗВТ (+38 (044) 596-67-05). Поряд з гарячою лінією запущено сервіс запитів по e-mail - надсилай запит на адресу dcfta@me.gov.ua і отримуй відповідь.


Опитування

Оцініть діяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

Результати опитування

До списку голосувань

http://freegeoip.net/json