• Перейти до основного вмісту

Міністерство економіки України

Меню

Огляд торговельної політики Арабської Республіки Єгипет

У період 20 та 22 лютого 2018 року у м. Женева (Швейцарська Конфедерація) проходив четвертий Огляд торговельної політики Арабської Республіки Єгипет. Під час цього заходу члени СОТ мали можливість ознайомитися зі змінами торговельної та інвестиційної політики Єгипту за період між попереднім оглядом у 2005 році, а також спільно оцінити виклики, які постають перед цією країною сьогодні.

Обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Єгипту (документ WT/TPR/G/367) та Секретаріатом СОТ (документ WT/TPR/S/367), а також запитання, які становили торговельний інтерес для інших членів СОТ, та відповіді Єгипту. Всього було отримано 380 запитань від 21 членів СОТ (у тому числі і 46 запитань від України), а у заході взяли участь представники 50 делегацій, що підтверджує важливість економічної та інвестиційної політики Єгипту для торговельних партнерів.

У своїх виступах члени СОТ відзначали тенденцію стабільного економічного зростання у Єгипті (у середньому на 4,5 відсотка щорічно протягом останніх дванадцяти років). Незважаючи на уповільнення темпів зростання ВВП у 2011 році, економічна активність у Єгипті останніми роками збільшилася, чому сприяла реалізація фіскальної політики, спрямованої на стимулювання економічного зростання. Учасники засідання відзначали запровадження режиму вільного курсоутворення єгипетського фунту, проведення податкової реформи, зміни політики щодо субсидій на паливо та заходи з приватизації. Водночас наголошувалося на проблемних питаннях, з якими стикається Єгипет, зокрема достатньо високими рівнями безробіття та бідності. У цьому зв’язку члени СОТ високо оцінювали реалізацію Єгиптом програми економічних реформ відповідно до Національної стратегії розвитку Єгипту (Egypt Vision 2030), яка передбачає посилення участі приватного сектора в економіці з метою прискорення темпів зростання ВВП, а також подолання зовнішніх та фіскальних дисбалансів. Крім того, зазначалося і про Стратегію розвитку промисловості Єгипту на 2016-2020 роки, згідно з якою Єгипет має стати провідною промисловою економікою у регіоні Близького Сходу і Північної Африки та головним центром експорту середньотехнологічної продукції переробної промисловості до 2025 року, що має забезпечити подальшу диверсифікацію торгівлі Єгипту.

Обговорюючи участь Єгипту у діяльності СОТ, представники делегацій зазначали про приєднання країни до Угоди СОТ про інформаційні технології та прийняття Протоколу про внесення змін до Угоди ТРІПС. Відзначалося також завершення Єгиптом внутрішніх процедур, необхідних для ратифікації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, проте наголошувалося на необхідності подання відповідного інструменту прийняття цієї Угоди до СОТ, а також підготовки повідомлень про визначення категоріями В та С відповідних її положень.  

Що стосується тарифної політики Єгипту, то члени СОТ вітали зниження загального середнього рівня тарифів за період між оглядами, проте відмічали більш високу середню ставку тарифу у 2017 році у порівнянні з 2011 роком, а також продовження існування тарифних піків на сільськогосподарську продукцію. Деякі учасники зауважували про зростання окремих тарифних ставок на 60 відсотків і закликали Єгипет до їх зниження. Крім того, наголошувалося на необхідності забезпечення неперевищення ставок тарифів, що застосовуються, їх відповідних зв`язаних рівнів.

Представники деяких делегацій вітали певні кроки Єгипту у напрямі покращення бізнес клімату та зменшення обмежень для іноземних інвестицій, включаючи прийняття у 2017 році нового законодавства, яке регулює інвестиційну діяльність, а також запровадження реформи митниці з метою підвищення ефективності та прозорості її діяльності.

Водночас наголошувалося, що набагато більше зусиль має вживатися для полегшення ведення бізнесу у Єгипті, у тому числі в частині спрощення митного оформлення, удосконалення системи оцінювання ризиків, зниження бюрократичних процедур та забезпечення передбачуваності торговельного режиму.

Члени СОТ також порушували запитання щодо надмірного використання Єгиптом процедур ліцензування імпорту та закликали повідомити про цей режим СОТ. Крім того, Єгипту пропонувалося переглянути правила реєстрації імпорту та деякі інші регуляторні вимоги, які можуть створювати бар’єри для торгівлі. Окремі занепокоєння висловлювалися і стосовно збільшення застосування Єгиптом інструментів торговельного захисту, зокрема антидемпінгових та захисних заходів, а також щодо складних процедур сертифікації та контролю якості для багатьох видів продукції. У цьому зв’язку наголошувалося на необхідності приведення санітарних та фітосанітарних вимог Єгипту у відповідність до міжнародних стандартів.

Слід зазначити, що від України також було направлено запитання Єгипту щодо: запровадження нових правил реєстрації імпорту, вимог Єгипту стосовно консульської легалізації сертифікатів походження товарів, процесу реєстрації іноземних підприємств-експортерів, порядку антидемпінгового розслідування, деяких санітарних вимог та форм ветеринарних сертифікатів тощо.

Так, наприклад, у відповідь на запитання від України Єгиптом було повідомлено, що нові правила реєстрації імпорту було запроваджено з метою регулювання діяльності імпортерів для зниження ризиків надходження на ринок підроблених товарів, що може негативно впливати як на інвесторів і виробників, так і на споживачів.

Відповідаючи на запитання щодо консульської легалізації сертифікатів походження товарів, Єгиптом було зазначено, що плата за такі послуги визначається на основі приблизних затрат, що виникають у зв’язку з їх наданням, і у розрахунку враховуються вартість паперу, витратних матеріалів та обладнання, а також заробітна плата відповідного персоналу консульских установ. Розмір плати може відрізнятися в країнах через різну вартість відповідних послуг, яка, за інформацією Єгипту, залежить від “рівня життя”. Винятки щодо застосування такої процедури можливі, на підставі торговельних угод, укладених Арабською Республікою Єгипет з торговельними партнерами. У таких випадках посольства або консульства Єгипту за кордоном не вимагатимуть легалізації сертифікатів походження щодо товарів походженням з країн, з якими укладено торговельні угоди, базуючись на принципі взаємності. Єгиптом також було зазначено, що легалізація українських сертифікатів походження стосується лише печаток та підписів, без будь-якої відповідальності за зміст сертифіката.

Що стосується запитань про реєстрацію іноземних підприємств-експортерів згідно з відповідним переліком товарів, запровадженим Єгиптом у 2016 році, який створює додаткові технічні бар’єри для доступу продукції іноземних експортерів на єгипетський ринок, у тому числі для українських виробників, то Єгиптом було повідомлено про наступне. На думку Єгипту, вимоги щодо такої реєстрації не обмежують торгівлю, оскільки виробниче підприємство або компанія, яка володіє товарним знаком, можуть уповноважити будь-якого імпортера, торговельну компанію або посередників, з якими вони співпрацюють, здійснювати процес реєстрації. Також було зазначено, що коли підприємство вже зареєстровано або  компанія, яка володіє товарним знаком, виконала всі реєстраційні вимоги, то будь-який посередник або торговельна компанія можуть імпортувати відповідну продукцію, тобто імпорт не обмежується лише уповноваженою особою, яка проходила процес реєстрації. Тривалість процесу реєстрації залежить від часу перевірки необхідних документів. Після завершення процесу перевірки поданих документів Генеральною організацією з контролю за експортом та імпортом Єгипту (General Organization for Export and Import Control) Міністр, відповідальний за зовнішню торгівлю, видає відповідне розпорядження про реєстрацію протягом двох-трьох тижнів. Зареєстровані виробничі підприємства та компанії, які володіють товарними знаками, інформуються про зазначене в установленому порядку. Перелік зареєстрованих підприємств та компаній є доступним у базі даних згаданої Організації для довідок економічних операторів.

Про занепокоєння України щодо зазначених та інших проблемних питань було наголошено у виступі представника України під час першого та другого дня засідання. Деякі учасники у своїх виступах також відмічали значне втручання держави в економіку та закликали Єгипет застосовувати більш ринково орієнтовані засоби регулювання.

Закриваючи засідання, Главою Органу СОТ з огляду торговельної політики було запропоновано Єгипту надати у місячний термін письмові відповіді на всі запитання, порушені членами СОТ, для успішного завершення цього заходу. Крім того, було висловлено сподівання, що надані конструктивні пропозиції та проведені обговорення будуть корисними для Єгипту і враховані під час формування та реалізації його державної політики, спрямованої як на досягнення сталого розвитку та зниження бідності, так і на покращення умов для ведення бізнесу та підвищення конкурентоспроможності.

https://freegeoip.net/json