Міністерство економіки України
- Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility”
- Гуманітарне розмінування
- Інтелектуальна власність
- Рекомендації щодо відповідального використання ШІ: питання права інтелектуальної власності
- Національний перелік вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності
- Новини та анонси
- Нормативно-правові акти в сфері інтелектуальної власності
- Апеляційна палата
- Підтримка винахідництва, інновацій
- Колективне управління у сфері авторського права і суміжних прав
- Державний нагляд (контроль) у сфері інтелектуальної власності
- Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування
- Промислова політика
- Визначення ступеня локалізації виробництва товарів під час публічних закупівель
- Фактична ціна реалізації природного газу
- Смартспеціалізація
- Гранти для переробних підприємств
- Фактична ціна реалізації руд заліза
- Зроблено в Україні
- Формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів
- Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва
- Запит до Департаменту розвитку реального сектору економіки щодо формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів
- Фактична ціна реалізації для нафти, конденсату
- Середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України
- Середня вартість дизельного палива та бензинів автомобільних
- Величина коригуючого коефіцієнту, що застосовується до ставки рентної плати у разі зміни тарифів на транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами
- Корпоративне управління та реформування державної власності
- Управління державною власністю
- Питома вага державного сектору в економіці
- Об'єкти державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави
- Здійснення спільної діяльності суб’єктами господарювання державного сектору економіки
- Реформування суб’єктів господарювання державного сектору економіки
- Фінансове планування підприємств
- Подання звітності в електронному вигляді
- Державне майно
- Документи
- Управління державною власністю
- Економіка оборони і безпеки
- Інноваційна діяльність
- Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво
- Управління публічними інвестиціями
- Проєкт «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво» (RISE)
- Співробітництво між Україною, ЄС та Світовим банком щодо підтримки УДФ в Україні
- Державно-приватне партнерство
- Державна інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво
- Інструменти залучення інвестицій
- Управління державними інвестиційними проектами
- Нормативно-правові акти
- Діагностичне оцінювання управління державними інвестиціями (УДІ) в Україні - Звіт Світового банку
- Методичні рекомендації та роз'яснення
- Перелік державних інвестиційних проектів
- Моніторинг стану виконання та реалізації державних інвестиційних проектів
- Державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів
- Умови праці
- Трудова міграція
- Публічні закупівлі
- Соціальний діалог
- Сфера зайнятості
- Адміністративні послуги
- Розвиток торгівлі та захист прав споживачів
- Регуляторна діяльність
- Перелік регуляторних актів Міністерства економіки України
- Нормативно-правові акти
- Розгляд скарг на рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики
- Реалізація державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності
- Повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів
- Звіти про відстеження результативності прийнятих регуляторних актів
- Проекти регуляторних актів, аналізи регуляторного впливу до них та інші супровідні документи
- Дозвільна система та ліцензування у сфері господарської діяльності
- Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції
- Міжнародна торгівля
- Зовнішньоекономічна діяльність
- Критичний імпорт
- Інформація щодо стану використання експортно-імпортних квот
- Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- Середні рівні цін на кольорові метали за результатами моніторингу цін на Лондонській біржі металів та Нью-Йоркській торговій біржі
- Форма звіту про обсяги імпорту (експорту) спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
- Середньоарифметичні значення цін товарів, на які встановлено вивізне мито, що нараховується за адвалорними ставками
- Підтримка експорту
- Експортна стратегія України 2017 – 2021 роки
- Опитування щодо оновлення Експортної стратегії України
- Моніторинг реалізації Експортної стратегії України (exportstrategy.me.gov.ua)
- Нормативно-правові акти
- Інформаційні матеріали
- Секторальні та крос-секторальні експортні стратегії
- Інформаційні матеріали
- Сектор “Технічне обслуговування повітряних суден”
- Сектор Інформаційно-комунікаційні технології
- Сектор туризму
- Сектор машинобудування
- Сектор харчової та переробної промисловості
- Cектор «Креативні індустрії»
- Крос-сектор «Вдосконалення навичок»
- Крос-сектор «Торговельна інформація та просування експорту»
- Крос-сектор «Інновації для експорту»
- Крос-сектор «Транспортування та спрощення умов торгівлі»
- Виконання Експортної стратегії України
- Ринки у фокусі
- Рада з міжнародної торгівлі
- Інституційна підтримка експорту
- Виставково-ярмаркова діяльність
- Інформація для бізнесу
- Експортна стратегія України 2017 – 2021 роки
- Зовнішньоекономічна діяльність
- Преференційні торговельні угоди
- Генералізовані системи преференцій
- Регіональні торговельні угоди
- Економічні дослідження
- Чинні регіональні торговельні угоди
- Угода про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль
- Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою
- Угода про вільну торгівлю між Україною та Республікою Північна Македонія
- Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ
- Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії
- Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки
- Діяльність України у Світовій організації торгівлі
- Центр обробки запитів членів СОТ та нотифікування
- Національний комітет з питань спрощення процедур торгівлі
- Багатосторонні переговори
- Структуровані дискусії заінтересованих членів СОТ з питань торгівлі та сталого розвитку навколишнього середовища
- Обмеження (скасування) субсидій у галузі рибальства
- Доха раунд
- Електронна комерція
- Внутрішнє регулювання у сфері послуг
- Робоча програма для мікро-, малих та середніх підприємств
- Сприяння інвестуванню заради розвитку
- Розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері
- Участь України в роботі регулярних органів СОТ
- Регулювання товарного біржового ринку
- Торговельний захист
- Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС
- Комунікаційні заходи з євроінтеграції за участі Мінекономіки
- Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС
- Телефонна лінія для надання роз’яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС
- Комітет асоціації Україна - ЄС у торговельному складі
- Торговельно-економічне співробітництво між Україною та ЄС
- Імплементація Угоди про асоціацію в торговельній та економічній сферах
- Участь України у Регіональній Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження
- Євроатлантична інтеграція
- Річні національні програми співробітництва України з НАТО
- Рада Україна – НАТО
- Конференція національних директорів з озброєння (CNAD) НАТО
- Індивідуальна програма партнерства між Україною та НАТО
- Стратегія комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року
- Міжвідомча експертна група з координації співробітництва України з НАТО в економічній сфері (МЕГ)
- Саміти НАТО
- Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Зона вільної торгівлі між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Угода про цифрову торгівлю між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Телефонна лінія для надання роз'яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Технічне регулювання
- Технічні регламенти
- Переліки національних стандартів під технічні регламенти
- Метрологія
- Оцінка відповідності
- Акредитація органів з оцінки відповідності
- Стандартизація
- Припинення дії на території України стандартів колишнього СРСР (ГОСТ)
- Галузеві стандарти затверджені Держстандартом (Держспоживстандартом)
- Нормативно-правові акти
- Довідка щодо технічних умов підприємств (технічні умови не реєструються)
- Роз’яснення щодо обов’язкового застосування офіційних текстів національних, міжнародних чи європейських стандартів
- Прийняття та скасування національних стандартів (архів на 01.01.2015)
- Міжнародне співробітництво
- Загальна інформація щодо сфери технічного регулювання
- Національні класифікатори
- Оголошення
Огляд торговельної політики Арабської Республіки Єгипет
06.03.2018 | 16:26 | Департамент доступу до ринків та взаємодії з СОТУ період 20 та 22 лютого 2018 року у м. Женева (Швейцарська Конфедерація) проходив четвертий Огляд торговельної політики Арабської Республіки Єгипет. Під час цього заходу члени СОТ мали можливість ознайомитися зі змінами торговельної та інвестиційної політики Єгипту за період між попереднім оглядом у 2005 році, а також спільно оцінити виклики, які постають перед цією країною сьогодні.
Обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Єгипту (документ WT/TPR/G/367) та Секретаріатом СОТ (документ WT/TPR/S/367), а також запитання, які становили торговельний інтерес для інших членів СОТ, та відповіді Єгипту. Всього було отримано 380 запитань від 21 членів СОТ (у тому числі і 46 запитань від України), а у заході взяли участь представники 50 делегацій, що підтверджує важливість економічної та інвестиційної політики Єгипту для торговельних партнерів.
У своїх виступах члени СОТ відзначали тенденцію стабільного економічного зростання у Єгипті (у середньому на 4,5 відсотка щорічно протягом останніх дванадцяти років). Незважаючи на уповільнення темпів зростання ВВП у 2011 році, економічна активність у Єгипті останніми роками збільшилася, чому сприяла реалізація фіскальної політики, спрямованої на стимулювання економічного зростання. Учасники засідання відзначали запровадження режиму вільного курсоутворення єгипетського фунту, проведення податкової реформи, зміни політики щодо субсидій на паливо та заходи з приватизації. Водночас наголошувалося на проблемних питаннях, з якими стикається Єгипет, зокрема достатньо високими рівнями безробіття та бідності. У цьому зв’язку члени СОТ високо оцінювали реалізацію Єгиптом програми економічних реформ відповідно до Національної стратегії розвитку Єгипту (Egypt Vision 2030), яка передбачає посилення участі приватного сектора в економіці з метою прискорення темпів зростання ВВП, а також подолання зовнішніх та фіскальних дисбалансів. Крім того, зазначалося і про Стратегію розвитку промисловості Єгипту на 2016-2020 роки, згідно з якою Єгипет має стати провідною промисловою економікою у регіоні Близького Сходу і Північної Африки та головним центром експорту середньотехнологічної продукції переробної промисловості до 2025 року, що має забезпечити подальшу диверсифікацію торгівлі Єгипту.
Обговорюючи участь Єгипту у діяльності СОТ, представники делегацій зазначали про приєднання країни до Угоди СОТ про інформаційні технології та прийняття Протоколу про внесення змін до Угоди ТРІПС. Відзначалося також завершення Єгиптом внутрішніх процедур, необхідних для ратифікації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, проте наголошувалося на необхідності подання відповідного інструменту прийняття цієї Угоди до СОТ, а також підготовки повідомлень про визначення категоріями В та С відповідних її положень.
Що стосується тарифної політики Єгипту, то члени СОТ вітали зниження загального середнього рівня тарифів за період між оглядами, проте відмічали більш високу середню ставку тарифу у 2017 році у порівнянні з 2011 роком, а також продовження існування тарифних піків на сільськогосподарську продукцію. Деякі учасники зауважували про зростання окремих тарифних ставок на 60 відсотків і закликали Єгипет до їх зниження. Крім того, наголошувалося на необхідності забезпечення неперевищення ставок тарифів, що застосовуються, їх відповідних зв`язаних рівнів.
Представники деяких делегацій вітали певні кроки Єгипту у напрямі покращення бізнес клімату та зменшення обмежень для іноземних інвестицій, включаючи прийняття у 2017 році нового законодавства, яке регулює інвестиційну діяльність, а також запровадження реформи митниці з метою підвищення ефективності та прозорості її діяльності.
Водночас наголошувалося, що набагато більше зусиль має вживатися для полегшення ведення бізнесу у Єгипті, у тому числі в частині спрощення митного оформлення, удосконалення системи оцінювання ризиків, зниження бюрократичних процедур та забезпечення передбачуваності торговельного режиму.
Члени СОТ також порушували запитання щодо надмірного використання Єгиптом процедур ліцензування імпорту та закликали повідомити про цей режим СОТ. Крім того, Єгипту пропонувалося переглянути правила реєстрації імпорту та деякі інші регуляторні вимоги, які можуть створювати бар’єри для торгівлі. Окремі занепокоєння висловлювалися і стосовно збільшення застосування Єгиптом інструментів торговельного захисту, зокрема антидемпінгових та захисних заходів, а також щодо складних процедур сертифікації та контролю якості для багатьох видів продукції. У цьому зв’язку наголошувалося на необхідності приведення санітарних та фітосанітарних вимог Єгипту у відповідність до міжнародних стандартів.
Слід зазначити, що від України також було направлено запитання Єгипту щодо: запровадження нових правил реєстрації імпорту, вимог Єгипту стосовно консульської легалізації сертифікатів походження товарів, процесу реєстрації іноземних підприємств-експортерів, порядку антидемпінгового розслідування, деяких санітарних вимог та форм ветеринарних сертифікатів тощо.
Так, наприклад, у відповідь на запитання від України Єгиптом було повідомлено, що нові правила реєстрації імпорту було запроваджено з метою регулювання діяльності імпортерів для зниження ризиків надходження на ринок підроблених товарів, що може негативно впливати як на інвесторів і виробників, так і на споживачів.
Відповідаючи на запитання щодо консульської легалізації сертифікатів походження товарів, Єгиптом було зазначено, що плата за такі послуги визначається на основі приблизних затрат, що виникають у зв’язку з їх наданням, і у розрахунку враховуються вартість паперу, витратних матеріалів та обладнання, а також заробітна плата відповідного персоналу консульских установ. Розмір плати може відрізнятися в країнах через різну вартість відповідних послуг, яка, за інформацією Єгипту, залежить від “рівня життя”. Винятки щодо застосування такої процедури можливі, на підставі торговельних угод, укладених Арабською Республікою Єгипет з торговельними партнерами. У таких випадках посольства або консульства Єгипту за кордоном не вимагатимуть легалізації сертифікатів походження щодо товарів походженням з країн, з якими укладено торговельні угоди, базуючись на принципі взаємності. Єгиптом також було зазначено, що легалізація українських сертифікатів походження стосується лише печаток та підписів, без будь-якої відповідальності за зміст сертифіката.
Що стосується запитань про реєстрацію іноземних підприємств-експортерів згідно з відповідним переліком товарів, запровадженим Єгиптом у 2016 році, який створює додаткові технічні бар’єри для доступу продукції іноземних експортерів на єгипетський ринок, у тому числі для українських виробників, то Єгиптом було повідомлено про наступне. На думку Єгипту, вимоги щодо такої реєстрації не обмежують торгівлю, оскільки виробниче підприємство або компанія, яка володіє товарним знаком, можуть уповноважити будь-якого імпортера, торговельну компанію або посередників, з якими вони співпрацюють, здійснювати процес реєстрації. Також було зазначено, що коли підприємство вже зареєстровано або компанія, яка володіє товарним знаком, виконала всі реєстраційні вимоги, то будь-який посередник або торговельна компанія можуть імпортувати відповідну продукцію, тобто імпорт не обмежується лише уповноваженою особою, яка проходила процес реєстрації. Тривалість процесу реєстрації залежить від часу перевірки необхідних документів. Після завершення процесу перевірки поданих документів Генеральною організацією з контролю за експортом та імпортом Єгипту (General Organization for Export and Import Control) Міністр, відповідальний за зовнішню торгівлю, видає відповідне розпорядження про реєстрацію протягом двох-трьох тижнів. Зареєстровані виробничі підприємства та компанії, які володіють товарними знаками, інформуються про зазначене в установленому порядку. Перелік зареєстрованих підприємств та компаній є доступним у базі даних згаданої Організації для довідок економічних операторів.
Про занепокоєння України щодо зазначених та інших проблемних питань було наголошено у виступі представника України під час першого та другого дня засідання. Деякі учасники у своїх виступах також відмічали значне втручання держави в економіку та закликали Єгипет застосовувати більш ринково орієнтовані засоби регулювання.
Закриваючи засідання, Главою Органу СОТ з огляду торговельної політики було запропоновано Єгипту надати у місячний термін письмові відповіді на всі запитання, порушені членами СОТ, для успішного завершення цього заходу. Крім того, було висловлено сподівання, що надані конструктивні пропозиції та проведені обговорення будуть корисними для Єгипту і враховані під час формування та реалізації його державної політики, спрямованої як на досягнення сталого розвитку та зниження бідності, так і на покращення умов для ведення бізнесу та підвищення конкурентоспроможності.